Подивіться зі сторони на питання роботи.

Дано жіночка 40 років працює в компанії , яка ледве тримається на плаву. ЗП дуже впала 20-22 тис + доп дохід з продажів рослин від 1 до 5 т. грн. Випадково познайомилась з чоловіком (не романтік стосунки ), розговорились , він працює якимось по відрядженням керівником саперної групи (не зсу) по Укр. і каже що по нашому місту , де я живу , є організація де можна працювати по місту , але для цього треба опанувати професію , піти на курси. Що маємо - курси місяць , вакансія відкрита з понеділка , за міс вона закриється , а можливо і ні , невідомо коли новий набір. Але в мене буде сертифікат і можна буде влаштуватись в гуманітарне розмінування , зп більша на порядок . Що думаєте - йти в омут чи сидіти тут чекати поки компанія повністтю вмре ? Про себе - я дуже активна , сама професія мені подобається , ще з початку бойових дій думала про це