Как поступить в такой ситуации?

Я не такой, я не могу

Довериться и проговорить, для меня лично это практически нереально)
Вам наверное, нужны сеансы по отдельности, а потом совместные, с так сказать взгядом со стороны на себя
Попробуйте сначала найти и пообщаться в он лайн в чатах, на спецфорумах, думаю вам дельные советы и вы разрулите ситуацию.

А вона може все, тому що всесильний поні? І вас це влаштовувало багато років.
Аж тут раптом ви помітили, що ваша поні стала байдужою до навколишнього світу.
І ви не придумали нічого кращого, як розповісти власним дітям, що подасте на розлучення. Та навіть це не подіяло, загнана поні подивилася сумним поглядом і про себе подумала ’Так, то й так, одягу дітям до повноліття накупила, на хліб зароблю, ще ноги тягаю якось’.
І анекдот в тему :
Заклопотана дружина дітей погодувала, курей погодувала, бичка з паші привела, сіно поскирдувала, хату підмела, корову подоїла, сіла та й видихнула. Аж раптом стрепенулася, кричить з двору чоловіку:
- Ой лишенько, Миколо, я ж забулася тобі міньєт зробити. Зціди в стакан, я потім випью.

Вам аж через 15 років захотілося, щоб дружина стала таки дружиною. Отямився, мля :(
Сивина в бороду, біс в ребро. Багаті чоловіки заводять коханок, а небагаті починають нудити ’Чому ти макіяж робиш тільки на роботу, а вдома зачухана’.
Кому вдома макіяж показати, унітазу чи пральній машині?
Поради ті самі - купіть їй пальто, звозіть на курорт, подаруйте золоті сережки, скажіть, щоб кидала роботу за копійки і трохи відпочила.
Але ви на таке нездатний.

В любом случае желаю удачи
надеюсь у вас все наладится, а этот кризисный период поможет вам лучше понимать чувства и потребности друг друга
P.s.приложите сейчас максимум усилий, чтобы потом не жалеть об утрач-й возможности сохранить свою семью

Расходитесь. Не мучайте ни себя, ни детей. Я страшно жалею, что прожила, больше 20 лет с мужем. Из-за детей. Дети выросли и у них свои семьи и отношения. У меня другая жизнь, с другим мужчиной. Иногда, до слез, жалею, что не ушла раньше. С новым мужем, 7 лет живем, так, как мечтала всегда. Где-то ходит и ваша половинка. И вашей жены. Это ваша жизнь, она проходит...

Желаю вам, что б вы и дальше кайфовали. Но кайфовали от жизни, а не от того, что перестали готовить, убирать и стирать. Главное не обманывайтесь и прививайте ложные принципы. Согласен, что работать над отношениями должны оба и притом постоянно. Вы уверенны, что все сделали правильно, всё попробовали?

Не отямився, а зрозумів, що життя одне і якщо не можливо виправити ситуацію, то треба приймати рішення. Те що було, залишилося в минулому, є сьогодення, нові виклики, треба вчитися реагувати на них. Треба вміти відпускати. Я не зраджував і ніколи не буду, якщо буде родина і від статків це не залежить. Я відповідальний і не хотів би, щоб мене зрадили. Я не можу вказувати що їй робити, вона свідомо ходить на роботу, не подобається, хай звільняється і шукає іншу, якщо захоче. Я вважаю що людина повинна самореалізуватися. Хто ви, щоб вказувати мені на що я здатний, а на що ні?

Знаете, иногда за готовкой и уборкой самой жизни нет, а не то, что кайфа от нее:)))
Говорите вы красиво:) А что вы, со всеобъемлющим понятием ’все’ сделали для того, чтобы сохранить семью? Дело не в пальто. Как вы показываете, что семья вам важна? То, что ходите на работу - ну так и без семьи ходили бы... Как вы помогаете развиваться жене, которая обтанцовывает весь колхоз и работает? Вы занимаетесь с детьми, водите их на занятия, делаете генеральные уборки или написание прислугу? У жены сколько времени в день на себя?

Как будто мой муж писал )
Я все сделал. Что конкретно? Все! А жена плохая, не оценила.
Мой ушёл. Не общаемся, только касательно детей иногда в Вайбере сообщениями.
Для меня не изменилось ничего, забот ровно столько же сколько и было, только не надо стараться ни перед кем выглядеть неуставшей и активной, если это не так. Дети стали больше помогать, потому что понимают, что другой помощи нет.

1. Ваша дружина також зрозуміла, що життя одне, і танцювати навколо вас без толку.
2. Ходив на роботу і не зраджував - боже, який героїзм, тепер пам´ятник поставити? А вона не те саме робила? Ще плюс побут і плюс двоє діток, соплі-сльози-хвороби.
3. Вона була багато років вашим тилом і сподівалася на результат. Не склалося. Їй самій будувати кар´єру вже пізно, щось заробляє, бо розуміє, що ви ще й втекти можете.
4. Я просто порадниця. Те саме вам скажуть психологи, але в завуальованій формі і за жирні гроші. А я рубонула правду-матку безкоштовно, цінуйте це. Хоча, не вмієте нічого ви цінувати, такий собі престарілий цар природи.
5. Можете побігати по молодим дівкам, щоб підняти власну самооцінку. Але всі жінки цінують або перспективу, або результат. Ні того, ні другого у вас нема. Покобелитеся пару років та й приповзете назад до дружини. Якщо прийме.
6. Погроза розлученням аж ніяк не сприяє поліпшенню стосунків. І з дітьми ви не розлучитися.

У меня забот стало в три раза меньше, как развелась:) И время на себя появилось, и мужчина, который не стесняется подойти, обнять и поцеловать в шейку:) А не бука, который внутри себя что-то хочет, но ни сказать словами не может, ни сделать ничего не хочет:)))

Я ніколи не погрожував розлученням і дітям про це не казав, сказав, що нам потрібно пожити окремо і вони в цьому не винні. На рахунок перспективи і результату ви праві, сам такий, мені складно оцінювати самого себе. Якщо вже піду, то ніколи не повернуся, маю такий характер. Із самооцінкою у мене теж все нормально.

Я не стесняюсь, просто не претворяюсь и для себя ничего выпрашивать не буду. Если есть что предложить, то предложат

Я ніколи не погрожував розлученням і дітям про це не казав, сказав, що нам потрібно пожити окремо і вони в цьому не винні. На рахунок перспективи і результату ви праві, сам такий, мені складно оцінювати самого себе. Якщо вже піду, то ніколи не повернуся, маю такий характер. Із самооцінкою у мене теж все нормально.

Как личность она себе не интересна, она живёт не своей жизнью. Моя жизнь не скучная, я хочу видеть цель, достичь её. Я хочу чтобы она сначала смогла научиться себя уважать, себя любить, следить за собой, раскрыться как женщина. Не жить только ради детей.

Ми не можемо бути вдвох, не навчилися, все що нас зараз об´єднує, то це наші діти, а коли вони подорослішають і підуть, з ким вона залишиться?

Я не такой, я не могу

Ви, коли підете, то молодшого із собою заберете? Він же хотів лишитися з вами.

Думати треба, що казати. Діти не винні, що у вас криза жанру.
Залиште дітей бабусям і на два тижні поїдьте з дружиною на курорт. Вдвох. Може, вона відтане трохи. Бо зараз вона просто від вас відморозилася, пояснювати вам щось без толку, образ за життя накопичилося багато.
Вам треба заново завоювати власну дружину. І найкращий шлях - кар´єрний ривок і курорт. Нові горизонти і нові барви життя бодай на короткий термін. Але це потребує зусиль, водіння дітей на кружки і відмова від вечері - то не методи, запізнилися ви років на 10.
Заробляйте на подорож, а дружина почне читати туристичні сайти, а не депресивну Советчіцу.

А у нее есть на это время и силы? Скорее всего дети и их учеба, кружки, болезни полностью на ней. У нее есть ее личное свободное время без детей? Думаю, что нет))). Наши мужчины часто отстраняюся от процесса воспитания детей, а у женщины нет абсолютно времени на себя и свои интересы помимо семьи, поэтому она часто эмоционально выгорает.

Я Вам посоветую послушать на YouTube лекции Ципоры Харитан об отношениях. Там рассказывается со стороны женщины, но и мужчине тоже будет очень полезно. Она очень мудрая женщина.
Ну и к семейному психологу можно сходить. Разрушить всегда проще, чем попытаться что-то наладить.

Я достатньо заробляю і кар´єрними щаблями просуваюся, не так якби хотілося, але все з часом. На подорож заробив, але вирішили разом інвестувати в нерухомість, вдосконалюємо побутові умови, діти зростають, треба кожному по кімнаті, а потім власне житло на старті.

Знаете, лично для меня, очень важно внимания от моего мужа. Я просыпаюсь и жду его обьятий, расходим на работе по разным отделам - он меня целует и желает хорошего дня. Он знает мои вкусы и предпочтения, при плохом настроении может принести какой-то сладкий батончик (мелочь, но так приятно). Он увидел слезы - он интересуется что за причина. При ссоре каждый должен выразить что не так. При этом он не любвеобилен, он сказал об этом еще вначале отношений, но он старается сделать то что мне не хватает. Если я много работаю и ’забиваю’ на внешний вид, он предлагает расслабиться, сходить в салон и т.д. Я дико уставшая - он сделает массаж. Так же я поступаю со своей стороны, он устал и зол - я сделаю все чтоб ему помочь или поддержать. Самое главное в отношения на мое мнение - понять причину поведение, чего не хватает каждой из половинок и постараться как-то уступить или пойти на встречу партнеру.
Вот как раз ресторан немаловажен. Выход в люди вдвоем - это многое значит. Мы редко так выходим, но новые вкусы и смена обстановки сближает.
Может действительно стоит поговорить о том, чего не хватает Вам и Вашей супруге?

а вы сами спортом занимаетесь?