Тектологиня 80lv• вчера в 23:13
У тата діабет
Діабет вже давно, років 10. І всі ці роки турбота про батька на мамі. Вона готує дієтичну їжу, купує ліки, слідкує за станом ніг. А тато.... Він просто тріпає нерви мамі. Якщо в домі з´являється щось солодке для мами, він зразу ж з´їдає. Сам ніякої дієти не дотримується, йому по барабану все. От сьогодні. Купила мама собі упаковку сухарів з ізюмом до чаю. Вечером в тумбочку, а там 2 штучки залишилось. І знову мама нервує, сварить його. А він сміється в лице. Мені вже маму шкода. Скільки нервів, сліз. О що робити? Боляче за них обох.
показать весь текст
7
2
50
0
Ну, от коли 8, то багато людей віку вашого батька, вважають, що це ок. Іноді навіть лікар таке ляпнути може, щось типу, вже не 6 норма, а 8. Тому все ок. І люди помилково вважають, що це справді ок. Насправді і з цукром 16 можна скакати. Але це питання часу. Ваш батько сам повинен захотіти тримати дієту та розуміти, що це не жарти. А так наче якась гра в нього, щоб злити маму вашу. Але як притисне та налякається, то може дійде. Він свідомість не втрачає чи не втрачав від цукру?
Якийсь треш через діабет був в нього? За моїми спостереженнями, то доходить часто після того, як щось стається. Тоді вмикається, певно, якийсь інстинкт виживання.
Палець на нозі відрізаний, стопи не чутливі. Біда. А він про їду тільки думає. Нічого не вчить його
Дуже шкода. Співчуваю вам. Але зробити щось замість дорослої людини навряд вийде. Інсулін колоти не хоче? Моя викладач на інсуліні, їсть солодке.
У тата теж діабет, більше 5 років. Дієта, дієта і часта перевірка рівня цукру в крові. Але то треба бажання самої людини. Тато взяв себе в руки, і ттт дотримується порад лікарів. Ще й схуд. А от у подруги мама з діабетом, то по поведінці 1 в 1 з вашим татом. Страждають всі діти, бо вона всім мозок виносить. Ну реально, все залежить від самої людини та її характеру.
Дуже сумно. Але сама людина, в першу чергу, повинна хотіти дбати за своє здоров’я. Є солодощі для людей з діабетом, їх трохи (!) можна, але трохи.
1
Сам діабет теж негативно впливає на нервову систему. Людина і сама роздратована, і всім нерви робить.
А що можна із солодкого окрім нічого? Строгі обмеження весь час це теж не ок, особливо, якщо людина у віці та вередлива, і не може себе взяти в руки. Щоденник веде, від чого нема стрибків цукру високих із того, що любить їсти «як смачненьке»?
Найстрашніше, що коли людина з діабетом не лікується і втрачає, наприклад, ногу, то весь тягар по догляду лягає на найближчих рідних, ту саму жінку, яка свого часу просила-вмовляла((
В мене мама медик і сама доглядає за його ногами. Ще ні разу він не сказав, щоб мама перевірила, чи нема ранки. Завжди мама просить його, щоб ноги показав. Він дозволяє це зробити. Мама ж розуміє, що таке діабет і не раз спасала йому ноги.
Ну то чим пояснює? Йому говорили ви,лікар, що він може стати інвалідом, важкохворим, обузою для рідних? Може тато не розуміє, на скільки це серйозно? А якщо розуміє - як пояснює?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу