Подруга накричала на мене

Сказала, що я найбільша зрадниця в її житті, що ніхто її не образив так як я, бо я віддала возик свого сина новій дружині її колишнього чоловіка. Навіть чоловік, що її покинув не поступив з нею так, як я. Ви таке чули? За що? За возик? Я в шоці.
Вона знала, що мій чоловік не перестав спілкуватися з її колишнім, бо вони друзі зі школи, вже 30 років. Спочатку вони подружилися, а потім вже ми. Я ж не мала забороняти чоловікові спілкуватися з другом дитинства, бо той кинув мою подругу? І коли в нього, в новій сім´ї, народилася дитина, мій чоловік запропонував завезти їм деякі речі (возик, ванночку, ходульки), у нас син 2 роки. У них трохи туго з грішми, цей не стягує на дві сім´ї. Але ж їй не потрібен той возик, в неї ж нема зараз малої дитини. До чого тут аж така велика зрада?
І це після того, як я, вагітна, носилася з нею, як з писаною торбою. У неї депресія, я відпрошуюся з роботи, біжу в аптеку, до неї.
А так в цілому, то вона сама винна, і її чоловікові беж неї краще! Вона все була ним незадоволена: мало заробляє, не душа компанії. А про секс Ви тут часто пишете: не хочу і чоловік від мене не піде! Ця теж така була. Казала: раз в три місяці для нього достатньо, щоб не привикав. От він і знайшов собі таку, що хоче частіше, якій все підходить. Не молодшу фіфу, а старшу від нього на 5 років жінку, яка ніколи до нього не була заміжня та ще й йому дитину в 42 народила.
От зараз подзвоню і так їй все і скажу! Чи не дзвонити?