А вот недавно• вчера в 21:16
Кто начинал все с начала? Без денег, родных, поддержки, работы,
близкого человека...Когда остаешься один на один с собой и понимаешь, вот тот момент, когда или ты справишься или... Кто прошел этот путь? Получилось у Вас? Как поддерживали себя в трудные моменты, когда просто хочется выть от бессилия и отчаяния, что не понимаешь, в какую сторону двигаться и пробуешь сразу много всего и опять неудача...
10
2
Саджу все зарання• вчера в 21:18
Гораздо тяжелее, когда на тебе ещё дети и старые больные родители. А когда отвечаешь только за себя - это ещё лайт вариант.
17
Колишня муза• вчера в 21:20
У меня такое было. Нашла папика и расслабилась. Страшненький, конечно, но с закрытыми глазами пойдёт.
8
2
1
1
Имя утеряно• вчера в 21:21
Я сейчас в таком состоянии... Осталась без ничего и никого, бьюсь как рыба об лёд
просвета не вижу
Когда летит шахед, уже не прячусь
Когда летит шахед, уже не прячусь
11
ГендиреХтор• вчера в 21:22
Ответ дляКолишня муза
У меня такое было. Нашла папика и расслабилась. Страшненький, конечно, но с закрытыми глазами пойдёт.
Ну норм вариант.тоже чего вот это вмешиваться и напрягаться
2
Пиу!Пиу!• вчера в 21:22
Было такое. Сама с ребенком заграницей. За жильё и всё остальное надо заплатить. А я работать не могу-подозрение на рак. Ребенку 10 лет и мы сами в этгм мире. Слава Богу, всё обошлось
9
4
Бяки-козяки• вчера в 21:28
Було таке, нервова система досі страждає, сиве волосся. Чоловік став інвалідом, просто привезли і віддали і я на 9 місяці. З квартири, де наймали вигнали...
Минуло 12 років. В нас свій будинок, чоловіка поставила на ноги, навчила заново ходити. Син чудовий.
Батьки мої лишилися на вже окупованій території. Його сказали ви там якось самі розберіться. Поки він лежав в лікарні пів року, вони жодного разу не приїхали його навіть провідати. У них своє життя.
Що допомагало? Нічого. Інколи хотілося повіситися.
Минуло 12 років. В нас свій будинок, чоловіка поставила на ноги, навчила заново ходити. Син чудовий.
Батьки мої лишилися на вже окупованій території. Його сказали ви там якось самі розберіться. Поки він лежав в лікарні пів року, вони жодного разу не приїхали його навіть провідати. У них своє життя.
Що допомагало? Нічого. Інколи хотілося повіситися.
10
2
Братья Капли• вчера в 21:30
Ответ дляБяки-козяки
Було таке, нервова система досі страждає, сиве волосся. Чоловік став інвалідом, просто привезли і віддали і я на 9 місяці. З квартири, де наймали вигнали...
Минуло 12 років. В нас свій будинок, чоловіка поставила на ноги, навчила заново ходити. Син чудовий.
Батьки мої лишилися на вже окупованій території. Його сказали ви там якось самі розберіться. Поки він лежав в лікарні пів року, вони жодного разу не приїхали його навіть провідати. У них своє життя.
Що допомагало? Нічого. Інколи хотілося повіситися.
Минуло 12 років. В нас свій будинок, чоловіка поставила на ноги, навчила заново ходити. Син чудовий.
Батьки мої лишилися на вже окупованій території. Його сказали ви там якось самі розберіться. Поки він лежав в лікарні пів року, вони жодного разу не приїхали його навіть провідати. У них своє життя.
Що допомагало? Нічого. Інколи хотілося повіситися.
Ого.... а чоловік потім з батьками продовжував спілкуввтись?
Позаземний розум• вчера в 21:32
Ответ дляАнютины ласки
Не, я себя в такие условия не загоняю
Життя може загнати. Тим паче війна і тут не знаєш що берез секунду буде. У всіх втрачений контроль
7
Бяки-козяки• вчера в 21:33
Ответ дляБратья Капли
Ого.... а чоловік потім з батьками продовжував спілкуввтись?
Так, це його батьки, я не влажу в їхні стосунки і прошу щоб мені не дорікав за вибір моїх лишитися там.
3
Анютины ласки• вчера в 21:33
Ответ дляПозаземний розум
Життя може загнати. Тим паче війна і тут не знаєш що берез секунду буде. У всіх втрачений контроль
Я соломку всегда стелю на будущее
1
1
Братья Капли• вчера в 21:37
Ответ дляБяки-козяки
Так, це його батьки, я не влажу в їхні стосунки і прошу щоб мені не дорікав за вибір моїх лишитися там.
Зрозуміла...
автор
А вот недавно
• вчера в 21:41
Ответ дляБяки-козяки
Було таке, нервова система досі страждає, сиве волосся. Чоловік став інвалідом, просто привезли і віддали і я на 9 місяці. З квартири, де наймали вигнали...
Минуло 12 років. В нас свій будинок, чоловіка поставила на ноги, навчила заново ходити. Син чудовий.
Батьки мої лишилися на вже окупованій території. Його сказали ви там якось самі розберіться. Поки він лежав в лікарні пів року, вони жодного разу не приїхали його навіть провідати. У них своє життя.
Що допомагало? Нічого. Інколи хотілося повіситися.
Минуло 12 років. В нас свій будинок, чоловіка поставила на ноги, навчила заново ходити. Син чудовий.
Батьки мої лишилися на вже окупованій території. Його сказали ви там якось самі розберіться. Поки він лежав в лікарні пів року, вони жодного разу не приїхали його навіть провідати. У них своє життя.
Що допомагало? Нічого. Інколи хотілося повіситися.
Боже мій, я читаю і в мене сльози. Скільки ж ви пройшли та змогли досягнути. Ви неймовірна. Хай вас оберігає Всесвіт та дарує все найкраще! Обіймаю вас, та дякую щиро, що відповили.
8
Братья Капли• вчера в 21:48
Ответ дляА вот недавно
Боже мій, я читаю і в мене сльози. Скільки ж ви пройшли та змогли досягнути. Ви неймовірна. Хай вас оберігає Всесвіт та дарує все найкраще! Обіймаю вас, та дякую щиро, що відповили.
А я Вас читаю і впевнена, що з часом все у Вас налагодиться.
автор
А вот недавно
• вчера в 21:49
Ответ дляБратья Капли
А я Вас читаю і впевнена, що з часом все у Вас налагодиться.
Дякую Вам дуже!
Я теж на це сподіваюся.
3
1
Позаземний розум• вчера в 21:51
Ответ дляАнютины ласки
Я соломку всегда стелю на будущее
Спитайте у людей з Маріуполя, Ірпеня, Бучі , помогла їм соломка чи ні. Чи тих в кого був приліт
3
Анютины ласки• вчера в 21:52
Ответ дляПозаземний розум
Спитайте у людей з Маріуполя, Ірпеня, Бучі , помогла їм соломка чи ні. Чи тих в кого був приліт
Я с Мариуполя, помогла
2
1
Анютины ласки• вчера в 21:53
Ответ дляПозаземний розум
Не вірю
Меня ваша вера как-то мало волнует
2
Шикаю і викаю• сегодня в 04:13
Просто не ставила далекоглядних планів. Моя задача була вижити разом із дітьми, і я це робила самотужки з 24 років.
Спочатку плани - добути їжу на завтра, одяг на сезон, взуття на одного, на другого, на себе..
Паралельно навчатися, працювати та хоч трохи дати ради дітям щоб не рсли як бур´ян(
Спочатку плани - добути їжу на завтра, одяг на сезон, взуття на одного, на другого, на себе..
Паралельно навчатися, працювати та хоч трохи дати ради дітям щоб не рсли як бур´ян(
2
НуКаНаКа• сегодня в 09:23
Ответ дляСаджу все зарання
Гораздо тяжелее, когда на тебе ещё дети и старые больные родители. А когда отвечаешь только за себя - это ещё лайт вариант.
Как вы правы. Я вот как раз сейчас в такой ситуации. Сын, родители со своими проблемами и мне нужно лечение. Работы нет, денег нет, кредиты, я тупо ушла с больницы, так как не за что уже продолжать лечение. Впервые в жизни недавно просила вещи, которые отдала мне девочка бесплатно. Было так стыдно, но спасибо ей огромное, она несказанно помогла, каждый день вспоминаю ее с теплом. Но ничего, прорвемся. Это самое сложное время в моей жизни. Я думала, что оно было, когда от мужа-тирана убегала, а нет... Но я тогда встала на ноги, буду надеяться, что и сейчас смогу. Берегите, автор, здоровье, все остальное потихоньку наладится
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу