Боюсь повертатись в Україну і залишатись вже немає сил!
Порадниці, потрібно вдалі поради??!!! Зазвичай легко приймаю рішення, а тут вагання… Приймаю рішення до кінця вересня. Зараз з сином в Італії, потрібно зʼїхати з квартири де проживаємо і не можу знайти квартиру, лише кімнату і ціни піднялись, виходить і не можу дозволити собі оренду квартири. Живемо в одному місті, я 4 місяці тому на свій страх і ризик почала працювати ріелтором в іншому місті, де знайшла колег іноземок, таких як я і власниця українка. в мене був досвід в Україні, мені подобалось, вирішила що повторю цей досвід тут. Працювала і відкладала гроші на минулій роботі тому що знала початок завжди не легкий, витрат багато а доходи прийдуть поступово. Кожного дня витрачаю майже 3години на дорогу, працюю, вчу мову, тому що ділове спілкування це теж інший рівень. І зараз виходить що в мене лише ставка, я не витягую витрати, угод я ще не зробила. Витрачаю багато сил на дорогу, працюю більше годин бо мені потрібно, і по 9, і по 10годин. Ще з сином повно всього. Спочатку мене дуже тримала ціль, що я змогла знайти таку роботу, що це те що мені подобається, але відкладених грошей на довго не вистачило, і в мене зараз стрес через витрати, через нестачу грошей, через багато часу на добирання, через те що немає результату. І до цього всього до єднається те д що о потрібно зʼїхати з квартири. Я не можу знайти іншу, мені потрібно вирішити чи переїхати в те місто де працюю, там немає школи для сина, йому прийдеться щонайменше півгодини їхати поїздом, залишитись в цьому місті, останніх 2 місяці активно розсилаю резюме і проходжу співбесіди, щоб мати запасний варіант. Почуваю себе жахливо, ще ніколи так мені не було важко. Фактично у вересні я без житла, без роботи, для результату потрібно більше часу, в мене його немає і без збереження, бо всі вклала в свою мрію, яка не вдалась. В Україні ми відносно з спокійного міста, найлегшим варіантом є повернутись додому, але мене всі відмовляють, подруга яка повернулась півроку тому, жили поряд говорить ні, вона жалкує, це не спокійне життя. Мама так само каже, сину через 2 роки поступати, тобто якщо ми повернемось через 2 роки потрібно знову їхати. Як це все організувати? Я кожні півгодини думаю по-іншому, повернутися в Україну, буду займатись своєю справою, в мене одразу повно ідей як працювати, а потім думаю війна, це не стабільні продажі, можливо я не зможу заробити вдома на життя. А тут як організуватись не уявляю. Як вчинити?
Если вы жилье не найдете - какие еще варианты? Вернетесь в Украину, если место спокойное, проживете, подумаете, посмотрите в процессе. А найдете за август - Останетесь. Вернуться всегда можно успеть
Вы уверены что через 2 года сможете вернуться в Италию?
пройшовши той етап не впевнена, але варіантів не багато. Вчитись син точно буде поступати тут, а я вже буду відштовхуватися від фінансового стану і ситуації в країні.
Работа, онлайн. Детей нет. Ещё одна знакомая уехала из Нидерландов в Ирландию,но не общаемся сейчас,не знаю как она. Но сам факт..
А, тогда понятно) Так а что факт? Если она может законно находиться в Албании, то цены ниже чем в Германии, никто ее не донимает правилами, язык ей местный не нужен, обходится английским и жестами. Живи в свое удовольствие. Если бы она столкнулась с тем что ее ребенок пойдет в албанскую школу и будет учиться на албанском языке, по албанским же программам, вряд ли бы она туда поехала.
Ступ будет в Италии по любому у сына. Автор разницу,которую заработает потратит на жилье в Италии. Тут искать другую работу, реилтор это так ,то густо , то пусто
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff