Невже я мачуха?

Накіпіло капец....
Я заміжня 3 роки, малюку півтора. Раніше думала що в мене нармальна свекруха, нелізе в життя і добре. Ми живем окремо, фінансово не залежим. Приїжаєм в гості по святам і деколи по вихідним. Всі радуються внучку і кажуть як сильно люблять! Свекруха впринципі ніколи особо нічим не допомагала, ні фінансово ні з малюком посидіти, завжди тіпа занята. Але мене це і не напрягало особливо. А то начиталася тут як лізуть в сімю і вчать як жити.
Аж тут виникла ситуація, я збираюсь дитину віддавати в садок з 2 років, і занялась паралельно пошуком роботи. І підвернулась якраз те що я хотіла, з нормальною зарплатою, і ще беруть знаючи що є маленька дитина. Це зараз рідкість і шанс я втрачати не хотіла. Смисл сидіти дома ще пів року і шукати потім довго і нудно роботу. В мене свекруха напенсії, і ще підпрацьовує прибиральницею в училищі, впринципі робота не пильна, і триматися за неї тупо, оскільки зарплата мінімальна і періодично в відпустку за свій рахунок виганяють. То я думала що проблем на кого залишити дитину не буде, посидить пів року свекруха + ми ще їй будем за це платити. ( гроші треба всім я це розумію). Чоловік мій посміявся, мол не захоче вона сидіти, така вона вже є. Але запропонував, на що вона влаштувала скандал, що сидіти не буде бо боїться сама лишатися з дитиною ( і це каже жінка в якої 2 дітей і 2 внуків!!!!!) і в неї є робота, їй незручно звільнятися посеред року ,підведе начальство. ( то унітази їй мити незручно лишати, а нам відмовити посидіти зі своїм внуком нормально). Ну фіг з ним, не хочеш не сиди, але внука більше не побачиш, раз є важливіші речі. Але взбісло інше,коли я пішна на стажування перший день, лишився чоловік малим, вона позвонила і почула що малий десь кашлянув в трубку. То вона, перезвонила мені перший раз за все житття, з наїздом, чого це я лишила хвору дитину дома, пішла на роботу, що це я взагалі собі думаю, і назвала МАЧУХОЮ!!!!!! Я взагалі не розумію як може так говорити людина, яка за все життя ні одної копійочки дітям не дала, жила по інерції сьогоднішнім днем. Пройшло вже 3 місяці, для дитини няню ми знайшли, свекруху бачити не хочу. Але невже так погано що я хочу чогось в житті добитися, і допомогти своїй дитині. Чи краще я буду сидіти дома а дитина хай сухарі їсть, зато з мамою.