Кукусикиииииии• вчера в 23:19
Боюсь повертатись в Україну і залишатись вже немає сил!
Порадниці, потрібно вдалі поради??!!!
Зазвичай легко приймаю рішення, а тут вагання…
Приймаю рішення до кінця вересня.
Зараз з сином в Італії, потрібно зʼїхати з квартири де проживаємо і не можу знайти квартиру, лише кімнату і ціни піднялись, виходить і не можу дозволити собі оренду квартири.
Живемо в одному місті, я 4 місяці тому на свій страх і ризик почала працювати ріелтором в іншому місті, де знайшла колег іноземок, таких як я і власниця українка. в мене був досвід в Україні, мені подобалось, вирішила що повторю цей досвід тут.
Працювала і відкладала гроші на минулій роботі тому що знала початок завжди не легкий, витрат багато а доходи прийдуть поступово. Кожного дня витрачаю майже 3години на дорогу, працюю, вчу мову, тому що ділове спілкування це теж інший рівень. І зараз виходить що в мене лише ставка, я не витягую витрати, угод я ще не зробила. Витрачаю багато сил на дорогу, працюю більше годин бо мені потрібно, і по 9, і по 10годин. Ще з сином повно всього. Спочатку мене дуже тримала ціль, що я змогла знайти таку роботу, що це те що мені подобається, але відкладених грошей на довго не вистачило, і в мене зараз стрес через витрати, через нестачу грошей, через багато часу на добирання, через те що немає результату. І до цього всього до єднається те д що о потрібно зʼїхати з квартири. Я не можу знайти іншу, мені потрібно вирішити чи переїхати в те місто де працюю, там немає школи для сина, йому прийдеться щонайменше півгодини їхати поїздом, залишитись в цьому місті, останніх 2 місяці активно розсилаю резюме і проходжу співбесіди, щоб мати запасний варіант. Почуваю себе жахливо, ще ніколи так мені не було важко. Фактично у вересні я без житла, без роботи, для результату потрібно більше часу, в мене його немає і без збереження, бо всі вклала в свою мрію, яка не вдалась.
В Україні ми відносно з спокійного міста, найлегшим варіантом є повернутись додому, але мене всі відмовляють, подруга яка повернулась півроку тому, жили поряд говорить ні, вона жалкує, це не спокійне життя. Мама так само каже, сину через 2 роки поступати, тобто якщо ми повернемось через 2 роки потрібно знову їхати. Як це все організувати? Я кожні півгодини думаю по-іншому, повернутися в Україну, буду займатись своєю справою, в мене одразу повно ідей як працювати, а потім думаю війна, це не стабільні продажі, можливо я не зможу заробити вдома на життя. А тут як організуватись не уявляю. Як вчинити?
Зазвичай легко приймаю рішення, а тут вагання…
Приймаю рішення до кінця вересня.
Зараз з сином в Італії, потрібно зʼїхати з квартири де проживаємо і не можу знайти квартиру, лише кімнату і ціни піднялись, виходить і не можу дозволити собі оренду квартири.
Живемо в одному місті, я 4 місяці тому на свій страх і ризик почала працювати ріелтором в іншому місті, де знайшла колег іноземок, таких як я і власниця українка. в мене був досвід в Україні, мені подобалось, вирішила що повторю цей досвід тут.
Працювала і відкладала гроші на минулій роботі тому що знала початок завжди не легкий, витрат багато а доходи прийдуть поступово. Кожного дня витрачаю майже 3години на дорогу, працюю, вчу мову, тому що ділове спілкування це теж інший рівень. І зараз виходить що в мене лише ставка, я не витягую витрати, угод я ще не зробила. Витрачаю багато сил на дорогу, працюю більше годин бо мені потрібно, і по 9, і по 10годин. Ще з сином повно всього. Спочатку мене дуже тримала ціль, що я змогла знайти таку роботу, що це те що мені подобається, але відкладених грошей на довго не вистачило, і в мене зараз стрес через витрати, через нестачу грошей, через багато часу на добирання, через те що немає результату. І до цього всього до єднається те д що о потрібно зʼїхати з квартири. Я не можу знайти іншу, мені потрібно вирішити чи переїхати в те місто де працюю, там немає школи для сина, йому прийдеться щонайменше півгодини їхати поїздом, залишитись в цьому місті, останніх 2 місяці активно розсилаю резюме і проходжу співбесіди, щоб мати запасний варіант. Почуваю себе жахливо, ще ніколи так мені не було важко. Фактично у вересні я без житла, без роботи, для результату потрібно більше часу, в мене його немає і без збереження, бо всі вклала в свою мрію, яка не вдалась.
В Україні ми відносно з спокійного міста, найлегшим варіантом є повернутись додому, але мене всі відмовляють, подруга яка повернулась півроку тому, жили поряд говорить ні, вона жалкує, це не спокійне життя. Мама так само каже, сину через 2 роки поступати, тобто якщо ми повернемось через 2 роки потрібно знову їхати. Як це все організувати? Я кожні півгодини думаю по-іншому, повернутися в Україну, буду займатись своєю справою, в мене одразу повно ідей як працювати, а потім думаю війна, це не стабільні продажі, можливо я не зможу заробити вдома на життя. А тут як організуватись не уявляю. Як вчинити?
показать весь текст
7
3
2
150
15
ок, ви в Україні? виїжджали під час війни і в яку країну? і ви правильно говорите що я вирішую, але зважую всі фактори, є моя подруга яка повернулась з дітьми, їй було важко тут, виявилось вдома ще важче, і таких історій різних багато, добре володіти різною інформацією з різних джерел, тоді повноцінно розумієш картину. Тому і питаю. Ви так часто повторюєте що я троль, напевно у вас немає знайомих хто виїхав і міняв країну
1
Автор, не звертайте увагу.
Так, змінити Італію на Німеччину зараз дуже складно по тимчасовому захисту, бо Німеччина перестала приймати з інших країн українців. Але життя довге, час покаже.
Я сподіваюся, що у вас все налагодиться❤️
Так, змінити Італію на Німеччину зараз дуже складно по тимчасовому захисту, бо Німеччина перестала приймати з інших країн українців. Але життя довге, час покаже.
Я сподіваюся, що у вас все налагодиться❤️
1
Это особые ценители должны быть. После вкалывания и адаптации в одной стране, начинать стремиться в другу, с совершенно другим языком и правилами. Ага-ага.
Мені тут норм, тому що я не залежу від італійського ринку праці. Квартиру зняла офіційно, без контракту, з цим пощастило.
Але такі є, і немало
Навіть у моєму оточенні є ті, хто змінив типу ту саму Польщу на іншу країну. 2 роки адаптації там, теперь 2 роки в іншій.
Ну то їхнє бажання. У мене такого немає, я і першу ледве вивожу
Навіть у моєму оточенні є ті, хто змінив типу ту саму Польщу на іншу країну. 2 роки адаптації там, теперь 2 роки в іншій.
Ну то їхнє бажання. У мене такого немає, я і першу ледве вивожу
Ответ длявентиляторная
Але такі є, і немало
Навіть у моєму оточенні є ті, хто змінив типу ту саму Польщу на іншу країну. 2 роки адаптації там, теперь 2 роки в іншій.
Ну то їхнє бажання. У мене такого немає, я і першу ледве вивожу
Навіть у моєму оточенні є ті, хто змінив типу ту саму Польщу на іншу країну. 2 роки адаптації там, теперь 2 роки в іншій.
Ну то їхнє бажання. У мене такого немає, я і першу ледве вивожу
Согласитесь, чтобы делать это в 2026 нужно иметь очень четкий план и подготовку, а не ’как нибудь сделаю, если будет надо’. Это не 2022 когда все помогали, и была возможность попробовать и выбрать.
Ответ длявентиляторная
Але такі є, і немало
Навіть у моєму оточенні є ті, хто змінив типу ту саму Польщу на іншу країну. 2 роки адаптації там, теперь 2 роки в іншій.
Ну то їхнє бажання. У мене такого немає, я і першу ледве вивожу
Навіть у моєму оточенні є ті, хто змінив типу ту саму Польщу на іншу країну. 2 роки адаптації там, теперь 2 роки в іншій.
Ну то їхнє бажання. У мене такого немає, я і першу ледве вивожу
Що можу сказати, скільки вже потрачено зусиль, нервів, ресурсів. Намагайтись дотягнути до maturita. Якщо здасть, молодець, поступить. А на який напрямок син хоче?
Если бы жила спокойном городе, возвращалась бы, работала здесь и откладывала бы деньги сыну на учебу. Через 2 года отправила бы сына за границу
Да, абсолютно согласна
Но есть очень рисковые люди.
На днях читала за парня. Изначально был в Германии, потом США, потом снова вернулся в Германию. И все было бы хорошо. Но путешествовал с временным документом, дело ещё было на рассмотрении. Ему предложили уехать, либо депортация. Не дочитала, куда уже в этот раз переехал. Но и такое бывает)
Но есть очень рисковые люди.
На днях читала за парня. Изначально был в Германии, потом США, потом снова вернулся в Германию. И все было бы хорошо. Но путешествовал с временным документом, дело ещё было на рассмотрении. Ему предложили уехать, либо депортация. Не дочитала, куда уже в этот раз переехал. Но и такое бывает)
всегда есть авантюристы, но обычно, когда у людей есть дети, они намного меньше склонны к авантюрам. Если только они не тролли на зарплате)
так а чего вы там не продолжали работать? вернуться туда можно???
во первых, что вы за риелтор, который даже себе жилье найти не может ( извините). Во вторых, работать за границей на украинцев - это себя не уважать, наипут, и глазом не моргнут. Променять непыльную работу на австр. компанию в своем городе с хорошим контрактом на черти-пойми что в 1,5 часах езды от дома это очень странно и неразумно. Вернуться на вашу работу никак???? А квартиру найдите хотя бы себе) украинское начальство с работы вашей реелторской помочь не может?))
во первых, что вы за риелтор, который даже себе жилье найти не может ( извините). Во вторых, работать за границей на украинцев - это себя не уважать, наипут, и глазом не моргнут. Променять непыльную работу на австр. компанию в своем городе с хорошим контрактом на черти-пойми что в 1,5 часах езды от дома это очень странно и неразумно. Вернуться на вашу работу никак???? А квартиру найдите хотя бы себе) украинское начальство с работы вашей реелторской помочь не может?))
2
Та и с детьми бывают.
Но да, это больше исключение, чем правило.
Знакомая из моего города с двумя детьми уже три или четыре страны сменила. Последний раз переехала из Румынии в Швецию. Снова пишет, не подходит ей страна
Но да, это больше исключение, чем правило.
Знакомая из моего города с двумя детьми уже три или четыре страны сменила. Последний раз переехала из Румынии в Швецию. Снова пишет, не подходит ей страна
Зарабатывают, конечно. Но вот цены, не знаю. Вот вы пишете, что з/п 1600 евро, из них аренда с коммуналкой 700, остаток получается 900 и вам с сыном хватает, еще и отложить можете. Я не представляю, как в Украине такое возможно, если не прям очень-очень экономить
вы иностранка, кому вы собираетесь продавать там жилье, чтобы делать сделки? не знаю какие в Италии законы, но там комиссию разве не продавец платит?)
1
Автор, у Вас есть государственный языковой сертификат, как минимум? Без него увы, в Италии нереально устроится риэлтором, извините,не верю Вам)) Туда же и продажа лотереек)) Они продаются только в табакериях, где как правило работают семьями. Живу на Сицилии уже 4 года.
1
Я не автор и не риелтор, но знаю, что покупатель платит комиссию агенству, брокеру и нотариусу. Оформление доков 10-12к. Не знаю, может еще и продавец что то платит.
вряд ли ...даже на Севере, брать иностранку только на лотерейки...Они в табакерии выполняют массу продаж и максимум там 2 человека
я в соседней стране, у нас комиссию риелтору платит продавец)
вот считаю, сколько у автора должно быть сделок в месяц, чтобы минимум те же 1600 заработать?))) две ? кому и что она собралась продавать, будучи иностранкой? местные с ним как риелтором даже разговаривать не будут, а украинцы лишней копейки никому не заплатят.
какие-то фантазии странные у автора. сыну 15 лет, продавала бы еще пару лет свои лотереи, пока не поступит ребенок и не начнет подрабатывать, и пока не оформила б нормальный итальянский пмж . квартиру найти можно и в 30 минутном радиусе езды от работы и школы.
вот считаю, сколько у автора должно быть сделок в месяц, чтобы минимум те же 1600 заработать?))) две ? кому и что она собралась продавать, будучи иностранкой? местные с ним как риелтором даже разговаривать не будут, а украинцы лишней копейки никому не заплатят.
какие-то фантазии странные у автора. сыну 15 лет, продавала бы еще пару лет свои лотереи, пока не поступит ребенок и не начнет подрабатывать, и пока не оформила б нормальный итальянский пмж . квартиру найти можно и в 30 минутном радиусе езды от работы и школы.
2
Здесь точно покупатель, я ищу квартиру, то порядок уже представляю себе. Вы правы, доход не стабильный, для такой работы нужна еще одна работа, которая стабильно закрывает базу.
Да, автор, психанули вы. Уйти с работы, с которой можно откладывать, имея ребенка и школу рядом. Побежав за мечтой.. ну.. не 15, чай, просчитывать нужно... А уехать в жопу мира, в которой даже школы нет.. и кто в том захолустье покупать что-то будет? на побережье хоть бы выдвинулись. А так... и это имея мальчика, которого при возвращении сразу на учет военный поставите. Вы в своем уме? Мама, проснитесь!
2
Автор, у меня сестра живет в Италии , и даже при этом я Италию не выбирала. Я смотрела на страну, где есть хорошая социальная поддержка и работа, как еще выжить с ребёнком одной. Я выбрала Британию, работаю 5 дней в неделю с утра и до вечера, работу найти не сложно. Дом и коммунальные мне оплачивает государство. На все остальное зарабатываю сама, но еще я знаю, что если потеряю работу меня Англия поддержит и у меня будут деньги на питание.
Море, пальмы- это конечно хорошо, но к сестре в Италию езжу в гости.
Море, пальмы- это конечно хорошо, но к сестре в Италию езжу в гости.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу