Металодетектори в школах України: безпека чи порушення прав дітей?

Металодетектори в школах України: безпека чи порушення прав дітей? Батьки б’ють на сполох.

По всій Україні в закладах освіти розгортається масштабний експеримент:
встановлення металодетекторів для щоденного пропуску учнів.

Батьки обурені:
адміністрації шкіл запроваджують ці заходи без попереднього інформування, без згоди батьків і без надання необхідної документації, що підтверджує безпеку приладів для здоров’я дітей. Групи батьків у різних регіонах об’єднуються, щоб вимагати від адміністрацій шкіл належних документів і дотримання прав їхніх дітей. Чому ця ситуація викликає занепокоєння і що можуть зробити батьки в подібних випадках?

Що відбувається?

У рамках Постанови Кабінету Міністрів України №1245 від 01.11.2024 року в українських школах розпочався експериментальний проєкт щодо посилення безпеки в умовах воєнного стану. Одним із заходів стало встановлення металодетекторів для щоденного пропуску учнів. Проте участь у таких проєктах має бути добровільною, погодженою із засновниками закладів освіти та батьками, а також супроводжуватися повною інформацією про безпеку приладів.

Натомість батьки учнів по всій Україні стверджують, що:

• Їх не повідомили про впровадження металодетекторів і не отримали їхньої згоди.

• Адміністрації шкіл не надають технічну документацію, сертифікати безпеки чи висновки експертиз, які б підтверджували, що прилади безпечні для здоров’я дітей.

• Деяким дітям, чиї батьки відмовилися від проходження через рамки, погрожують недопуском до навчання, що є прямим порушенням права на освіту (ст. 53 Конституції України).

Більше того, за словами батьків, адміністрації шкіл вдаються до психологічного тиску. Фрази на кшталт «будуть як миленькі» чи «останній раз, коли ти так завела» свідчать про неповагу до прав учнів і їхніх законних представників, а також мають ознаки дискримінації.

Чи законне встановлення металодетекторів у школах?

Законодавство України дозволяє закладам освіти запроваджувати заходи безпеки, але вони мають бути:

• Пропорційними та обґрунтованими: Встановлення металодетекторів має бути виправданим реальними загрозами, а не бути свавільним рішенням адміністрації.

• Погодженими з батьками: Згідно зі ст. 55 Закону України «Про освіту», батьки мають право бути поінформованими про всі зміни в освітньому процесі, які стосуються їхніх дітей.

• Документованими:
Має бути локальний акт (наказ директора, рішення педради), де чітко прописано мету, процедуру, права дітей і батьків, а також альтернативні варіанти для тих, хто відмовляється від сканування.
У багатьох випадках адміністрації шкіл не надають батькам жодної інформації про участь закладів у експериментальному проєкті, технічні характеристики металодетекторів (наприклад, Garrett Multi Zone, SuperScanner V тощо) чи результати експертиз. Це може бути розцінене як адміністративне свавілля.

Чи безпечні металодетектори для дітей?

Металодетектори генерують електромагнітні поля (ЕМП), і їхнє щоденне використання викликає занепокоєння у батьків. Згідно з ДСанПіН 5.5.6.009-98, гранично допустимі рівні ЕМП для дітей у закладах освіти становлять 0,2 мкТл для магнітного поля та 5 В/м для електричного поля.

❗️Проте адміністрації шкіл часто не надають жодних даних про те, чи відповідають ці прилади нормам безпеки.

Висновок Інституту медицини праці ім. Ю.І. Кундієва, який був наданий на вимогу батьків у деяких випадках, підтверджує лише хімічну безпеку матеріалів (АВС-пластик), але не містить інформації про рівень ЕМП. Без додаткових вимірювань і висновків щодо електромагнітного випромінювання неможливо стверджувати, що ці прилади безпечні для щоденного використання дітьми.

Порушення прав дітей і батьків!

Примусове проходження через металодетектори без згоди батьків порушує:
• Ст. 32 Конституції України та ст. 8 Конвенції про захист прав людини – право на невтручання в особисте життя.
• Ст. 53 Конституції України та ст. 13, 55 Закону «Про освіту» – право на освіту та заборона дискримінації. Відмова допуску до навчання через непроходження рамки є грубим порушенням цих норм.
• Ст. 28 Конституції України – заборона піддавати особу експериментам без її добровільної згоди.

Психологічний тиск з боку адміністрацій шкіл, як-от погрози чи приниження, також може кваліфікуватися як дискримінація (ст. 161 ККУ) або адміністративне правопорушення (ст. 183-1 КУпАП).

Що роблять батьки?

Групи батьків по всій Україні об’єднуються, щоб відстояти права своїх дітей. Вони направляють заяви до адміністрацій шкіл із вимогами:

1. Заборонити примусовий пропуск їхніх дітей через металодетектори.
2. Забезпечити безперешкодний доступ до освіти без дискримінації.
3. Надати повну документацію: рішення про участь у проєкті, технічні характеристики приладів, сертифікати безпеки.

У разі ігнорування вимог батьки готові звертатися до місцевих управлінь освіти, Уповноваженого ВРУ з прав людини та до суду.

Деякі батьки також планують фіксувати порушення на відео, викликати поліцію для документування фактів недопуску до навчання та залучати слідчо-оперативні групи (СОГ) для офіційної фіксації подій.

Чому це важливо для всіх?

Ця проблема стосується не лише окремих шкіл, а всіх закладів освіти України, де впроваджується експериментальний проєкт. Сьогодні це металодетектори, завтра – сканери відбитків пальців чи інші технології, які можуть порушувати права учнів. Якщо батьки не дадуть відсіч свавільним діям адміністрацій, подібні практики можуть стати нормою в усіх школах України.

Що можуть зробити батьки в подібній ситуації?

1. Фіксувати порушення: Збирайте докази – фото, відео, свідчення інших батьків.
2. Подати заяву: Напишіть офіційну заяву до адміністрації школи з вимогами забезпечити доступ до освіти та надати документацію.
3. Звернутися до вищих інстанцій: Якщо школа не реагує, подайте скаргу до управління освіти, Уповноваженого ВРУ з прав людини або зверніться до суду.
4. Викликати поліцію: У разі недопуску дитини до навчання викликайте поліцію для фіксації порушення права на освіту.
5. Об’єднуватися: Співпраця з іншими батьками посилює вашу позицію та створює прецедент.

Заклик до громадськості.

Батьки учнів українських шкіл закликають громадськість, правозахисників і журналістів звернути увагу на цю проблему. Безпека в школах – важлива, але вона не повинна порушувати права дітей і батьків. Якщо ви стикалися з подібними ситуаціями, діліться своїм досвідом у коментарях – разом ми зможемо зупинити свавілля та захистити права наших дітей!