MrsProf• 19 июля 2014
НБУ обмежив суму переказу електронних грошей між фізособами з передплачених карт
Secondbrand• 19 июля 2014
Ответ дляloveyou
я не зрозуміла нічого
Так и задумано, чтобы можно было любую ситуацию под новый закон подогнать)))
Sunny_Anny• 19 июля 2014
Електронні гроші – це безготівкові розрахунки між продавцями і покупцями, банками і клієнтами, банками і банками, що здійснюються за допомогою комп´ютерної мережі, систем зв´язку з використанням способів кодування інформації та її автоматизованої обробки. Фактично це гроші, які обертаються не у формі паперових грошей, а через впровадження до сфери розрахунків комп´ютерної технології та сучасної системи зв´язку. На основі електронних грошей виникли кредитні картки.
Ниче не понятно. Карточки тоже?
Ниче не понятно. Карточки тоже?
Sunny_Anny• 19 июля 2014
Ответ дляСтаниcлав
natalyze, это не касается ни одной из вами перечисленных электронных валют.
таки да
1.4. Випуск електронних грошей в Україні мають право
здійснювати лише банки.
1.4. Випуск електронних грошей в Україні мають право
здійснювати лише банки.
kusichka83• 19 июля 2014
Користувачі-фізособи мають право переказувати електронні гроші іншим користувачам-фізособам з використанням передплачених карт в сумі до 500 гривень на день і не більше 4 тисяч гривень протягом одного місяця’, - вказується в документі.
2. Розмежування електронних грошей і безготівкового переказу коштів
На сьогодні в Україні досі існує певна невизначеність статусу електронних грошей порівняно з переказом безготівкових коштів, що зумовлено близькою правовою природою цих понять.
Під час оплати електронними грошима здійснюється зарахування одиниць вартості на спеціальний електронний носій отримувача (без використання банківських рахунків платника), що породжує юридичні наслідки і свідчить про виконання операції, яка прирівнюється до платіжної. У той самий час, електронні гроші забезпечуються реальними грошима емітента і можуть бути обміняні на них отримувачем у будь-який час.
Переказ коштів як вид безготівкових розрахунків є традиційним поняттям для української банківської системи. Ст. 1.24 Закону про платіжні системи визначає переказ коштів як рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Переказ коштів здійснюють банки та небанківські фінансові установи, що отримали відповідну ліцензію здійснення таких операцій. Переказ вважається завершеним у момент зарахування коштів на рахунок отримувача. Усі операції, пов’язані з рухом безготівкових коштів, відображаються на рахунках платника та отримувача.
Ддя здійснення переказу використовуюгься спеціальні, у тому числі електронні, платіжні засоби користувачів (наприклад, платіжна картка, мобільний платіжний інструмент) та розрахункові документи (платіжне доручення, платіжна вимога, тощо).
Законодавством розмежовуються поняття «електронні гроші» та «електронний платіжний засіб». Так, пунктом 1.14 ст. 1 Закону про платіжні системи встановлено, що «електронним платіжним засобом» є платіжний інструмент, що надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю засоби та ініціювати їх переказ.
Отже, незважаючи на те, що переказ коштів передує і завершує процес обігу електронних грошей, зарахування електронних грошей здійснюється без використання банківських рахунків. Незважаючи на те, що при здійсненні як оплати електронними грошима, так і переказу коштів платник використовує платіжні інструменти, ці поняття не є тотожними і підпадають під різне правове регулювання.
Исходя из этого електронные деньги и безналичные деньги разные понятия.
На сьогодні в Україні досі існує певна невизначеність статусу електронних грошей порівняно з переказом безготівкових коштів, що зумовлено близькою правовою природою цих понять.
Під час оплати електронними грошима здійснюється зарахування одиниць вартості на спеціальний електронний носій отримувача (без використання банківських рахунків платника), що породжує юридичні наслідки і свідчить про виконання операції, яка прирівнюється до платіжної. У той самий час, електронні гроші забезпечуються реальними грошима емітента і можуть бути обміняні на них отримувачем у будь-який час.
Переказ коштів як вид безготівкових розрахунків є традиційним поняттям для української банківської системи. Ст. 1.24 Закону про платіжні системи визначає переказ коштів як рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Переказ коштів здійснюють банки та небанківські фінансові установи, що отримали відповідну ліцензію здійснення таких операцій. Переказ вважається завершеним у момент зарахування коштів на рахунок отримувача. Усі операції, пов’язані з рухом безготівкових коштів, відображаються на рахунках платника та отримувача.
Ддя здійснення переказу використовуюгься спеціальні, у тому числі електронні, платіжні засоби користувачів (наприклад, платіжна картка, мобільний платіжний інструмент) та розрахункові документи (платіжне доручення, платіжна вимога, тощо).
Законодавством розмежовуються поняття «електронні гроші» та «електронний платіжний засіб». Так, пунктом 1.14 ст. 1 Закону про платіжні системи встановлено, що «електронним платіжним засобом» є платіжний інструмент, що надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю засоби та ініціювати їх переказ.
Отже, незважаючи на те, що переказ коштів передує і завершує процес обігу електронних грошей, зарахування електронних грошей здійснюється без використання банківських рахунків. Незважаючи на те, що при здійсненні як оплати електронними грошима, так і переказу коштів платник використовує платіжні інструменти, ці поняття не є тотожними і підпадають під різне правове регулювання.
Исходя из этого електронные деньги и безналичные деньги разные понятия.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу