Сором

Істерія.
Крики.
Сльози.
😰
Це не ображена дитинка, це здорові (на вигляд) мужики, які "попались" на очі ТЦК.

Вони намагаються втекти.
Відбитися.
Відкупитися.
Вони істерять і хапаються за стовп, за ноги дружин чи за волосся перехожих, аби лише їх не відвезли до страшного зубатого "Центру комплектування."

Вони кличуть маму, дзвонять "адвокату Терразіні", ковтаючи соплі, пояснюють злим мобілізаторам, що у них вдома хвора печінка і взагалі він отєц одіночка, сам рожав і ростить два десятка голодних циганчат...

І дивишся на цю істерію яйценосців, які колись з гиготом жваво бігли на виборчу дільницю проголосувати проти Порошенка, а сьогодні істерять і обсцикаються, ріжуть собі вени і пригають у вікна, аби лише не йти захищати цю погану владу...
Або вдягають на себе спідницю...
І робиться просто гидко.
🫤
Ти їх не звинувачуєш, їхній страх зрозумілий.
Тобі просто гидко.

Тобі і твоїм побратимам, разом з якими ти колись штурмував військкомати, аби отримати зброю.

Тобі гидко дивитися на тих, кого чомусь теж називають "чоловіками".
©Сірий Кіт