Помогите спасти Гаврилюка Максима рецидив острый лимфобластный лейкоз
-------------------------------------------- Администрация сайта Kidstaff не собирает пожертвования на благотворительность и не несет ответственность за действия или бездействия автора объявления, родителей ребенка, волонтеров и любых других лиц, причастных к сбору пожертвований. Администрация сайта Kidstaff не проверяет подлинность предоставляемых документов, не контролирует приход и расход средств по сбору. Любые пожертвования совершаются посетителями сайта Kidstaff исключительно по своему собственному желанию, осознавая значение своих действий. ---------------------------------------------
Помогите спасти единственного сына!!!
Беда пришла снова в дом моей подруги. Мама (Гаврилюк Леся) только успела поверить в чудо, что ее ребенок здоров и будет жить.Три года ремиссии.23 ноября 2015 года был сделан анализ крови, который вызвал нехорошие подозрения у врачей и сразу же была проведена пункция. В анализе были выявлены бласты. Рецидив. 24 ноября была взята пункция из 4 точек и материал был отправлен в Киев. Поздно вечером 24 ноября из Киева в телефонном режиме прозвучал диагноз - рецидив острый лимфобластный лейкоз. Денег на лечение единственного сыночка Максима у этой семьи нет. Они с мужем накопили денег за два года и выкупили комнату в общежитии за 4000 у.е, при этом недостающую сумму взяли в долг. В прошлом месяце было новоселье. Комнату они хотят продать теперь... В интернете есть информация о Гавриленко Максиме, он болел 2011-2012 году .
С 27 ноября Максим зашел на первый блок химиотерапии.На 15 день лечения будет проведена повторная пункция и Леся(мама Максима) поедет в Киев с результатами, для получения разрешения на трансплантацию. Решение принимает главный гепатолог Донцова.
На сегодняшний день начинаем сбор на лечение. Максим должен пройти перед трансплантацией 2 блока химиотерапии. Приблизительная сумма 100 000 гривен, при условии, что осложнений не будет.
Телефон мамы 097 167 9190
Номер карты мамы Максима Гаврилюк Леся Николаевна 4731 2171 1416 1019
Молитва над хворими дітьми Господи Ісусе Христе, Ти приймав дітей і говорив, що їм належить Царство Небесне, Ти сказав, що тайни Царства Божого не були відкриті мудрим та розумним, а лише немовлятам, Ти, в’їжджаючи в Єрусалим на осляті, з радістю прийняв почесті дітей, які співали Тобі «Осанна». Тому благослови всіх, хто старається повернути здоров’я цим хворим дітям і простягни ласкаво Свою руку над цими дітьми. Нехай Твоя Церква та батьки цих дітей зрадіють поверненню до них повноти сил і з вдячним серцем прославляють Тебе на віки вічні. Амінь
на дворі йде сніг, холодно під ногами мокро.......... Йдеш повз магазин ’ Єврошоп’ , надпис ’ Вже весна’. І так хочеться , щоб на душі стало мамі Лесі тепло і до Максима прийшла радісна весна!!!!!!!! Підтримаємо Максима!!!!!! Це так важливо
на дворі йде сніг, холодно під ногами мокро.......... Йдеш повз магазин ’ Єврошоп’ , надпис ’ Вже весна’. І так хочеться , щоб на душі стало мамі Лесі тепло і до Максима прийшла радісна весна!!!!!!!! Підтримаємо Максима!!!!!! Це так важливо
Вчора говорила з Мвксимком по скайпу, не дивлячись на страшну хворобу він ще намагався розказати мені щось смішне!) не кожен дорослий зможе бути таким сильним та позитивним!!! Хочеться щоб мій братик
НОВИНИ ВІД МАКСИМА Друзі мої, знайомі та незнайомці, які стали нашій сім’ї рідними!
Пишу Вам з подякою за співпереживання і допомогу моєму єдиному самому найкращому синочку.
Величезне Вам дякую за кожне добре слово, кожну щиру молитву, кожну гривеньку, аби не Ви – не знаю, як би ми дожили б до сьогодні. Але наш шлях ще не закінчений – кожного дня, знову і знову мені доводиться вступати в боротьбу з хворобою за життя мого самого терпеливого сина, і попереду – основна, найтяжча битва. Прошу Вас : не відступіться від нас, не залиште в цю тяжку годину наодинці з бідою!
Ще так багато днів до кінця протоколу і так мало днів до нашого запланованого від’їзду на лікування до Угорщини… На жаль, сьогодні я розумію, що ситуація патова – грошей на лікування ’там’ катастрофічно не вистачає, а якщо ми не поїдемо…то все марно… битву буде програно…
Я щодня молюся за життя своєї кровинки і щодня згадую у своїх молитвах всіх Вас – лише дякуючи Вам, я щодня хай тут, на лікарняному ліжку, але можу бачити, як моє сонечко після сну розплющує очі, я чую, таке бажане ’мама’… Але якщо Ви не почуєте мене…, якщо не допоможете… мого синочка, моєї надії і життя теж не стане…Для чого тоді життя мені…заради кого…?!
Чергова ніч, що минула, теж була не спокійна – знову дає свої наслідки послаблена слизова і Максиму дуже тяжко ходити в туалет… Я думала, що вже звикла до сліз Максима, але… Сьогодні він вперше мені сказав – ’Мама, я більше не можу!’…Я ще й досі це чую, хоч і не хочу… Лише перед ранком Максим заснув, а я за ті декілька годин змогла багато про що подумати…Тільки б встигнути…
Розбудили Макса щоб взяти аналізи з пальчика і вєни. Вєни на руках в жахливому стані, дуже тромбуються, адже для лікування у 2011 році нам ставили ручні катетори. Картаю себе, що не запропонувала поставити підключичного катетора зараз, щоб не мучити Макса і зберегти вєни.
У Макса не має апетиту… До обіду ледве вмовила зі слізьми попити чаю і з’їсти хоч шматок хліба…
А потім я побачила наші аналізи і все зрозуміла : лейкоцити – 1, тромбоцити – 98.
Нарешті зробити комп’ютерну томографію – виявили Л/у в аортальному вікні розмірами 5*3 мм, але лікарі запевняють, що це ’нічого страшного’ – хочу проконсультуватися ще з іншими спеціалістами, адже наш стан бажає кращого…
За останній час не впізнаю своєї дитини – став дуже-дуже нервовий, йому все ненависне, замикається у собі, майже не говорить, але все частіше просить його просто обійняти…Коли я його обіймаю, мені так хочеться забрати весь його біль, всю його хворобу собі… Я так мрію побачити його усміхненим, таким же люблячим, таким моїм ’дорослим чоловічком’ … Я так втомилася терпіти його муки, ковтати сльози аби не виказати свій біль і жаль…
Я так хочу щоб він нарешті став здоровим!!! І розумію, що все впирається тільки в гроші…. Якби ж я могла, я б продала все, що маю аби тільки спасти свою кровинку…Але я вже нічого не маю, тільки свою материнську любов… Саме тому я мушу знову і знову взивати до Ваших сердець – без Вас нам не справитися… Я знову і знову не перестаю Вам дякувати і захоплюватися Вашою чуйністю та увагою. І вірю, що Ви не лишите нас на поталу хворобі…
Нехай кожна крапелька Вашої доброти, кожна копійка витрачена на порятунок моєї дитини повернеться Вам у стократному розмірі і ніколи у Ваше життя не приходить біль, хвороба і біда!
З повагою і вірою у Ваші чуйні серця,
мама хлопчика Максима, який дуже прагне жити і стати дорослим