Ви б поїхали із особливою дитиною?

Если надо ехать?

Зачем ехать? Вы хотите, чтоб его всем автобусом проклинали? Да и водитель рад не будет, возьмут и высадят вас, не доехав до границы.

Пожалейте сначала дитину

Але є. Без моря то не відпочинок?

Обязательно море?

Ну, зависит от предпочтений. Я люблю море. Горы мне не нравятся

Похоже. Вкинула и свалила.

Нет. Зачем? Отдохнуть хорошо и с комфортной дорогой можно и в Украине.

Всі ми різні.
Для мене справжній релакс - лише на морі.
Це не значить, що я поїду туди будь- якою ціною (були паузи і в 5-8 років), але відчуття моря - не зрівняється ні з чим.

І якщо (наприклад) мама з особливою дитиною - сама, то в неї не так багато інших варіантів хоч якось відновитись і зберегти воасну психіку.
Це крім оздоровлення дитини, власне.
А особлива дитина - з нею на все життя.
Яке в кожного з нас - одне-єдине.
Тому доводиться маневрувати і шукати компроміси.
Це я з власного досвіду пишу.

Я би навіть із нормотиповою дитиною не поїхала автобусом в Албанію.
Автор, для чого ця тема? Спекуляція на чуттєвому контенті?

Я б сначала подумала за своего ребёнка. На сколько он сможет выдержать дорогу? Жара, духота, не удобно сидеть, лежать и плюс сейчас очереди огромные на границе. Такой себе отдых (
Но, это с моей точки зрения. Мы ж все разные.

Для мене теж ьез моря то не відпочинок. Але для мене комфорт це в першу чергу, я не зможу їхати навіть зі здоровою але малолітньою дитиною в атобусі довго. Та й море буде не в радість, якщо я там буду носитись з дитиною. Тому їхала тільки на комфортному транспотрі, якщо недалеко і з кимось з дорослих, хто дасть мені відпочити від дитини )
А щоб ще мої діти заважали постороннім, тоя б чокнулась , а не зберегла свою психіку )

Ездить только личным транспортом, если ребенок не адекватен в дороге. Вопрос даже не в соседях по автобусу, а в стрессе для вас и ребенка.

Ну смотрите по своему ребенку

А отдых только в Албании возможен? И только автобусом? Без этого - не отдых?

Ми їздили у Болгарію з двома звичайними дітьми. Це 28 годин автобусом.
І це було дуже важко.
Діти 140 см і 170 см зростом.
Менший ще якось міг вмоститися на сидінні, у старшого і у мене ноги не ставали нормально (я 164 см).
Добре, що декілька місць було вільних, старший з іншими пасажирами по черзі на два місця лягали.
40 годин їхати? Мені здається, це знущання.
Якщо Ви на відпочинок, невже немає ближче варіантів?

Я розумію Вас і те, про що Ви пишете.
Але в особливих родинах дуже часто буває лише формат «мама плюс дитина», і без власного трпнспорту.
І це на все життя.
Тому доводиться « з декількох зол обирати менше».
Особисто я при таки вводних не обрала би Албанію, і не обрала би автобус, але я не знаю обставин вибору саме цієї мами.

Я не автор. И писала, что может тогда на машине

А вы думаете такие мамы вообще отдыхают? Это же ад 24/7

Высадят, никто их терпеть 40 часов не будет, водитель первый сойдет с ума.

Автор,робіть як вдобно вам і дитині.Кому не подобається хай їздять машиною.Гидко читати коментарі.

Скажіть, а Ви особисто так їздили?
Якщо поведінка дитини буде геть неприийнятною, то «удобно» не буде нікому.
Бо на маму виллється стільки гівна, що ніякого відпочинку вже не захочеться.
Як на мене - треба шукати розумні компроміси.
Щоб і відпочити, і не згадувати потім дорогу як пекло.

Путешествую с ребенком с инвалидностью по мере возможностей . В последней поездке всех доставала нормотиписный мальчик не замолкающий ни на минуту ) Хотя я бы сказала, что у него сдвг ) , перед этим ездили, подросток 4 часа играл по громкой связи в видео игры с другом, тоже многие возмущались

Я їздила у Туреччину і дорослі, здорові люди вели себе гірше ніж діти.Якщо б була мама з особливою дитиною в мене не було негативна, тільки співчуття.Я можу вдягнути навушники,біруші і їхать.

Судячи з коментарів і фіолетових тіток,такі мами і дітки повинні сидіти вдома і не заважають

Ну, це Ви.
Дякую Вам щиро!

Але далеко не всі такі толерантні і терпимі.
З особистого досвіду довгих поїздок з двома особливими дітьми: трапляється всяке. В тому числі - і намагання вигнати з транспорту, і побажання «здохнути разом зі своїм виродком», і ще багато цікавого.
Після чого дійсно хотілося здохнути ((((
Тому я все ж раджу за можливості мінімізувати ризики.
Наприклад якщо частину дороги їхати потягом, то там більше простору: можна погуляти в коридорі, постояти в тамбурі, походити вагонами, плюс там легше з питанням туалету.
І якщо іншу частину дороги летіти літаком, то теж все швидше і простіше: можна замовити безкоштовний супровід в аеропорту, тоді на всвх етапах контролю проведуть без черги і допоможуть в усіх питаннях.
І летіти - пару годин всього.
А 40-годинний автобус в Албанію - то лише в тому випадку, якщо дійсно нема інших варіантів.
Тобто, якщо відпочинок дійсно життєво необхідний, і є лише такий єдиний варіант, то я б ризикнула, а в усіх інших випадках - шукала б розумну альтернативу.