Непереможна• вчера в 13:37
Батьки підлітків, якщо дитина віддаляється
то це може бути через те що викладено у відео:
4
12
1
У відео пояснюється вісім причин, чому підлітки емоційно дистанціюються від батьків, і одна поширена помилка, яка ще більше їх віддаляє. У ньому наголошується, що ця відчуженість рідко є особистою, а радше природною частиною розвитку підлітка.
Ось розбивка ключових моментів:
Біологічна зрада (0:36): Мозок підлітка перебудовується, щоб вважати спілкування з батьками менш корисним, а спілкування з однолітками більш стимулюючим, що є еволюційним механізмом для заохочення незалежності.
Спроба дружби зазнала зворотного ефекту (2:06): Коли батьки намагаються бути «крутими» або «найкращими друзями», підлітки втрачають відчуття авторитету та структури, необхідні їм для відчуття безпеки, що призводить до втрати поваги.
Спустошення банку довіри (3:36): Невеликі порушення приватності, невиконані обіцянки та применшення своїх почуттів повільно підривають довіру підлітка, змушуючи його самозберегтися через дистанцію.
Криза ідентичності, що вимагає відсутності (5:46): Підліткам потрібно відокремитися від батьків, щоб побудувати незалежне «я», відкидаючи батьківські смаки та думки, щоб сформувати власну ідентичність.
Емоційне задухання (7:38): Інтенсивна батьківська ласка може здаватися приголомшливою та задушливою для підлітка, який намагається створити власний емоційний простір, що призводить до створення дистанції, щоб «дихати».
Виступ, який вони не можуть підтримувати (9:33): Деякі підлітки відсторонюються, бо виснажені від підтримки образу «хорошої дитини» чи «легкої дитини», що призводить до «перезавантаження», щоб відкрити своє справжнє «я».
Дзеркало, яке вони не можуть витримати (11:09): Підлітки часто лякаються, бачачи недоліки своїх батьків, відображені в них самих, і дистанціюються, намагаючись «переписати» власні риси.
Сором, від якого вони вас захищають (12:43): Підлітки можуть приховувати щось або відсторонюватися від сорому, боячись батьківського розчарування та захищаючи своїх батьків від тих аспектів себе, які, на їхню думку, не будуть прийняті.
Відео завершується заявою про те, що підліткова відстороненість — це фаза розвитку, а не відторгнення (14:23). Головне для батьків — бути стійкими, доступними, теплими та присутніми, не будучи нав’язливими чи цікавими. Зв´язок відновлюється швидше, коли тиск знижується, а батьки повинні залишатися стабільним «коридором», куди підлітки можуть повернутися, коли будуть готові.
Просто цікаве, ділюсь. Воно англійською.
Ось розбивка ключових моментів:
Біологічна зрада (0:36): Мозок підлітка перебудовується, щоб вважати спілкування з батьками менш корисним, а спілкування з однолітками більш стимулюючим, що є еволюційним механізмом для заохочення незалежності.
Спроба дружби зазнала зворотного ефекту (2:06): Коли батьки намагаються бути «крутими» або «найкращими друзями», підлітки втрачають відчуття авторитету та структури, необхідні їм для відчуття безпеки, що призводить до втрати поваги.
Спустошення банку довіри (3:36): Невеликі порушення приватності, невиконані обіцянки та применшення своїх почуттів повільно підривають довіру підлітка, змушуючи його самозберегтися через дистанцію.
Криза ідентичності, що вимагає відсутності (5:46): Підліткам потрібно відокремитися від батьків, щоб побудувати незалежне «я», відкидаючи батьківські смаки та думки, щоб сформувати власну ідентичність.
Емоційне задухання (7:38): Інтенсивна батьківська ласка може здаватися приголомшливою та задушливою для підлітка, який намагається створити власний емоційний простір, що призводить до створення дистанції, щоб «дихати».
Виступ, який вони не можуть підтримувати (9:33): Деякі підлітки відсторонюються, бо виснажені від підтримки образу «хорошої дитини» чи «легкої дитини», що призводить до «перезавантаження», щоб відкрити своє справжнє «я».
Дзеркало, яке вони не можуть витримати (11:09): Підлітки часто лякаються, бачачи недоліки своїх батьків, відображені в них самих, і дистанціюються, намагаючись «переписати» власні риси.
Сором, від якого вони вас захищають (12:43): Підлітки можуть приховувати щось або відсторонюватися від сорому, боячись батьківського розчарування та захищаючи своїх батьків від тих аспектів себе, які, на їхню думку, не будуть прийняті.
Відео завершується заявою про те, що підліткова відстороненість — це фаза розвитку, а не відторгнення (14:23). Головне для батьків — бути стійкими, доступними, теплими та присутніми, не будучи нав’язливими чи цікавими. Зв´язок відновлюється швидше, коли тиск знижується, а батьки повинні залишатися стабільним «коридором», куди підлітки можуть повернутися, коли будуть готові.
Просто цікаве, ділюсь. Воно англійською.
3
1
Раньше это просто назвалась сепарацией и переходом на горизонтальный уровень общения, а сейчас сплошные диагнозы и комплексы 
3
2
Ага, нічого нового, але деяким батькам треба про це хоча б нагадувати. Особливо дивлячись на теми тут, то можна подумати що не такі вже й відомі.
Ответ дляБоВжеВільна
Раньше это просто назвалась сепарацией и переходом на горизонтальный уровень общения, а сейчас сплошные диагнозы и комплексы
Де ви тут побачили діагноз?
Мало це розуміти, треба ще мати сили і ресурс через все це з гідністю пройти, зберігши звою психіку також. Теорія така проста, в житті це мега складно, пишу,як мати,яка пройшла і ще продовжує походити надскладний перехідний вік
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу