У ВР бачать ризики у поверненні вихідних у свята під час війни

На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році в Україні змінили регулювання трудових відносин у частині скасування вихідних у святкові дні. Таке рішення було ухвалене з метою забезпечення безперервної роботи критично важливих сфер економіки, включно з оборонною галуззю, логістикою та системою охорони здоров’я, а також для підтримання мобілізаційної спроможності держави в умовах війни.

Нині у Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти — №14403 та №14403-1, які пропонують змінити підходи до регулювання робочого часу, святкових днів та відпусток в умовах воєнного стану.

Що пропонує законопроєкт №14403
Основний законопроєкт №14403 передбачає внесення змін до трудового законодавства з метою часткового повернення норм щодо обліку святкових і неробочих днів під час воєнного стану.

Як вже писала «Судово-юридична газета», законопроєктом пропонується скасувати окремі положення, які наразі обмежують застосування норм Кодексу законів про працю України щодо:

скорочення робочого часу напередодні святкових днів;
перенесення вихідних і святкових днів;
заборони роботи у святкові та неробочі дні;
неврахування святкових днів при визначенні тривалості відпусток.
Також пропонується передбачити, що святкові дні, під час яких військовослужбовець перебував на службі, можуть додаватися до щорічної основної відпустки або компенсуватися.

Що пропонує альтернативний законопроєкт №14403-1
Додамо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що альтернативний законопроєкт №14403-1 зосереджений на уточненні порядку надання відпусток військовослужбовцям.

Він пропонує:

визначити підстави для надання відпустки — за сімейними обставинами та з інших поважних причин;
закріпити обов’язок надання основної безперервної частини щорічної відпустки, а також збереження права на неї у разі неможливості використання під час виконання бойових чи службових завдань;
врегулювати порядок обліку святкових днів під час проходження військової служби в умовах воєнного стану;
передбачити грошову компенсацію у разі неможливості використання відпустки або врахування святкових днів.
Позиція аналітиків та зауваження
У Дослідницькій службі парламенту зазначають, що ініціативи мають несуть ризики.

Щодо законопроєкту №14403 наголошується, що відновлення норм щодо святкових і неробочих днів може суперечити логіці правового режиму воєнного стану, за якого забезпечується безперервна робота критичної інфраструктури та економіки. Уперіод воєнного стану робота у святкові дні не оплачується у подвійному розмірі, як це передбачено у мирний час, а вважається звичайним робочим днем. У цьому контексті пропозиція скасувати відповідні обмеження трудового законодавства не отримала підтримки аналітиків.

Окремо звертається увага, що навіть за чинних обмежень багато роботодавців уже застосовують альтернативні механізми — гнучкий графік, компенсації або інші умови, визначені трудовими чи колективними договорами.

Дискусійними є також положення, що стосуються військовослужбовців. Зокрема, наголошується, що незалежно від правового режиму, вихідні, святкові та неробочі дні для військових, залучених до виконання службових обов’язків, не є днями відпочинку.

Крім того, чинне законодавство вже визначає максимальну тривалість щорічної основної відпустки — 30 календарних днів. У зв’язку з цим залишається невизначеним, як саме враховуватимуться святкові дні, під час яких військовослужбовець перебував на службі: чи збільшуватимуть вони загальну тривалість відпустки, чи включатимуться до встановленого ліміту.

Після аналізу законопроєкту №14403-1 у Парламенті висловили зауваження.

Практика реалізації права на відпустку військовослужбовців уже зараз має проблеми — як у частині визначення підстав, так і порядку та періодичності надання додаткових відпусток. Через бойові дії військовим складно підтвердити сімейні чи інші поважні обставини, а відсутність чіткого переліку таких підстав підвищує ризик порушення їхніх прав. Також викликали зауваження пропозиції щодо врахування святкових і неробочих днів. У парламенті нагадують, що незалежно від правового режиму такі дні для військовослужбовців, залучених до виконання службових обов’язків, не є днями відпочинку, що може створювати колізії з чинним регулюванням.

Окремої уваги потребує питання використання невикористаної частини щорічної відпустки. Законопроєкт не визначає чітко період, у який вона може бути надана у разі виконання бойових завдань, що потребує додаткового врегулювання. Втім, перенесення невикористаної частини відпустки може призвести до фактичного збільшення загальної тривалості відпочинку, що також потребує окремого нормативного уточнення.

У парламенті зазначають, що без урахування цих зауважень законопроєкти можуть спричинити низку ризиків:

правова невизначеність — зокрема щодо обчислення максимальної тривалості щорічної відпустки;
законодавчі колізії — у частині визначення статусу святкових і вихідних днів для військовослужбовців;
фінансові наслідки — можливе збільшення видатків державного бюджету через оплату праці у святкові дні та додаткові дні відпусток.
Аналітики підкреслюють, що зміни до трудового законодавства в умовах війни мають бути спрямовані насамперед на адаптацію до воєнного режиму та забезпечення балансу між інтересами держави, економіки і працівників.