Старі люди - легка здобич для злодіїв

На днях дуже цинічним способом обікрали моїх стареньких не дуже далеких родичів. Мені це в голові не вкладається, просто поділюсь.
Київ, багатоповерхівка, обідній час, дзвінок у двері, дідусь відкриває.
На порозі молодий чолов"яга у верхньому одязі, привітався чемно, вибачився, що турбує. На питання бабусі, хто він такий, відповів здивовано, що він же сусід з третього поверху, хіба не впізнали?
Дід кивнув, бабця запросила до квартири, зачинила за ним двері. Старенькі ж, недобачають...
Чоловік розповів, що у них дитина захворіла, треба йти в аптеку і везти препарати до лікарні, великий список, попросив до вечора позичити грошей, а ввечері зайде віддасть.
Ну як же сусідові не допомогти, та ще й заради дитини? Бабця йде в кімнату, простодушно витягає свої скарби, відраховує 1,5 тисячі гривен - стільки попросив сусід, виносить йому...
Чоловік дякує і просить склянку води. Дідусь йде на кухню по воду, той тим часом про щось розповідає бабусі, заходить з нею в кімнату, сідає у крісло, знімає шапку, кладе на стіл...
Випив води, знову чемно подякував і пішов собі.
Аж як кинулась бабуся, де решта грошей, бо забалакалась і до схованки не поклала, - а нема грошей, разом з шапкою пішли геть всі їхні 40 тис. грн., які роками по копійці відкладали.
Вони до сусіда з третього поверху, на якого подумали, - аж не він то. В міліцію звернулись, але толку...
Плачуть старенькі і дякують Богові, що тільки гроші злодій взяв, а не тоді ж, або прийшовши ввечері "віддавати борг", разом з життями їхніми гроші не відняв.
Отаке...