Кукусикиииииии• 1 час назад
Боюсь повертатись в Україну і залишатись вже немає сил!
Порадниці, потрібно вдалі поради??!!!
Зазвичай легко приймаю рішення, а тут вагання…
Приймаю рішення до кінця вересня.
Зараз з сином в Італії, потрібно зʼїхати з квартири де проживаємо і не можу знайти квартиру, лише кімнату і ціни піднялись, виходить і не можу дозволити собі оренду квартири.
Живемо в одному місті, я 4 місяці тому на свій страх і ризик почала працювати ріелтором в іншому місті, де знайшла колег іноземок, таких як я і власниця українка. в мене був досвід в Україні, мені подобалось, вирішила що повторю цей досвід тут.
Працювала і відкладала гроші на минулій роботі тому що знала початок завжди не легкий, витрат багато а доходи прийдуть поступово. Кожного дня витрачаю майже 3години на дорогу, працюю, вчу мову, тому що ділове спілкування це теж інший рівень. І зараз виходить що в мене лише ставка, я не витягую витрати, угод я ще не зробила. Витрачаю багато сил на дорогу, працюю більше годин бо мені потрібно, і по 9, і по 10годин. Ще з сином повно всього. Спочатку мене дуже тримала ціль, що я змогла знайти таку роботу, що це те що мені подобається, але відкладених грошей на довго не вистачило, і в мене зараз стрес через витрати, через нестачу грошей, через багато часу на добирання, через те що немає результату. І до цього всього до єднається те д що о потрібно зʼїхати з квартири. Я не можу знайти іншу, мені потрібно вирішити чи переїхати в те місто де працюю, там немає школи для сина, йому прийдеться щонайменше півгодини їхати поїздом, залишитись в цьому місті, останніх 2 місяці активно розсилаю резюме і проходжу співбесіди, щоб мати запасний варіант. Почуваю себе жахливо, ще ніколи так мені не було важко. Фактично у вересні я без житла, без роботи, для результату потрібно більше часу, в мене його немає і без збереження, бо всі вклала в свою мрію, яка не вдалась.
В Україні ми відносно з спокійного міста, найлегшим варіантом є повернутись додому, але мене всі відмовляють, подруга яка повернулась півроку тому, жили поряд говорить ні, вона жалкує, це не спокійне життя. Мама так само каже, сину через 2 роки поступати, тобто якщо ми повернемось через 2 роки потрібно знову їхати. Як це все організувати? Я кожні півгодини думаю по-іншому, повернутися в Україну, буду займатись своєю справою, в мене одразу повно ідей як працювати, а потім думаю війна, це не стабільні продажі, можливо я не зможу заробити вдома на життя. А тут як організуватись не уявляю. Як вчинити?
Зазвичай легко приймаю рішення, а тут вагання…
Приймаю рішення до кінця вересня.
Зараз з сином в Італії, потрібно зʼїхати з квартири де проживаємо і не можу знайти квартиру, лише кімнату і ціни піднялись, виходить і не можу дозволити собі оренду квартири.
Живемо в одному місті, я 4 місяці тому на свій страх і ризик почала працювати ріелтором в іншому місті, де знайшла колег іноземок, таких як я і власниця українка. в мене був досвід в Україні, мені подобалось, вирішила що повторю цей досвід тут.
Працювала і відкладала гроші на минулій роботі тому що знала початок завжди не легкий, витрат багато а доходи прийдуть поступово. Кожного дня витрачаю майже 3години на дорогу, працюю, вчу мову, тому що ділове спілкування це теж інший рівень. І зараз виходить що в мене лише ставка, я не витягую витрати, угод я ще не зробила. Витрачаю багато сил на дорогу, працюю більше годин бо мені потрібно, і по 9, і по 10годин. Ще з сином повно всього. Спочатку мене дуже тримала ціль, що я змогла знайти таку роботу, що це те що мені подобається, але відкладених грошей на довго не вистачило, і в мене зараз стрес через витрати, через нестачу грошей, через багато часу на добирання, через те що немає результату. І до цього всього до єднається те д що о потрібно зʼїхати з квартири. Я не можу знайти іншу, мені потрібно вирішити чи переїхати в те місто де працюю, там немає школи для сина, йому прийдеться щонайменше півгодини їхати поїздом, залишитись в цьому місті, останніх 2 місяці активно розсилаю резюме і проходжу співбесіди, щоб мати запасний варіант. Почуваю себе жахливо, ще ніколи так мені не було важко. Фактично у вересні я без житла, без роботи, для результату потрібно більше часу, в мене його немає і без збереження, бо всі вклала в свою мрію, яка не вдалась.
В Україні ми відносно з спокійного міста, найлегшим варіантом є повернутись додому, але мене всі відмовляють, подруга яка повернулась півроку тому, жили поряд говорить ні, вона жалкує, це не спокійне життя. Мама так само каже, сину через 2 роки поступати, тобто якщо ми повернемось через 2 роки потрібно знову їхати. Як це все організувати? Я кожні півгодини думаю по-іншому, повернутися в Україну, буду займатись своєю справою, в мене одразу повно ідей як працювати, а потім думаю війна, це не стабільні продажі, можливо я не зможу заробити вдома на життя. А тут як організуватись не уявляю. Як вчинити?
показать весь текст
6
3
2
135
39
В Україні фінансової дуже по різному у всіх.В мене виріс дохід в гривнях через постійний зріст курсу євро і чим вище зарплата тим далі відкладаю від´їзд з дитиною закордон, але розумію, що це можливо приблизно до 9 років, далі вже адаптація може пройти набагато складніше.Звісно дома навіть при постійних обстрілах комфортно, не страшно захворіти або залишитись без житла.В той же час є ризики, які я не в змозі контролювати і це мене лякає більше ніж можливі побутові проблеми.Тому як би не хотілось би, але прийдеться виходити з зони комфорту і витратити свої збереження на оренду квартири, навчання і пошук роботи в ЄС.
Так, діти 16 та 10 років. Але я з чоловіком. Ми обидва працюємо. Є свої плюси, і мінуси, як і всюди. Мінуси багато бюрократії, переписок, листів, правил, котрі треба постійно враховувати. Краще одразу оформляти, як на мене, страховки, для свого захисту. Погода дуже волога (навіть з сонцем). Ми біля кордону з Нідерландами.
Однієї зпл вистачає на оренду і базові потреби чотирьох. І нам нікуди повертатися. Це наша історія
Однієї зпл вистачає на оренду і базові потреби чотирьох. І нам нікуди повертатися. Це наша історія
Аатор, розумію ваші проблеми, теж тут. Наприклад, комісія агенства 4%, ціна квартири 100к. Скільки ви отримаєте з угоди?
Да , я в Украине, я вообще в Харькове . Ну у нас тут все, родители старенькие , выехавшие из оккупации и потерявшие все имущество , работа , бронь , жилье. Поэтому пока не рыпаемся.
В Хмельницком думаю намного поспокойнее чем здесь у меня. Поэтому как вариант, если прям вам станет совсем тяжко - то почему нет. Работу вы и в Украине найдете . Главное потом с учебной решить , время пока есть .
В Хмельницком думаю намного поспокойнее чем здесь у меня. Поэтому как вариант, если прям вам станет совсем тяжко - то почему нет. Работу вы и в Украине найдете . Главное потом с учебной решить , время пока есть .
головне що ви всі в безпеці 🫶 і всі разом, це теж дуже важливо! Я думаю що бюрократів лише немає в Україні, якщо візьмемо Європу.
І те що однієї зарплати вистачає це супер!
І те що однієї зарплати вистачає це супер!
2
Я думаю большинство жалеет и у многих муж и дети не в зоне риска
Я не вижу смысла вам возвращаться и терять 2 года вместо адаптации если потом снова уезжать
Я не вижу смысла вам возвращаться и терять 2 года вместо адаптации если потом снова уезжать
Німеччина тут в особливому стані. На кожний папір ще папір. Працюють розслабленого, ніхто нікуди не спішить. Якщо ти не мігрант. Мігранти ранені в одне місце. Я за три роки життя вже втомилася, якщо чесно. Купа безглуздя.
Але стільки сил вже вклали, що кидати не хочеться. Бо і сил вже немає, ще раз переживати переїзд та інтеграцію.
Але стільки сил вже вклали, що кидати не хочеться. Бо і сил вже немає, ще раз переживати переїзд та інтеграцію.
багато нюансів, якщо я цю квартиру знайшла або продала, або все разом плюс 100€, тобто 900€!
Але в більшості випадків хтось продає і одночасно купує.
Але в більшості випадків хтось продає і одночасно купує.
зараз це безглуздо, але в Італії на перспективу нічого не зміниться, тут не реально жити на одну зарплату, а в Німеччині так. І він в мене адаптований до змін шкіл, ми їх змінювали часто.
1
И супер-адаптированный к смене языков. Сегодня итальянский, завтра немецкий, послезавтра французский. Вообще без проблем. Что ж вы так палитесь по-тупому)
ні, тому що не було такої ідеї як переїжджати в Німеччину!
але є ще і майбутнє, це дозволяє почати вчити мову і розглянути цю країну на перспективу.
в Італії ти закінчуєш університет і маєш аналогічний рівень зарплати в країні. І на цю зарплату не можливо жити одній людині автономно. Тут зазвичай вивчають 2 іноземні мови, можна додати німецьку.
але є ще і майбутнє, це дозволяє почати вчити мову і розглянути цю країну на перспективу.
в Італії ти закінчуєш університет і маєш аналогічний рівень зарплати в країні. І на цю зарплату не можливо жити одній людині автономно. Тут зазвичай вивчають 2 іноземні мови, можна додати німецьку.
😅😅😅 як виходить
багато українців змінюють по дві-три країни. І діти справляються, є такий канал в телеграмі Гражданка Мира, з двома дітьми, змінили німмечину, здається литву,і проїздом Бельгію і зараз в Іспанії.
якщо за 4 роки я не змогла ніяк організуватись з житлом і доходом, модні розглядати інші країни, те що немає сили і енергії на це, вже інше питання, але нас міліони, вимушених, організовуємось хто як можу.
багато українців змінюють по дві-три країни. І діти справляються, є такий канал в телеграмі Гражданка Мира, з двома дітьми, змінили німмечину, здається литву,і проїздом Бельгію і зараз в Іспанії.
якщо за 4 роки я не змогла ніяк організуватись з житлом і доходом, модні розглядати інші країни, те що немає сили і енергії на це, вже інше питання, але нас міліони, вимушених, організовуємось хто як можу.
Їдьте в те місто, де школа. Вам до роботи буде 30 хвилин потягом.
Раз це місто більше - може в ньому краще вийде по роботі (швидше вийде заробити з угоди).
Раз це місто більше - може в ньому краще вийде по роботі (швидше вийде заробити з угоди).
Вы или тролль или фантазерка. Я склоняюсь к первому, но на всякий случай все же напишу: какая вам разница как другие, вам нужно думать как вы. Сейчас у вас нет шанса переехать в Германию. Но дело не в Германии, а к тому что ваш сын 4 года учит итальянский и учится на итальянском. Как вы себе представляете вырвать 15летнего парня из одной языковой среды и кинуть в другую, с тем чтобы он через 2-3 года куда-то поступил учиться? Без разница какая страна, это просто бред. Он даже на украинском не факт что сможет нормально наверстать и подготовиться к поступлению.
Но я все же думаю что вы тролль.
Но я все же думаю что вы тролль.
1
Все вірно. В Італії була допомога, були проекти CAS і SAI, вони і зараз є, але дуже в урізаному вигляді, тобто це не про відносно безтурботне життя на пособіє. Все автор вірно пише, Італія не сама проста країна для адаптації.
И? Какие у нее сейчас варианты? Кроме как шевелить лапками в Италии никаких. Это если серьезно говорить.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу