жінка подала до суду на блогерку через курси в Instagram та вимагала 107 тисяч г

У Дніпрі жінка намагалася через суд стягнути понад 107 тисяч грн пені з організаторки онлайн-курсів із просування у соцмережах. Позивачка стверджувала, що придбала наставництво з блогерства за 20 тисяч грн, однак навчання, яке мало завершитися на початку 2025 року, фактично тривало ще кілька місяців. Через це вона вимагала компенсацію за прострочення надання послуг відповідно до Закону «Про захист прав споживачів».

Втім, Амур-Нижньодніпровський районний суд Дніпра дійшов висновку, що сам по собі факт оплати курсу та невдоволення строками його проходження не є достатнім для стягнення пені. Суд установив, що сторони уклали усний договір, але позивачка не надала належних доказів того, що було чітко погоджено конкретну дату завершення навчання та умови відповідальності за порушення строків.

Обставини справи №199/13855/25

Позивачка вказувала, що восени 2024 року побачила в Instagram рекламу наставництва з просування особистого блогу. Після консультації та спілкування у Telegram і Zoom вона погодилася пройти курс вартістю 20 тисяч грн.

За словами жінки, навчання мало складатися з двох частин та включати індивідуальний супровід до 1 січня 2025 року. Кошти були сплачені на рахунок ФОП.

Надалі, як стверджувала позивачка, організаторка курсу повідомила учасницям, що друга частина програми ще перебуває у розробці. Повідомлення про завершення навчання у Telegram-групі з’явилося лише 29 червня 2025 року.

Жінка вважала, що виконавиця прострочила виконання зобов’язання на 179 днів, тому просила суд стягнути пеню у розмірі 107 400 грн відповідно до Закону «Про захист прав споживачів».

Також позивачка зазначала, що зверталася з вимогою повернути кошти, однак отримала відмову.

Позиція відповідачки

Відповідачка — фізична особа-підприємець — заперечувала проти позову та наполягала, що порушення договірних зобов’язань не було.

Суд установив, що між сторонами існував усний договір про надання консультативних послуг і групового наставництва. Формат навчання включав спілкування у чаті, Zoom- та Telegram-дзвінки, а також навчальні матеріали в записі.

Крім того, суд звернув увагу, що вже 3 січня 2025 року позивачка повідомила про втрату інтересу до блогерства через сімейні обставини та бажання займатися іншим напрямком.

Також у справі фігурувала відповідь Головного управління Держпродспоживслужби у Дніпропетровській області, куди позивачка зверталася зі скаргою. У відповіді Держпродспоживслужби не було зазначено про порушення у діяльності ФОП.

Що вирішив суд

Суд відмовив у задоволенні позову повністю.

У рішенні зазначено, що позивачка не надала належних доказів того, що сторони погодили конкретний строк завершення навчання, а також умови відповідальності у разі порушення зобов’язань.

Суд окремо зауважив, що не встановлено факту повідомлення учасникам курсу офіційної дати його завершення.

З огляду на це суд дійшов висновку про недоведеність підстав для стягнення пені за прострочення надання послуг.