Потрiбно вивчити вiршик,тема будь-яка,але щоб пiдходив дитинi. Увесь день шукаю,поки що нiчого не пiдiбрала. Может хтось вчив,або читав щось гарне. Буду вдячна за допомогу:-)
11
0
Мамо люба, добра, мила…
Як іще назвать тебе?
Це ж для мене ти пошила
З шовку плаття голубе.
Ти мені читаєш книжку,
Хочеш розуму навчить.
Ляжу спати – ходиш нишком,
Все боїшся розбудить.
Захворію хоч злегенька –
Цілу ніч не будеш спать.
То ж дозволь, тебе, рідненька,
За усе поцілувать!
Як іще назвать тебе?
Це ж для мене ти пошила
З шовку плаття голубе.
Ти мені читаєш книжку,
Хочеш розуму навчить.
Ляжу спати – ходиш нишком,
Все боїшся розбудить.
Захворію хоч злегенька –
Цілу ніч не будеш спать.
То ж дозволь, тебе, рідненька,
За усе поцілувать!
В мене є книжок багато –
І новенькі, і старі.
Я піду до школи з татом,
Всі книжки віддам сестрі.
Хай вона сама читає
Про лисичку й журавля.
Хай вона, мала, узнає,
Як багато знаю я.
І новенькі, і старі.
Я піду до школи з татом,
Всі книжки віддам сестрі.
Хай вона сама читає
Про лисичку й журавля.
Хай вона, мала, узнає,
Як багато знаю я.
Зима і Весна
— Насуплю я брови, — говорить зима,
— І вітер з морозом повіє:
Усе скрізь загине — рятунку нема!
Під снігом замре, заніміє.
— А я засміюся, — весна відмовля,
— І сонце пекуче засяє:
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе зацвіте, заспіває.
Черкасенко Спиридон
Квітень
Квітень на хмаринку сів,
До нас в гості прилетів.
А за ним, як діточки,
Поспішають квіточки:
Ось конвалії й в’юнки,
Барвінкові килимки,
А кульбабки і дзвіночки —
Малюкам плести віночки.
Коваленко Олена
— Насуплю я брови, — говорить зима,
— І вітер з морозом повіє:
Усе скрізь загине — рятунку нема!
Під снігом замре, заніміє.
— А я засміюся, — весна відмовля,
— І сонце пекуче засяє:
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе зацвіте, заспіває.
Черкасенко Спиридон
Квітень
Квітень на хмаринку сів,
До нас в гості прилетів.
А за ним, як діточки,
Поспішають квіточки:
Ось конвалії й в’юнки,
Барвінкові килимки,
А кульбабки і дзвіночки —
Малюкам плести віночки.
Коваленко Олена
Хтось постукав уночі.
Швидко я знайшла ключі,
Відчинила, і до хати
Зайченя зайшло вухате.
Стало в кутику сумне,
Каже: «Заночуй мене!
Бо надворі завірюха
І мороз хапа за вуха!»
Батьків я взяла кожух,
Вкрила зайця з ніг до вух
І гадала, що гульвісу
Вранці одведу до лісу.
Встала рано, та дарма —
Зайченяти вже нема!
Чи запізно я збудилась,
Чи зайча мені приснилось?
Швидко я знайшла ключі,
Відчинила, і до хати
Зайченя зайшло вухате.
Стало в кутику сумне,
Каже: «Заночуй мене!
Бо надворі завірюха
І мороз хапа за вуха!»
Батьків я взяла кожух,
Вкрила зайця з ніг до вух
І гадала, що гульвісу
Вранці одведу до лісу.
Встала рано, та дарма —
Зайченяти вже нема!
Чи запізно я збудилась,
Чи зайча мені приснилось?
сьогодні з малою вивчили просто так, САдок вишневий коло хати, а на тій неділі вивичли Приходить тато уві сні,
Іде далеко, аж з Донбасу.
Де сну нема, де усе у вогні.
Він сину не жалкує часу.
Він коло ліжка посидить,
Спитає тихо, як матуся.
Так ніч минає, наче мить,
І я прокинутись боюся.
А з ранку знову я один.
І спорожніє наша хата.
Тебе чекає твій загін.
Та ти приходь, до мене, тато.
Ти повертайся навесні,
Додому вдвічі легший шлях.
Ти дуже довго на війні.
Приходь назавжди, не у снах.
Іде далеко, аж з Донбасу.
Де сну нема, де усе у вогні.
Він сину не жалкує часу.
Він коло ліжка посидить,
Спитає тихо, як матуся.
Так ніч минає, наче мить,
І я прокинутись боюся.
А з ранку знову я один.
І спорожніє наша хата.
Тебе чекає твій загін.
Та ти приходь, до мене, тато.
Ти повертайся навесні,
Додому вдвічі легший шлях.
Ти дуже довго на війні.
Приходь назавжди, не у снах.
Наступила вже весна,
сонячна та світла.
У садочку запашна
яблуня розквітла.
Ми скопали наш садок,
щоб зростала травка,
під бузком, де холодок,
поробили лавки.
Потім змазали вапном
всім деревам ніжки,
і посипали піском
у садку доріжки.
А на кожнім деревці
ми сьогодні зранку
прив?язали прапорці
від воріт до ганку.
Гляньте – наші малюки
всі зібрались зрання.
В нас віночки та стрічки,
празникові вбрання.
Я обожнюю віршики Григорія Фальковича, Оксани Кротюк, Тамари Коломієць. Вони дуже дотепні і легкі для вивчення) Ось, наприклад, за цим ліжком є фото розворотів і вірш ’Пітон’ - просто чудовий))) ніякої банальщини - справжня українська дитяча поезія)
Цитата:
Я обожнюю віршики Григорія Фальковича, Оксани Кротюк, Тамари Коломієць. Вони дуже дотепні і легкі для вивчення) Ось, наприклад, за цим ліжком є фото розворотів і вірш ’Пітон’ - просто чудовий))) ніякої банальщини - справжня українська дитяча поезія)
Оригiнальнi вiршики,дякую! Беру на замiтку))
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу