Ксерокопия ночи• 31 октября 2019
Пропускаю ситуацію через себе. Фізично погано.
В знайомої сталася біда . Дитина розбилась на авто. Перебуває в дуже тяжкому стані.
Підлітки. Взяли ключі від авто без відома батьків. Ганяли по полю по грунтовій дорозі, не впорались з керуванням, автівку погесло, вона кілька разів перекинулась. Хлопчик що був за кермом загинув одразу, один відбувся синцями, один зламав ногу, син знайомої отримав важку черепно-мозкову травму. Ситуація вкрай важка.
Я третій день не можу прийти до тями. В самої син такого віку. Пропустила ситуацію через себе. Не можу оговтатись. Третій день плачу, не їм не сплю. Дитину дуже шкода, але розумію що така моя реакція не адекватна. Але не можу взяти себе в руки.
Як опанувати себе? Я вивести себе з такого стану?
Підлітки. Взяли ключі від авто без відома батьків. Ганяли по полю по грунтовій дорозі, не впорались з керуванням, автівку погесло, вона кілька разів перекинулась. Хлопчик що був за кермом загинув одразу, один відбувся синцями, один зламав ногу, син знайомої отримав важку черепно-мозкову травму. Ситуація вкрай важка.
Я третій день не можу прийти до тями. В самої син такого віку. Пропустила ситуацію через себе. Не можу оговтатись. Третій день плачу, не їм не сплю. Дитину дуже шкода, але розумію що така моя реакція не адекватна. Але не можу взяти себе в руки.
Як опанувати себе? Я вивести себе з такого стану?
13
0
Нормальная у вас реакция- сопереживаете.. значит душа у вас есть - вот она плачет .. горю матери конечно же не поможете , но хоть поддердивайте свою знакомую.. моя мама позоронила сына ( моего брата) , ему 22 года было , погиб .. так бедной не с кем и поплакаться было .. а жто очень важно для человека- поддержка в горе
Погиб я так поняла мальчик родителей, чью машину взял...
Подростки, у них нет чувства страха, ответственности вот так и случается. Родителей жаль...
Подростки, у них нет чувства страха, ответственности вот так и случается. Родителей жаль...
Автор, я Вас обнимаю... Несколько месяцев назад подобная трагедия случилась в моей жизни... Болит и накрывает до сих пор... Разум и тело страдают. Уже нашла специалиста, решилась на этот шаг... Попробуйте и Вы...
Раніше такого зі мною не було. Так я співчуваю знайомим, мені їх дуже шкода, але все таки є якесь усвідомлення що то чуже горе, а в мене своє життя. А тут не можу. Не можу відсторонитися, не можу думати ні про що інще. Молюся за дитину. Дуже важко фізично. Я не така близька цій родині. Вважаю що у мене не адекватна реакція, та не можу вивести себе з цього стану.
Автор проэцирует горе знакомой на свою семью .. представить даже страшно .. а горе не выбирает .. вторгается в жизнь семьи .. вот автор и представила .. у нее такой же сын . Понимаю и сочувствую ... пусть молится за успокоение души усопшего . И ему будет легче и автору
Ребенокз накомой жив. Состояние тяжелое. Прогнозы неоднозначные, но жив. Мальчика который погиб я не знала. Царство небесное ему.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу