Ламборджини• 04 октября 2020
Муж любит раздавать чаевые! А меня просто бесит
Когда расплачивается за работу, может дать гривен 50-100 сверху, мотивируя тем что человека поощрил. Меня аж подбрасывает. Мы не бндствуем, но я все равно никому не раздаю ничего. Я всегда стараюсь найти лучшую цену) а разумных пределах, за 1 гривну не бегаю) Как проучить? Я занимаюсь отклдыванием денег, записываю траты...
20
0
По-моему контролировать взрослого самодостаточного мужчину и выносить мозг ему за право распорядиться своими 50-100 грн это край....
Ни я ни муж ничего не даем никому никогда.
Исключение в ресторанах, но потому, что так надо, но мы искренне не понимаем, почему.
Исключение в ресторанах, но потому, что так надо, но мы искренне не понимаем, почему.
Проучить? Серьёзно? Ждём тему от мужа, жена купила дорогую пудру, а меня аж подкидывает, как её проучить? 
я очень щедрый человек по своей натуре, всем подарки дарю, помогаю и чаевые сюда же, в благодарность, человеку приятно, считается нормой
У вас замечательный муж,я всегда даю на чай и мужа заставляю. Денег у ’бедных’ жмотов не бывает достаточно для жизни, плюс скряга жена это не сексуально)
Скільки чайових на місяць роздає ваш чоловік? Приблизно?
Просто я теж даю чайові. Даю кілька гривень на заправці, бо ціную те, що мені заправляють машину і мені не треба мастити руки. А ще протруть скло, як їду із села і вся машина у пилюці. Даю у ресторані... Але заправляюся я десь раз на тиждень, у ресторан ходжу не частіше 1 разу на місяць, а то і рідше, тобто ці чайові не впливають на моє матеріальне становище - це максимум 150 грн на місяць, у чому проблема?
А у вас скільки? Тобто потрібно розуміти, вам дійсно грошей жалко чи просто бісить сам факт?
В мене колишній чоловік був скнарою. Підемо у ресторан, поки він ті гроші виколупає з гаманця, поки вирішить, скільки на чай лишити... я на ці муки дивитися не могла. Казала - не лишай вже зовсім, але не сором мене цим своїм мозковим штурмом, ну дивитися противно... Врешті-решт відмовилася з ним кудись ходити, бо неможливо сидіти з мужиком, який у рахунок то 50 грн на чай вкладе... то вийме і 20 покладе.... потім каже ’напевно мало, да?’, ще 10 грн суне... блін, рахунок на 1000 грн, а він жме 10-20 грн, від серця відриває. Я не заморочуюсь, маю змогу і підходящі купюри - залишаю, не маю змоги чи усі купюри крупні, чи картка... ну вибачайте, наступного разу
Просто я теж даю чайові. Даю кілька гривень на заправці, бо ціную те, що мені заправляють машину і мені не треба мастити руки. А ще протруть скло, як їду із села і вся машина у пилюці. Даю у ресторані... Але заправляюся я десь раз на тиждень, у ресторан ходжу не частіше 1 разу на місяць, а то і рідше, тобто ці чайові не впливають на моє матеріальне становище - це максимум 150 грн на місяць, у чому проблема?
А у вас скільки? Тобто потрібно розуміти, вам дійсно грошей жалко чи просто бісить сам факт?
В мене колишній чоловік був скнарою. Підемо у ресторан, поки він ті гроші виколупає з гаманця, поки вирішить, скільки на чай лишити... я на ці муки дивитися не могла. Казала - не лишай вже зовсім, але не сором мене цим своїм мозковим штурмом, ну дивитися противно... Врешті-решт відмовилася з ним кудись ходити, бо неможливо сидіти з мужиком, який у рахунок то 50 грн на чай вкладе... то вийме і 20 покладе.... потім каже ’напевно мало, да?’, ще 10 грн суне... блін, рахунок на 1000 грн, а він жме 10-20 грн, від серця відриває. Я не заморочуюсь, маю змогу і підходящі купюри - залишаю, не маю змоги чи усі купюри крупні, чи картка... ну вибачайте, наступного разу
Ответ дляРекламама
Скільки чайових на місяць роздає ваш чоловік? Приблизно?
Просто я теж даю чайові. Даю кілька гривень на заправці, бо ціную те, що мені заправляють машину і мені не треба мастити руки. А ще протруть скло, як їду із села і вся машина у пилюці. Даю у ресторані... Але заправляюся я десь раз на тиждень, у ресторан ходжу не частіше 1 разу на місяць, а то і рідше, тобто ці чайові не впливають на моє матеріальне становище - це максимум 150 грн на місяць, у чому проблема?
А у вас скільки? Тобто потрібно розуміти, вам дійсно грошей жалко чи просто бісить сам факт?
В мене колишній чоловік був скнарою. Підемо у ресторан, поки він ті гроші виколупає з гаманця, поки вирішить, скільки на чай лишити... я на ці муки дивитися не могла. Казала - не лишай вже зовсім, але не сором мене цим своїм мозковим штурмом, ну дивитися противно... Врешті-решт відмовилася з ним кудись ходити, бо неможливо сидіти з мужиком, який у рахунок то 50 грн на чай вкладе... то вийме і 20 покладе.... потім каже ’напевно мало, да?’, ще 10 грн суне... блін, рахунок на 1000 грн, а він жме 10-20 грн, від серця відриває. Я не заморочуюсь, маю змогу і підходящі купюри - залишаю, не маю змоги чи усі купюри крупні, чи картка... ну вибачайте, наступного разу
Просто я теж даю чайові. Даю кілька гривень на заправці, бо ціную те, що мені заправляють машину і мені не треба мастити руки. А ще протруть скло, як їду із села і вся машина у пилюці. Даю у ресторані... Але заправляюся я десь раз на тиждень, у ресторан ходжу не частіше 1 разу на місяць, а то і рідше, тобто ці чайові не впливають на моє матеріальне становище - це максимум 150 грн на місяць, у чому проблема?
А у вас скільки? Тобто потрібно розуміти, вам дійсно грошей жалко чи просто бісить сам факт?
В мене колишній чоловік був скнарою. Підемо у ресторан, поки він ті гроші виколупає з гаманця, поки вирішить, скільки на чай лишити... я на ці муки дивитися не могла. Казала - не лишай вже зовсім, але не сором мене цим своїм мозковим штурмом, ну дивитися противно... Врешті-решт відмовилася з ним кудись ходити, бо неможливо сидіти з мужиком, який у рахунок то 50 грн на чай вкладе... то вийме і 20 покладе.... потім каже ’напевно мало, да?’, ще 10 грн суне... блін, рахунок на 1000 грн, а він жме 10-20 грн, від серця відриває. Я не заморочуюсь, маю змогу і підходящі купюри - залишаю, не маю змоги чи усі купюри крупні, чи картка... ну вибачайте, наступного разу
До 500 грн.
Я оставляю «на чай» частенько. Не много +-5-20 грн. Не везде, конечно, но все равно это приятно. Всегда оставляю в ресторане/кафе, маникюрщице и парикмахеру. Вот вчера оставили дополнительно ребятам, которые вручную тащили тежелую часть кухни на 15 этаж. И сегодня ещё будут. Сложно и страшно на это смотреть, а им копейки платят. Чего не оставить за труду?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу