Трудные периоды . Были ли в жизни ? Как пережили это

Для чего брали кредит? Не хватает зп ?

Самооценка была ноль. Нет- минус сто(((( как-то пережила мне кажется у всех бывает....

зараз такий період переживаю. Не те, щоб жити не хотілося, ні. Але ще декілька років тому будували будинок, розвивали свій бізнес. А зараз- бізнес зійшов практичо до 0, роботи в нашому райцентрі нема, тільки на мінімалку (ми з чоловіком бухгалтери). Троє дітей, які звикли до кращого життя. Всі троє школярі, дівчата. Старша йде в 11 клас, треба репетитора з історії, а в мене дохід 1500 грн + в чоловіка +/-5000 грн.Ледь вистачає на продукти. Боргів - як шовків! Машина (на якій заробляли гроші) ламається через день. Газ за неоплату перекрили. Дітям треба перевірити зір, бо у всіх є проблеми з зором, а в мене нема грошей. З нового- купили канцелярії на 1500 грн і туфлі молодшій.

Беременность после ЭКО закончилась в 24 недели, сын прожил 10 дней. Мама вытащила из самого глубокого кризиса, а потом муж увёз на месяц в путешествие. Выпивала поначалу немного. Потом сбросила 12 кг за три месяца.

Через пять месяцев я сделала ещё ЭКО и сейчас моей кудряшке год))

Вот так я привела ребенка к стоматологу, а на меня кричат почему дотянули так, говорю потому что хреновая мать. Выписали дорогущую щетку и пасту зубную. Хожу неделю и думаю то ли покушать на ту 1000 купить, то ли щетку с пастой.

аналогічно! Полікували зуб одній дитині, 750 грн, за які я планувала хоч по блузці новій в школу купити

Тоже прохожу сейчас испытания. Понимаю что на ситуацию повлиять не могу просто никак, но моя тревожность не отпускает, в холодном поту просыпаюсь среди ночи.
Восторгаюсь спокойствием родственников по поводу испытаний. У них суд по дтп купленный был(долго расписывать), муж невиновный условку отбывает, еще и ущерба 200 тыс.выплатить должен. А они спокойные как танки, платят понемногу, радуются что в тюрьму не попал кормилец, еще и родственникам помогают. Мне б хоть капельку их спокойствия, они в такой ж и жизни радуются. И вот все проблемы они так проходят - с улыбкой.

Вагітною на 12 тижні пережила інсульт-хоча це зрозуміли не одразу. Втратила свідомість, потім зір (не весь, але по бокам темно зовсім стало...)
Лікарі лякали самими жахливими діагнозами і сказали робити аборт. Дитина дуже бажана і багато років планована і очікувана...І щодня розуміла, що мені може бути кінець-думали що аневризма чи пухлина в голові. Зробили МРТ на терміні 16 тижнів(раніше був ризик викидню дуже високий і я не пішла та таке), трошки безпечніше аніж в 12 було б робити і побачили інсульт... Спала, вставала на пів годинки і знову спала - так жила...Старшу дитину, якій 6 років обіймала щодня... Чоловік возив по лікарях і втратив роботу... Це все пережила півтора роки тому... Лише молилась, плакала і спала... Вижила і радію цьому безмежно, дитинку не дала вбити і рада цьому безмежно...Тепер у мене їх двоє- моїх сенсів життя... Щоправда я не відновилась-бачу погано...але вірю в краще і роботи б нам побільше , щоб забезпечити собі і діткам гідне існування+ я потребую лікування...Через мене чоловік втратив чимало робіт-не може досі повернутись повноцінно, та і я підробляла в інтернеті-тепер не можу через зір і голову довго сидіти за комп*ютером.
Але хочу сказати одне - щастя ,що живі, що мої усі здорові. Тепер коли люди плачуться мені через гроші - слухати не можу, не розумію їх, бо вони ще горя не знали і не переосмислили життя. Ті, хто був на волосині, або думав, що так є - вони розуміють цінність життя...

https://sovet.kidstaff.com.ua/question-2098096 эту тему я создавала, когда волком выть хотелось. А сейчас наладилось. Без подробностей.

Постриглась

Вагітною на 12 тижні пережила інсульт-хоча це зрозуміли не одразу. Втратила свідомість, потім зір (не весь, але по бокам темно зовсім стало...)
Лікарі лякали самими жахливими діагнозами і сказали робити аборт. Дитина дуже бажана і багато років планована і очікувана...І щодня розуміла, що мені може бути кінець-думали що аневризма чи пухлина в голові. Зробили МРТ на терміні 16 тижнів(раніше був ризик викидню дуже високий і я не пішла та таке), трошки безпечніше аніж в 12 було б робити і побачили інсульт... Спала, вставала на пів годинки і знову спала - так жила...Старшу дитину, якій 6 років обіймала щодня... Чоловік возив по лікарях і втратив роботу... Це все пережила півтора роки тому... Лише молилась, плакала і спала... Вижила і радію цьому безмежно, дитинку не дала вбити і рада цьому безмежно...Тепер у мене їх двоє- моїх сенсів життя... Щоправда я не відновилась-бачу погано...але вірю в краще і роботи б нам побільше , щоб забезпечити собі і діткам гідне існування+ я потребую лікування...Через мене чоловік втратив чимало робіт-не може досі повернутись повноцінно, та і я підробляла в інтернеті-тепер не можу через зір і голову довго сидіти за комп*ютером.
Але хочу сказати одне - щастя ,що живі, що мої усі здорові. Тепер коли люди плачуться мені через гроші - слухати не можу, не розумію їх, бо вони ще горя не знали і не переосмислили життя. Ті, хто був на волосині, або думав, що так є - вони розуміють цінність життя...

Мені зараз дуже важко((( в кошельку 0, боргів я боюсь навіть думати скільки, в холодильнику пусто, добре син з бабусею. Мама дзвонить хоче закрити щось на зиму, думала може я куплю, а мені вити хочеться, ні себе прогодувати, ні батькам допомоги. Дитина в школу не зібрала, у відпустці не була, працюю цілодобово, результату немає. Коханої людини немає. Завжди на позитиві, трималась, знаходила вихід, а останні місяці здалась, не можу більше, сил бракує, дурні думки в голову лізуть і не бачу виходу, змінити роботу немає подушки, позичити немає в кого, кредитки всі під ноль. Такої ще ситуації в мене не було. Що робити, я не знаю...

Беременность после ЭКО закончилась в 24 недели, сын прожил 10 дней. Мама вытащила из самого глубокого кризиса, а потом муж увёз на месяц в путешествие. Выпивала поначалу немного. Потом сбросила 12 кг за три месяца.

Через пять месяцев я сделала ещё ЭКО и сейчас моей кудряшке год))