Зашла на 5минут• 2 часа назад
Навязчивые мысли, что делать?
Недавно родила, в родах мне могли дать потрогать головку, но не получилось. И эта мысль застряла, я реально не могла под утро уснуть из-за того, что крутила эту мысль и никак не могла ее решить. Ну типа я не могу вернуться назад в роды и потрогать головку🤦♀️ Я понимаю, что это как бред звучит, но прям всплески тревоги на это. Что делать? Как справиться с этим?
5
5
1
48
5
Я не знаю🤦♀️ еще муж без спросу выбросил упаковку от игрушки, я тоже не могу отвязаться от этой мысли, что надо было ему сказать не выбрасывать
3
3
Я не принимала, но моя знакомая да, у нее было похуже, она хотела выйти через балкон, с 4-го этажа .
У вас полегче , вроде и нормально, вот за коробку от игрушки я вас полностью понимаю. У меня муж апельсины порезал не так , вот не так , как я хотела, не такими дольками, как я люблю, форма именно не такая . Летели эти апельсины по всей кухне.
У вас полегче , вроде и нормально, вот за коробку от игрушки я вас полностью понимаю. У меня муж апельсины порезал не так , вот не так , как я хотела, не такими дольками, как я люблю, форма именно не такая . Летели эти апельсины по всей кухне.
По-разному бывает. Главное, чтоб муж и близкие с пониманием относились в это время, вы будете творить дичь, рыдать над каким-то пакетиком или листиком, у вас будут безумные идеи, крепитесь))
Это послеродовая депрессия.
У меня долго была, примерно 3,5 года. А потом, от знакомой узнала, что ее гинеколог, сразу ей после родов приписала АД ( какие не знаю, это было 23 года назад)
У меня долго была, примерно 3,5 года. А потом, от знакомой узнала, что ее гинеколог, сразу ей после родов приписала АД ( какие не знаю, это было 23 года назад)
Коли вас знову почне мучити якась думка, то спробуйте до неї поставити 10 запитань «і що далі?» це так звана методика деконструкції думки. Ці послідовні питання поступово призводять до фіналу, коли ви розумієте абсурдність ваших хвилювань через цю думку.
Ось вам приклад як позбавитися від навʼязливої думки
Початкова думка: «Даремно я викинула цю упаковку від іграшки...»
1. І що далі?
— Може виявитися, що іграшка бракована або швидко зламається.
2. І що далі, якщо вона зламається?
— Я захочу її повернути в магазин або віддати за гарантією.
3. І що далі, якщо захочеш повернути?
— Магазин може відмовитися приймати її без оригінальної коробки.
4. І що далі, якщо відмовляться прийняти?
— Я втрачу гроші, які витратила на цю іграшку.
5. І що далі, якщо ти втратиш ці гроші?
— Це буде прикро, вийде, що я прорахувалася і марно витратила сімейний бюджет.
6. І що далі, якщо ти прорахувалася?
— Це означатиме, що я неуважна і роблю імпульсивні вчинки.
7. І що далі, якщо ти зробила таку помилку?
— Ну... насправді нічого катастрофічного. Куплена іграшка вже вдома, дитина нею грається, а ціна цієї коробки — це просто невеликий ризик, який я вже не можу змінити. Світ від цього не розвалиться.
Чому це працює:
Нав´язлива думка зазвичай «застріває» на першому кроці й створює фонове відчуття тривоги. Коли ви примусово прокручуєте ланцюжок до кінця, мозок бачить найгірший сценарій (втрата невеликої суми / дрібна помилка) і усвідомлює, що реальної загрози безпеці немає.
Початкова думка: «Даремно я викинула цю упаковку від іграшки...»
1. І що далі?
— Може виявитися, що іграшка бракована або швидко зламається.
2. І що далі, якщо вона зламається?
— Я захочу її повернути в магазин або віддати за гарантією.
3. І що далі, якщо захочеш повернути?
— Магазин може відмовитися приймати її без оригінальної коробки.
4. І що далі, якщо відмовляться прийняти?
— Я втрачу гроші, які витратила на цю іграшку.
5. І що далі, якщо ти втратиш ці гроші?
— Це буде прикро, вийде, що я прорахувалася і марно витратила сімейний бюджет.
6. І що далі, якщо ти прорахувалася?
— Це означатиме, що я неуважна і роблю імпульсивні вчинки.
7. І що далі, якщо ти зробила таку помилку?
— Ну... насправді нічого катастрофічного. Куплена іграшка вже вдома, дитина нею грається, а ціна цієї коробки — це просто невеликий ризик, який я вже не можу змінити. Світ від цього не розвалиться.
Чому це працює:
Нав´язлива думка зазвичай «застріває» на першому кроці й створює фонове відчуття тривоги. Коли ви примусово прокручуєте ланцюжок до кінця, мозок бачить найгірший сценарій (втрата невеликої суми / дрібна помилка) і усвідомлює, що реальної загрози безпеці немає.
1
У вас щас эмоционально повышенная чувствительность, возможно нестабильность. Не следует долго оставаться одной, принимайте помощь с ребёнком. Я по себе уже не очень помню, вроде первые 4 месяца сильно колбасило, потом привыкла, и ребёнок уже какой-то режим соблюдал
Працює. Перевірено на собі. В мене дитина недоношена і була зупинка дихання в першу добу і на тлі цього в мене розвинулася тривожність. Повірте, я знаю що таке навʼязливі думки, тривожні думки і якщо їх не «розкручувати» так, то вони як сніжний ком наростають і доходить до паніки
Так вы не поняли. У меня нет страха, что нельзя вернуть или что-то еще. Просто вот навязчивая мысль
Навʼязлива думка в своїй структурі має страх, відчуття небезпеки або тривоги, тому ця думка і вертається. Коли ви свідомо доводите цю думку до логічного кінця, до самого поганого кінця, ваша свідомість зрозуміє, що це безпечно і немає потреби повертатися до цієї думки
При навʼязливих думках він є завжди. Тривога і страх зазвичай не усвідомлюються, але на рівні фізіології вони є
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу