Слава Українi• вчера в 17:53
А якщо ситуація в Україні погіршиться?
Що будете робити?
показать весь текст
12
4
4
2
126
1
Уже предлагали в прошлых её темах 
Но оказывается 2й раз на пособия уже не берут. Потому автор в печали, бо дома работать надо 
Но оказывается 2й раз на пособия уже не берут. Потому автор в печали, бо дома работать надо
3
Ответ длядожену і ощасливлю
Уже предлагали в прошлых её темах Но оказывается 2й раз на пособия уже не берут. Потому автор в печали, бо дома работать надо
Но оказывается 2й раз на пособия уже не берут. Потому автор в печали, бо дома работать надо
Так если здесь руки хочется на себя наложить, то не проще за границей на работу по ти?🤔
А что тут откровенно хуже, чем там?
Мы тоже вернулись, но на ЗУ и в принципе, норм. Особенно учитывая ситуацию в мире сейчас
Мы тоже вернулись, но на ЗУ и в принципе, норм. Особенно учитывая ситуацию в мире сейчас
Я так само повернулася 2 роки тому. До цього в Німеччині були. Мені здавалося, що вдома мені буде легше, але пів року я постійно плакала і була засмучена. Через те, що позбавила дитину шанса на нормальне життя.
Потім підпустило. Але періодами знову накриває. Особливо коли усвідомлює, що у нас хлопчик дорослішає.
Потім підпустило. Але періодами знову накриває. Особливо коли усвідомлює, що у нас хлопчик дорослішає.
1
В мене теж хлопчик. Чому ви повернулися? Як ви зараз себе почуваєте? Як пережили цю зиму? Чи не пожаліли про своє рішення?
И я в этом году купила голландские семена огурцов и кабачков.
И японские семена томатов и перца.
Завтра перец на рассаду буду высаживать.
И японские семена томатов и перца.
Завтра перец на рассаду буду высаживать.
3
Ми повернулися через чоловіка. Бо в Україні є своє житло, робота, батьки. Бо в Німеччині я не бачила для себе перспектив, як працівник. а ще мені морально не вистачало чоловіка як друга в порадника. Повернутися - було спільним рішенням і бажанням. Але на той час я сподівалася, що війна закінчиться швидше.
Зараз почуваю себе по-різному. Іноді живу і радію життям, мандрую, зустрічаюся з друзями, відвідую театри… А іноді мені дуже погано, бо відчуваю, що котимося в прірву. Бо син дорослішає і треба вирішувати його майбутнє. Ці думки мене засмучують.
Я не люблю давати оцінку своїм рішенням. На той час, коли я його приймала, це було для нас найкраще рішення.
Якби ми лишилися в Німеччині, то прожили ці два роки без наших близьких.
Зараз почуваю себе по-різному. Іноді живу і радію життям, мандрую, зустрічаюся з друзями, відвідую театри… А іноді мені дуже погано, бо відчуваю, що котимося в прірву. Бо син дорослішає і треба вирішувати його майбутнє. Ці думки мене засмучують.
Я не люблю давати оцінку своїм рішенням. На той час, коли я його приймала, це було для нас найкраще рішення.
Якби ми лишилися в Німеччині, то прожили ці два роки без наших близьких.
1
Вроде как меньше стреляют последнее время и территории почти не оккупируют. Наши к счастью отбивают их.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу