Червона рута• Изменено 09 июня в 11:18
Кто терял деток?
Как оно дальше?
Прежней жизни не будет. Но станет ли легче с течением времени?
Девочки, потеряла доченьку, моего ангела. Не знаю как жить дальше. Других детей нет у меня. Она была смыслом жизни, мой энерджайзер и мой мотиватор в жизни.
Прежней жизни не будет. Но станет ли легче с течением времени?
Девочки, потеряла доченьку, моего ангела. Не знаю как жить дальше. Других детей нет у меня. Она была смыслом жизни, мой энерджайзер и мой мотиватор в жизни.



Сусідка зверху• 09 июня в 11:20
Автор, обнимаю Вас. Сама не переживала подобное, думаю никакие слова не могут поддержать

Добра всем!• 09 июня в 11:21
Родственники после потери ребенка родили ещё двоих детей. Сейчас даже на могилу не могут попасть, она - в окупации.


автор
Червона рута
• 09 июня в 11:29
Когда то на глаза попадалась тема, где мама писала, что умер сын и вот он очень спешил жить, уже деньги зарабатывал (продавал велосипеды). Не найду тему. Вот и я смотрю, что моя доченька спешила жить. Была умная не по годам. Добивалась своих целей.
Было много планов и она шла до них. У нее все ее мечты превращались в реальность.
Было много планов и она шла до них. У нее все ее мечты превращались в реальность.

забиякина• 09 июня в 11:27
Прийміть щирі співчуття.Скажу одне. Час не лікує. Час тільки допомогає навчитись жити з цим болем.

автор
Червона рута
• 09 июня в 11:27
Ответ дляЯ шалунья
Вы не мама Кати? Вспоминаю её иногда, такая светлая девушка была.
Нет. А что за тема была?
Я шалунья• 09 июня в 11:29
Ответ дляЧервона рута
Нет. А что за тема была?
Девочка с раком яичников, здесь есть её мама. Очень Вам соболезную.

З горіха зерня• 09 июня в 12:11
Я втралила немовля. Була недоношене вагітність, не змогли врятувати, жив 10 днів. Так, боляче, і вже 20 років пройшло, але думаю, уявляю який би він був. Але втратити дитину, яка з тобою жила, яку ти ростила і плекала, любила, вважаю в невимірну кількість разів болючіше. Дуже шкода. В мене в родині є сім´ї, які втратили дітей. Це страшно

автор
Червона рута
• 09 июня в 12:45
Ответ дляЗ горіха зерня
Я втралила немовля. Була недоношене вагітність, не змогли врятувати, жив 10 днів. Так, боляче, і вже 20 років пройшло, але думаю, уявляю який би він був. Але втратити дитину, яка з тобою жила, яку ти ростила і плекала, любила, вважаю в невимірну кількість разів болючіше. Дуже шкода. В мене в родині є сім´ї, які втратили дітей. Це страшно
Моїй донечці тепер 15 років назавжди.

МинерАлочка• 09 июня в 13:08
Авторе, прийміть найщиріші співчуття. Тут так важко щось написати бо це найважче в житті втрачати дітей. Тому і відгуків буде небагато. Люди не черстві, просто німіють перед неосяжністю горя.
Якщо можете розкажіть про свою доню і скажіть ім´я як за неї помолитися.
Міцно обіймаю Вас.
Якщо можете розкажіть про свою доню і скажіть ім´я як за неї помолитися.
Міцно обіймаю Вас.

ПробілНеПрацює• 09 июня в 13:52
Тримайтеся. Я втратила дитину. Це дуже важко. Я пройшла психологів, стала ходити до церкви, багато сиділа на спец форумах. Нас дуже підтримували близьки.
Треба жити, працювати, шукати інтереси. Але дайте собі час відгорювати.
Спасає любов та праця, це мій досвід.
Треба жити, працювати, шукати інтереси. Але дайте собі час відгорювати.
Спасає любов та праця, це мій досвід.

З горіха зерня• 09 июня в 16:55
Ответ дляЧервона рута
Моїй донечці тепер 15 років назавжди.
Дуже вам співчуваю
автор
Червона рута
• 27 июля в 08:18
Ответ дляЯ таке знаю
Примите мои соболезнования((
Это очень сильная боль...
Это очень сильная боль...
Спасибо
Угадайс• 28 августа в 10:19
Ответ дляЧервона рута
Моїй донечці тепер 15 років назавжди.
Тримайтеся, це дуже важко. Біль не пройде ніколи, але ви навчитеся з ним жити. Мій синочок загинув в 14. Залишилась донечка, але біль від втрати не вчухав. Мені навіть здавалось, що донечці було важче, ніж мені. Пройшло 18 років, але досі важко. Через п´ять років я народила дитину, з´явитись нові турботи, донечка поїхала працювати в інше місто, біль трохи вчух. Але немає і дня, щоб я не думала про нього. Якщо можливість є і дозволяє здоров´я народжуйте. Це не заміна, це додаток до життя. Тепер в мене не двоє діток, а троє. Старшому 14, середній 30, меншому 12.
Тримайтеся, обіймаю вас дуже міцно.
Тримайтеся, обіймаю вас дуже міцно.

Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу