Ку-кусик• вчера в 22:01
Я та що всім набридла тут. Була у лікаря
Я все таки знайшла психіатра. Правда по телефону. Бо не можу вийти з квартири.
Розмовляли десь пів ори години.
І так ви праві психолог мені не допоміг би.
Розказала все що зі мною було. Що в Німеччині мені назначили есцитплопрам 10 мг по одній таблетці. І що мені було дуже погано.
І я не така одна. Таких багато. Всім так назначають ібо по протоколу. Але не всім то підходить і треба з малої дози почати.
Виявляється вона сказала що за статистикою взагалі жінки дуже тривожністю страждають. А так тривожність у пів населення планети, навіть в стабільних країнах. Також звертаються купа людей які виїхали і теж в страшній депресії знаходяться.
Також через тривожність піднімається тиск, і люди стають гіпертоніками, інсульти помолодшали. Через війну люди від 30 років вже мають інсульти. Ожиріння туди ж, алкоголізм і все інше. Така зараз статистика.
Тривога руйнує тіло. Вона пояснила всі процеси що відбуваються в мозку через це, що спричиняє погіршення пам´яті і не здатність нормально мислити.
Я просто в шоці, що без медикаментів дійсно ніяк не справитися в моєму випадку. І спочатку медикаментами треба себе витягнути, в потім вже психолог якщо треба буде.
І що тиждень два треба на низькій дозіррвці привикнути під прикриттям гідазепаму, в потім буде легше.
Ще мені сказала, що то нормально що я тоді злякалася побочки есциоатопраму і покинула його. Дуже багато хто так робить.
Також те що я їм і не відчуваю їду, то теж тривога. Що курю без потягу в просто так, щоб тільки не тривожити ся. Організм так забиває ту тривогу таким способом.
В взагалі АД це один єдиний спосіб щоб вийти з цього стану. По іншому ніяк, бо якщо запустити то нічого доброго не буде, саме воно не пройде.
А в мене зараз загострення тривожного стану плюс депресія.
Мені вже давно треба препарати. А я все боялася і не зверталася.
Нормально вже не живу дуже довго. Надіюсь мені допоможе.
Дякую всім хто мене відправляв до психіатра , виявляється не так це страшно.
Проблема де тепер антидепресант виписати рецепт який мені назначили?
Сімейний лікар може?
Розмовляли десь пів ори години.
І так ви праві психолог мені не допоміг би.
Розказала все що зі мною було. Що в Німеччині мені назначили есцитплопрам 10 мг по одній таблетці. І що мені було дуже погано.
І я не така одна. Таких багато. Всім так назначають ібо по протоколу. Але не всім то підходить і треба з малої дози почати.
Виявляється вона сказала що за статистикою взагалі жінки дуже тривожністю страждають. А так тривожність у пів населення планети, навіть в стабільних країнах. Також звертаються купа людей які виїхали і теж в страшній депресії знаходяться.
Також через тривожність піднімається тиск, і люди стають гіпертоніками, інсульти помолодшали. Через війну люди від 30 років вже мають інсульти. Ожиріння туди ж, алкоголізм і все інше. Така зараз статистика.
Тривога руйнує тіло. Вона пояснила всі процеси що відбуваються в мозку через це, що спричиняє погіршення пам´яті і не здатність нормально мислити.
Я просто в шоці, що без медикаментів дійсно ніяк не справитися в моєму випадку. І спочатку медикаментами треба себе витягнути, в потім вже психолог якщо треба буде.
І що тиждень два треба на низькій дозіррвці привикнути під прикриттям гідазепаму, в потім буде легше.
Ще мені сказала, що то нормально що я тоді злякалася побочки есциоатопраму і покинула його. Дуже багато хто так робить.
Також те що я їм і не відчуваю їду, то теж тривога. Що курю без потягу в просто так, щоб тільки не тривожити ся. Організм так забиває ту тривогу таким способом.
В взагалі АД це один єдиний спосіб щоб вийти з цього стану. По іншому ніяк, бо якщо запустити то нічого доброго не буде, саме воно не пройде.
А в мене зараз загострення тривожного стану плюс депресія.
Мені вже давно треба препарати. А я все боялася і не зверталася.
Нормально вже не живу дуже довго. Надіюсь мені допоможе.
Дякую всім хто мене відправляв до психіатра , виявляється не так це страшно.
Проблема де тепер антидепресант виписати рецепт який мені назначили?
Сімейний лікар може?
показать весь текст
10
4
3
3
94
1
Зараз візьму лопату і піду дороги робити як в Німеччині, чи фасади домів перекрашувать. Який підхід? Що ви пропонуєте?
1
Не були ви ніде, щось десь почитали і настрочили тему, бо інакше би у вас був рецепт і препарати вже були би куплені
Я вам написала все, що знала з власного досвіду, який пройшла.
Якщо ви нічого з того не берете до уваги, ну що ж, ваше право, плачте за Німеччиною.
В любому випадку бажаю скорішого одужання!
Якщо ви нічого з того не берете до уваги, ну що ж, ваше право, плачте за Німеччиною.
В любому випадку бажаю скорішого одужання!
Тривога все одно буде фоном присутня і якщо все більш-менш нормально-то автор ще буде якось триматись, але найменший подразник вибиватиме з колії. Краще чим раніше на препаратах вибиратись, бо це все одно не життя.
Не хочется, чтоб это было правдой. Тогда и брак не нужен. Зачем с таким мужчиной жить? От которого нет поддержи, помощи и сочувствия. Такое же одиночество, только в браке 🤷🏻♀️
Я дала контакти в темі. Я не була, я дзвонила. Подзвоніть і ви і побачите що не виписують вони препарати
Так. Сьогодні мені так і сказали, порушення біохімічні в мозку. Тому і пам´ять страждає. Це небезпечно, атрофується мозок. З часом може навіть бути деменція
Так-так, препарати теж. Все разом.
Це ж та сама КПТ. Автор якщо ще й в Києві до психолога звернеться, то відвалить 1500 грн за консульацію і їй скажуть те саме, жити це життя, і висмикувати себе під любим поводом на вулицю, щоб цілодобово не сидіти у своїй тривозі, а побудувати нові нейронні зв´язки (рефлекс собаки Павлова), які вже будуть без тривоги з часом, і саме з часом їх стане більше, і тривогу вони витіснять.
Це ж та сама КПТ. Автор якщо ще й в Києві до психолога звернеться, то відвалить 1500 грн за консульацію і їй скажуть те саме, жити це життя, і висмикувати себе під любим поводом на вулицю, щоб цілодобово не сидіти у своїй тривозі, а побудувати нові нейронні зв´язки (рефлекс собаки Павлова), які вже будуть без тривоги з часом, і саме з часом їх стане більше, і тривогу вони витіснять.
Ну так идите теперь к психиатру в реале, берите рецепт и пейте АД. Форум же вам рецепт не выпишет . 
Нет у нее работы, от этого и крыша едет, от безделия. В Германии на пособиях сидела умом тронулась , в Украине муж кормит а она его ублюдком называет . На работу б отправил и не нужны были бы никакие психологи
Поставить цель купить квартиру в дорогом ЖК в Киеве с большой закрытой территорией. Это не целый город, но хотя бы возле дома все будет красиво. Да и в целом выйти на хороший уровень жизни что бы чувствовать комфорт.
Не перший. Колись їздила на заробітки. По після півкроку перебування, місяць чи два не могла прийти в себе тут
Семейный не выпишет и в любом случае отправил бы к психиатру. Бесплатные есть и очень толковые, но у автора тяжелый случай, не может доехать. И я бы не советовала тратить деньги на психологов, это не врачи, так, поговорить за ваши деньги и их сейчас, как грибов после дождя. Нужен психиатр, а потом, если скажет психотерапевт. Люди только с мед. образованием, т.к. ’психологи’ в этой ситуации просто угробят.
Мне врач при тревожном расстройстве выписала эсциталопрам и Прегабалин, я купила, но принимать не стала, упаковки целые, если надо пишите. В заключении она расписала как принимать.
Мені на консультації психіатр так і сказав, спочатку медикаменти а потім психолог по ситуації.
Я пробувала психологів. І чат боти психологічні. Різні вправи розказували , типу подихати, переключитися. То не те
Я пробувала психологів. І чат боти психологічні. Різні вправи розказували , типу подихати, переключитися. То не те
Я ваши темы не читала, но знаю, что такое депрессия. Когда встать с кровати не можешь и голову помыть сложно. Тут почти все пишут, что работай, делай что-нибудь по дому, спорт и т.д. Только эти люди не знают о чем говорят. Я знаю примеры, когда все заканчивалось очень плачевно... Вам правильно сказал доктор, что без таблеток никак. И будьте просто готовы к тому, что первые могут не подойти, бывает, что третие только подходят. Это не быстрый процес, но вы молодец, все получится!
1
Тому що чоловік вимагав щоб ми поверталися. Спочатку в Німеччині в мене був період як у всіх рожеві окуляри, потім давай все навалюватися, мова, важко було у всьому, воно все там зарегульовано, ну і листи ( витягуєш лист з поштової скриньки і вже тиск піднімається, бо зазвичай там нічого хорошого) Почувала себе одинокою, хто з сім´ями , навіть з бабами дідами і то легше ніж одною з дитиною. В мене панічні атаки були, що аж дихати не могла. Треба було лікуватися АД, я покинула бо лікар назначив констку дозиррвку есциоатопраму, я втрачала свідомість. Стало страшно, а що як одного разу я піду в магазин і не вернуся, чи в лікарню відвезуть чи щось станеться, а дитина одна дома.
Так і є. В мене такий стан. Ходжу вонюча грязнуля. Навіть коли місячні то нема сили вчасно поміняти прокладку, одні протікання, всі труси, шорти , постіль замазується. Такого стану в мене не було. Відчуваєш себе як якийсь інвалід, в якого все на місці а нічого не функціонує
У меня была тревожность даже, когда я работала 10 лет с 8 утра до 21 , на разных работах.
Потому поход на улицу плохой помощник.
Потому поход на улицу плохой помощник.
А я писала вам, що треба було з 2,5мг починати, і потихеньку доводити до 10мг Есциталопрам. Сімейний лікар навряд чи дасть вам рецепт. Зверніться до невролога або краще психіатра, до нього можна без направлення.
Автор, все буде добре, с АД життя заграє новими фарбами.
Автор, все буде добре, с АД життя заграє новими фарбами.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу