День пам´яті жертв політичних репресій

На початку 1960-х члени київського Клубу творчої молоді «Сучасник» неофіційно збирали матеріали про сталінські репресії та масові поховання поблизу Києва. Восени 1962 року при клубі створили комісію для перевірки чуток про поховання в Биківнянському лісі. До Биківні поїхали режисер Лесь Танюк, художниця Алла Горська та поет Василь Симоненко. Вони оглянули місцевість, розпитували мешканців і зафіксували свідчення, що в лісі були поховання людей, розстріляних радянськими каральними органами у 1930-х — на початку 1940-х років.
Після поїздки члени КТМ підготували звернення до Київської міської ради з вимогою створити державну комісію для розслідування поховань у Биківні та встановити пам’ятник жертвам репресій. Радянська влада тоді офіційно не визнала, що в Биківнянському лісі поховані жертви НКВС: у публічному поясненні відповідальність покладали на німецьких окупантів. Після цього посилився тиск на середовище Клубу творчої молоді: забороняли вистави і вечори, за учасниками стежили, а Леся Танюка усунули від формального керівництва клубом.