Цвіпканя• вчера в 04:40
Чому згадується минуле
В студентські роки були стосункам, перша любов, але ми були юні, вчилося і не склалося. Обоє одружені, минуло багато років. Тепер живемо в одному місті і почалися спогади, хоча це чужа людина тепер… це старість типу? Нема почуттів, але якось починаю згадувати…
1
14
0
Не знаю, как у вас, а я начинаю все вспоминать, перед болезнью.
Знаю, если меня понесло в воспоминания, значит мне уже плохо.
В здоровом состоянии, строю планы на будущее.
Знаю, если меня понесло в воспоминания, значит мне уже плохо.
В здоровом состоянии, строю планы на будущее.
1
Він був не готовий до одруження, а я не хотіла зустрічатися роками, ну і багато дрібних конфліктів. Я познайомилася з хорошим чоловіком, він одружився через років 10… ну таке..
Ну вот, я когда начинаю вспоминать, то в голову лезут эти конфликты, жениться не готов, все мои обиды на него. Обратно, точно не хочу все вернуть, мне сейчас лучше.
И, если я в этом копаюсь, значит заболела.
И, если я в этом копаюсь, значит заболела.
Ніби мені соромно, що не склалося, що то був період, коли ми були молоді. А потім він подорослішав і одружився. От не розумію сама себе. Років 8 не згадувала навіть..але тепер живуть в моєму місті і пересікаємося. Спогади ожили
Головне, не фантазуйте з ним майбутнє.
Це вже зовсім інша і незнайома Вам людина.
А спогади у всіх є, бо у всіх є минуле життя. Це Ваш скарб, Ваш досвід, тільки Ваше інтимне, закрите для всіх. І нічого соромитись теж не треба. От воно склалося так, як мало. І ніяк інакше.
Ми у дорослому віці оцінюємо прожиті роки, вже маючи досвід. Тому це не об´єктивно. Тоді цього досвіду ще не було.
Це вже зовсім інша і незнайома Вам людина.
А спогади у всіх є, бо у всіх є минуле життя. Це Ваш скарб, Ваш досвід, тільки Ваше інтимне, закрите для всіх. І нічого соромитись теж не треба. От воно склалося так, як мало. І ніяк інакше.
Ми у дорослому віці оцінюємо прожиті роки, вже маючи досвід. Тому це не об´єктивно. Тоді цього досвіду ще не було.
2
Автор, вам правильно написали. У меня было точно так же, парень в которого была влюблена в юности спал с другими, встречался и давно женился. И я вспомнила о нем лишь во время сильной травмы, возможно от обездвижения или боли психика искала методы отвлечься, в том числе вспоминая далекое прошлое. Я вспомнила всю историю общения с ним и закрыла этот незакрытый гештальт.
Такі спогади не для мене. На днях була в рідному місті, перетнулася з першим коханняи, як же він постарів... єдине що зрозуміла що вже я не юна дівчина, не гарна жінка в розквіту сил, а підстаркувата +/-50літня особа.
2
Учора десь прочитала, що минуле часто починають згадувати і переоціновувати люди з підвищеною тривожністю. Їм треба копирсатись в тому що було, корити себе за те що сказав колись не так, зробив не так, пішов не туди, вийшла заміж не за того. І обов´язково фантазувати, на тему, а якби я зробила ось так, а не так...Ну все в цьому дусі. Можливо і правда, ми зараз всі в стресі і шукаємо спокою в спогадах про минуле.
3
У меня это уж очень далеко зашло и затянулось, на стрессе это точно. Не было войны а я о нем и не думала. А тут получилось так что мы оба выехали и началось общение, для меня это очень тяжело это как будто меня догнал бумеранг какой-то
Это значит, что у вас скучная жизнь без событий, начинаете из пальца высасывать какие-то впечатления и эмоции из прошлого.
Я в такие моменты рассматриваю фото с отдыха и из путешествий, чтобы вспомнить и пережить те эмоции, которые я переживала в тот момент на фото.
Я в такие моменты рассматриваю фото с отдыха и из путешествий, чтобы вспомнить и пережить те эмоции, которые я переживала в тот момент на фото.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу