Кіберполіція готує нову статтю ККУ за передачу банківських карток шахраям

Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем ЄМА повідомила про розробку законопроєкту, який передбачає доповнення Кримінального кодексу України новою статтею 200¹, який проводить лінію між дропом і організатором.

За оцінкою асоціації, головна мета документа — не лише встановити покарання, а вперше чітко розмежувати відповідальність між особами, які передають свої банківські рахунки або картки для шахрайських операцій, та організаторами таких схем.

Наразі законодавство не містить окремого механізму, який би дозволяв розмежовувати роль звичайного учасника схеми та її організатора. Запропонована стаття 200¹ передбачає поступове посилення відповідальності залежно від рівня залучення особи.

Відповідальність для дропів

Перший рівень відповідальності стосується осіб, які передали іншій людині банківську картку, рахунок, електронний гаманець або доступ до них, усвідомлюючи, що вони можуть бути використані для шахрайства.

За такі дії пропонується штраф від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — приблизно від 5 до 17 тисяч гривень.

Ключовою умовою відповідальності є те, що особа має діяти завідомо, тобто розуміти, для чого передає свої платіжні інструменти.

У ЄМА пояснили, що сама по собі передача картки не означатиме автоматичну відповідальність. Важливим буде встановлення обставин, які свідчать про усвідомлення людиною участі у схемі – такими доказами можуть бути листування, де прямо написано, що картка потрібна «для заливів», оголошення «підробіток без досвіду, 2000 за картку», оплата готівкою або криптою за те, що банк робить безкоштовно, три картки трьох різних банків, оформлені за один тиждень, картка, віддана разом із SIM-карткою й доступом до банківського застосунку.

Дроповоди та організатори отримають суворіше покарання

Другий рівень відповідальності передбачений для так званих дроповодів — так званих осіб, які організовують залучення власників рахунків або скуповують готові банківські акаунти для подальшого використання у схемах.

За такі дії пропонується штраф від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (приблизно 17–51 тисяча гривень) або обмеження волі до двох років.

Якщо такі дії вчинені повторно або групою осіб за попередньою змовою, передбачається обмеження або позбавлення волі строком до трьох років.

Для організованої групи пропонується найбільш сувора відповідальність — від трьох до шести років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Таким чином, чим ближче особа до організації схеми, тим суворішим має бути покарання.

Законопроєкт також уточнює правила розслідування

Окрім введення нової статті, документ передбачає уточнення положень щодо відповідальності за підроблення платіжних документів, щоб охопити не лише їх підробку, а й фальсифікацію. Як зауважують фахівці, хоч різниця і здається словесною, але саме через неї частина справ сьогодні не доходить до суду.

Також пропонується врегулювати питання підслідності таких справ, оскільки шахрайські схеми часто мають учасників у різних регіонах: потерпілі можуть перебувати в одному місті, дропи — в іншому, а організатори — працювати дистанційно.

Посилення законопроєкту

Водночас асоціація вважає, що окремі положення документа потребують доопрацювання.

Зокрема, ЄМА звертає увагу, що для самих дропів запропонований лише штраф може бути недостатньо ефективним покаранням, оскільки отримана за участь у схемі винагорода може перевищувати суму штрафу.

Як альтернативу також пропонується передбачити громадські роботи або обмеження волі до двох років.

Також асоціація пропонує прямо передбачити у законі використання крипто-гаманців у таких схемах, оскільки шахрайські операції дедалі частіше проводяться не лише через банківські рахунки.

Ще одна пропозиція — звільняти від відповідальності дропа, якщо він добровільно повідомив правоохоронцям інформацію про організатора схеми та допоміг його викрити.

Чому виникла така необхідність у законопроєкті

За словами фахівців, все що може сьогодні зробити правоохоронець із людиною, яка передала картку:

Притягнути за шахрайство – стаття 190 ККУ. Дроп нікого не обманював. Він не дзвонив жертві, не знає її імені, взагалі не в курсі, кого й на скільки «розвели». А шахрайство – це саме про обман. Довести участь дропа в конкретному шахрайстві майже неможливо.

За відмивання грошей – стаття 209 ККУ. Ця стаття вимагає довести, що людина хотіла приховати злочинне походження грошей. А дроп зазвичай і не питав, звідки вони. «Я не знав, чиї це гроші» – і справа розсипається.

Стаття 200 ККУ – про незаконні дії з платіжними картками. Вона про підроблені картки й документи. А дроп передає справжню – законно видану на його ім’я, справжнім банком, у справжньому відділенні.

І по факту виходить абсурд, адже в держави немає відповідної статті для покарання.