Кому там слова не давали• 19 апреля 2020
на улице вообще никого нет, стою на балконе и как то грустно
первый раз за 10 лет Пасха дома( даже не знаю чем себя занять
26
0
Ответ дляГоспожа_тамагочи
На Оболони, возле АТБ на Малиновского, очередь из писсионеров человек 20, а из-за них дома сидим 
они постоянно тусят под магазинами
но что могу сказать, людям кушать что то нужно, не у всех дети да и доставку не все могут сделать( вот и стоят
но что могу сказать, людям кушать что то нужно, не у всех дети да и доставку не все могут сделать( вот и стоят
Маленький город , западная Украина тишина, ни души на улице погода шикарная(( тоже как-то печально хочу в село на природу чтобы все семьей
мы тоже, будем снова есть и валяться, воздух не очень, вечером вчера снова сильно воняло,
мы недалеко от вас
мы недалеко от вас
Первая раз Пасха - Пасха. А не сборище пьяных на улицах. Службы онлайн были просто великолепные: соответствующая атмосфера, ошущалось, как важен этот день для верующих.
Восхождение благодатного огня - это было великолепно. Без кричащих арабов у друг друга на голове.
Реально тихий, семейный праздник с ощущением торжества.
Восхождение благодатного огня - это было великолепно. Без кричащих арабов у друг друга на голове.
Реально тихий, семейный праздник с ощущением торжества.
Киев. В 7.20 гуляла с собакой. Запах гари был очень слышен. Пару человек шли с корзинками в церковь, остальные такие же собачники как и я.
оно то да, просто мы всегда на улице праздновали, были родители и мы, тихо, по семейному, пасочки, вино, мясо, салатики , дети играют, бабушки в удовольствии, дедушки разговорчивые
так не хватает сейчас
так не хватает сейчас
СВЯТА НА САМОТІ
Ви кажете, мовляв, ніколи у житті
Не чекали, що пройдуть свята на самоті?
Не вийти між людей в новенькому вбранні.
Не з´їхатись рідні на довгі вихідні.
Не з´їсти шашлика, не випити гуртом —
Ні радісних обійм, ні жартів за столом.
Не вибратися в ліс, у місто чи село,
До церкви, врешті-решт — коли таке було?
Коли таке було? А навіть на Різдво!
Де світло у хліві було лише для двох.
Або, коли в Христа засяяло лице —
Лиш троє на горі дивилися на це.
І навіть на ослі у натовпі осанн —
Між сотнями людей Ти можеш бути Сам.
Ти можеш бути Сам у маренні душі,
Як друзів зморить сон в саду на спориші.
Як вимовить в пітьмі, ховаючись в рядно,
Найвідданіший з них: ’Я з Ним не заодно...’
В пустелі, на горі, прибитий до хреста —
Він був на самоті! А нам тепер — свята.
А нам тепер свята — ковбаси, пиріжки...
Від Пасхи до Різдва проносяться роки.
Міняються часи, а ми — які й були:
Не чуємо Христа за криками хвали.
Фарбуємо яйце і святимо хліби —
Нікуди не втекти від ситої юрби...
А тут прийшли свята, і раптом — ти один!
Роз´єднує людей всесвітній карантин.
Самотні йдуть жінки до гробу на зорі.
Самотні уночі без риби рибарі.
Самотня і пуста дорога в Еммаус.
Та тут мандрівникам являється Ісус!
І в горницю сумну, здолавши опір стін,
Являється Господь у їхній карантин!
А може, це наш шанс — хоча би раз в житті
Побути на свята з Христом на самоті?
Прийми цю тишу в дар, мовчи і говори.
Він виведе тебе за мури і двори.
До тої висоти, з якої видно храм.
До тої, де душа відкрита всім вітрам.
Де все таке дрібне — сири і балики,
А радість — прямо тут, на відстані руки.
І перш ніж Він Себе від тебе вознесе,
Від щастя не забудь вклонитися за все.
За кожен Божий день у ясності святій,
За тишу молитов, безлюдність літургій.
А раптом це таки полюбиться тобі —
І більше не підеш до ситої юрби?
Не кожен має дар — пізнати цю мету:
Ділити із Творцем вселенську самоту...
Ви кажете, мовляв, ніколи у житті
Не чекали, що пройдуть свята на самоті?
Не вийти між людей в новенькому вбранні.
Не з´їхатись рідні на довгі вихідні.
Не з´їсти шашлика, не випити гуртом —
Ні радісних обійм, ні жартів за столом.
Не вибратися в ліс, у місто чи село,
До церкви, врешті-решт — коли таке було?
Коли таке було? А навіть на Різдво!
Де світло у хліві було лише для двох.
Або, коли в Христа засяяло лице —
Лиш троє на горі дивилися на це.
І навіть на ослі у натовпі осанн —
Між сотнями людей Ти можеш бути Сам.
Ти можеш бути Сам у маренні душі,
Як друзів зморить сон в саду на спориші.
Як вимовить в пітьмі, ховаючись в рядно,
Найвідданіший з них: ’Я з Ним не заодно...’
В пустелі, на горі, прибитий до хреста —
Він був на самоті! А нам тепер — свята.
А нам тепер свята — ковбаси, пиріжки...
Від Пасхи до Різдва проносяться роки.
Міняються часи, а ми — які й були:
Не чуємо Христа за криками хвали.
Фарбуємо яйце і святимо хліби —
Нікуди не втекти від ситої юрби...
А тут прийшли свята, і раптом — ти один!
Роз´єднує людей всесвітній карантин.
Самотні йдуть жінки до гробу на зорі.
Самотні уночі без риби рибарі.
Самотня і пуста дорога в Еммаус.
Та тут мандрівникам являється Ісус!
І в горницю сумну, здолавши опір стін,
Являється Господь у їхній карантин!
А може, це наш шанс — хоча би раз в житті
Побути на свята з Христом на самоті?
Прийми цю тишу в дар, мовчи і говори.
Він виведе тебе за мури і двори.
До тої висоти, з якої видно храм.
До тої, де душа відкрита всім вітрам.
Де все таке дрібне — сири і балики,
А радість — прямо тут, на відстані руки.
І перш ніж Він Себе від тебе вознесе,
Від щастя не забудь вклонитися за все.
За кожен Божий день у ясності святій,
За тишу молитов, безлюдність літургій.
А раптом це таки полюбиться тобі —
І більше не підеш до ситої юрби?
Не кожен має дар — пізнати цю мету:
Ділити із Творцем вселенську самоту...
Боярка, Киевская область смотрю в окно людей нету! Солнышко в окна светит! А дома Пасха, яйца перламутровые, дети, муж и хомяк. Главное, что бы все были здоровы!
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу