Ви заставляєте дітей навчатися?

Нет

Нет. Вообще ничего не заставляю

Не заставляла,а привчала. Скажемо так.
Тобто в 1,2 класі робила з нею уроки,потім сама,але я питала,чи зробила. Потім зовсім сама. Закінчила школу в цьому році з відзнакою

Ні. Пояснила нащо це їй треба, більше не Лізу зовсім. Іде 8 клас)

Да. Методы: надо учится, чтоб освоить достойную профессию для без бедной жизни не помогают. Для него это фразы ’ типа та это ещё далёко’

Заставляю до репетитора ходити. Результат він сам побачив - вступив на бюджет

Прка учился в школе, иногда настаивала на необходимости. А в хорошем университете сам вошёл во вкус и хочет дальше в магистратуру

Починаючи з першого задається певна планка і дитині хочеться їх тримати.
Але якщо не хочеться, то ще коли дитина менша, так-сяк впросиш, а вже в старших класах це вже не працює.
Найбільш образливо, коли бачиш величезний потенціал, а йому/їй нічого не треба

Я прям вспомнила, не совсем правда про у чему, но чуток есть.
Ребенок после НГ спросил меня : Мама, а как так получилось, что детям которые плохо учатся и плохо себя ведут ДМ подарил самые хорошие подарки..я прям дар речи потеряла

До школи розвивали пізнавальний інтерес
Потім формували звичку вчитися, це нудно, але легше зробити на початку школи, ніж у 7 класі
Мали найкращі школи і вчителів, я обрала
ЗНО і НМТ в обох 190-200 без репетиторів

Я мотивирую. Но лучшая мотивация это успехи одноклассников. Пробила баклуши, написала контрольную хуже, чем могла бы со своими способностями. Поэтому дитина сама мотивируется) А серьезно - объяснила, что без знаний будет не конкурентноспособна. Но у меня, в основном, без проблем, так, иногда расслабляется.

Да,заставляю и проверяю до сих пор.У них дистанционка,это надо иметь большую цель и огромный стимул,чтоб все делать.Большая часть детей на расслабоне

Пиздюлинами

Мне повнезло, мне достались самомотивированные дети. Я правда не понимаю как может быть иначе?

Очень правильный подход. А вы чем занимаетесь?

Ні, самі вчаться, це їм потрібно, а не мені

Якщо про професію, то не педагоги
Просто було розуміння процесів

До 3 класу все робилось з ентузіазмом, з чим було треба - допомогала. 4 і 5 просто з під палки і зі скандалами. 6 треба було нагадувати, 7-й - прийшов зі школи - все зробив сам.

В школі нічого не робить, але знає багато. З англійської самі двійки, але коли грає в тирнеті з американцями, спілкується з ними вільно. Коли йому щось треба і цікаво, розбирається сам дуже швидко.

Колись в моєї старшої доньки була така класна вчителька, педагог з відзнаками, психолог. І вона мені сказала: поки можете впливати на дитину, заставляти, то так і робіть, бо прийде вік, коли вже нічого зробити не зможете, тому вкладайте максимально змалечку. Ну от так і робила і зі старшою, і роблю з молодшою. Контролюю навчання, уроки, молодшу все літо заставляла читати українською і іноземною мовою книжки. Мотивація була така, що поки не прочитаєш по 10 сторінок кожної, які вона сама і обрала, то телефон в руки не береш. Спорт теж в обовʼязкових - обирай сама будь що, що тобі подобається, можна пробувати, міняти, але регулярна секція повинна бути. Знаю, що вона творча, я знайшла чудовий гурток, а вона противилась, думаю, бо читати і спорт - то мало часу на телефон… кажу підемо вдвох, спробуємо, подивимось, я теж хочу. Пішли, сподобалось, тепер марить тим творчим гуртком. І взагалі найкраща мотивація - це власний приклад. Мої діти бачать, що в мене читання і спорт в пріоритеті, тому для них це типу щось сімейне, звичне