ХуАнита• 06 августа 2021
Звільняють вбивць
Злочинна група, члени якої через 5 годин вийдуть на волю.
Я не знаю як зараз Ігорю Луценку, який вижив тоді, усвідомлювати, що ці кати завдяки українським суддям будуть на волі...
Але я все частіше думаю, з кожним роком все більше,
що таких жертв ми не варті.
Віддавати життя за нас отаких - не варто.
Згідно даних судмедекспертизи, Юрію Вербицькому було завдано надзвичайно тяжких травм:
- зламана ліва рука, переламано 11 ребер, перелом тіла грудини в 4-му міжребер’ї з внутрішнім крововиливом. Закрита травма грудної клітки. Травми внутрішніх органів.
Спина і груди були у численних синцях і крововиливах. Ноги, особливо гомілки також були у суцільних синцях і битих ранах, які утворюються внаслідок тривалих ударів по одному місці (тоді лопається шкіра і утворюються відкриті до м’язів рани).
На обличчі та голові були численні сліди ударів та катувань.
У ту ніч температура опустилася до -10 нижче нуля. Юрій Вербицький загинув, не маючи жодних шансів самостійно вибратися з лісу і попросити про медичну допомогу.
Злочинна група, яка по звірячому побила Вербицького та залишила його в лісі на морозі, добре усвідомлювала, що при таких травмах людина вижити не зможе.
Вербицького викрали разом з Ігорем Луценком 21 січня 2014 р. з приміщення офтальмологічного відділення Олександрівської лікарні у Києві. До лікарні з Будинку профспілок його привіз Ігор Луценко для надання медичної допомоги через травму ока.
Я не знаю як зараз Ігорю Луценку, який вижив тоді, усвідомлювати, що ці кати завдяки українським суддям будуть на волі...
Але я все частіше думаю, з кожним роком все більше,
що таких жертв ми не варті.
Віддавати життя за нас отаких - не варто.
Згідно даних судмедекспертизи, Юрію Вербицькому було завдано надзвичайно тяжких травм:
- зламана ліва рука, переламано 11 ребер, перелом тіла грудини в 4-му міжребер’ї з внутрішнім крововиливом. Закрита травма грудної клітки. Травми внутрішніх органів.
Спина і груди були у численних синцях і крововиливах. Ноги, особливо гомілки також були у суцільних синцях і битих ранах, які утворюються внаслідок тривалих ударів по одному місці (тоді лопається шкіра і утворюються відкриті до м’язів рани).
На обличчі та голові були численні сліди ударів та катувань.
У ту ніч температура опустилася до -10 нижче нуля. Юрій Вербицький загинув, не маючи жодних шансів самостійно вибратися з лісу і попросити про медичну допомогу.
Злочинна група, яка по звірячому побила Вербицького та залишила його в лісі на морозі, добре усвідомлювала, що при таких травмах людина вижити не зможе.
Вербицького викрали разом з Ігорем Луценком 21 січня 2014 р. з приміщення офтальмологічного відділення Олександрівської лікарні у Києві. До лікарні з Будинку профспілок його привіз Ігор Луценко для надання медичної допомоги через травму ока.
10
0
На улюбленій футболці Юрія Вербицького був напис «Альпінізм проти злоби і ненависті». «Ходив на Майдан не на передовій стояти чи з кимось битися, а щоб кількісно підтримати. Також намагався налагодити контакт з опонентами через спілкування, вірив у силу слова. Отак ми ходили з одного кінця Майдану до іншого. Слідкували, щоб не було провокацій. Юрко умів вчасно втрутитися і спокійно та аргументовано все пояснити», – згадує київський друг Вербицького Роман Миханів, для видання nebesna.pravda.
Да, есть ВЕРбицький , а есть ещё сотни тысяч преступников когда не садят преступников.
нынче имея адвокатов можно делать все что хочешь
нынче имея адвокатов можно делать все что хочешь
следствие идёт по легкому пути.
а зачем идти по сложному?
вон осудили копов - подозреваемый съел пакет с коноплей и умер.
а их под суд.
вот они сейчас никого не трогают
а зачем идти по сложному?
вон осудили копов - подозреваемый съел пакет с коноплей и умер.
а их под суд.
вот они сейчас никого не трогают
Ну так может стоить говорить, что не благодаря украинским судьям палачи будут на свободе, а благодаря некомпетентным следователям?
Чесних судей ввикидають з судів.
Сидоров Евген.
Влітку 2020 року саме Євген Сидоров скасував рішення слідчих і не дав їм закритти кримінальну справу проти...... колишнього голови Адміністрації президента України часів В.Ф. Януковича – Портнова А.В.!
Так-так, вам не здалося - суддя українського суду о 2020 році не побоявся й не дав слідчим зробити те, що вони майже завжди роблять, коли треба зам´яти якусь справу - вони її просто закривають.
Але, цього разу, вони не вгадали. Євген Сидоров виявився принциповою людиною та суддею але це й не дивно для мене, бо він колишній офіцер, суддя військового суду!
Коротенько про суть справи: один з прокурорів Генпрокуратури звернувся до правоохоронних органів через те, що людина схожа на А. Портнова відкрито йому погрожувала за виконання ним службових обов´язків.
Таке зухвале рішення судді обурило пана Портнова і він вирішив покарати Євгена за його принциповість та непокору, використовуючи для цього відомих нам одіозних осіб.
Так, протягом короткого проміжку часу, на Євгена Сидорова у Вищу Раду Правосуддя було направлено близько 30 скарг, увага, від М.Бужанського та С.Демченко - депутатів Верховної Ради яких ЗМІ тісно пов´язує дружбою із паном Портновим!
Но й це ще не все!
Як виявилось, вказані депутати, які жодного разу не були присутніми у судових засіданнях у справах, що розглядав суддя Сидоров Є.В. та не були у них стороною, ’невідомими шляхами’ отримали у своє розпорядження матеріали судових справ які можна було отримати лише від працівників аппарату суду, що є протизаконним!
За цим фактом, за ініціативою Євгена Сидорова, у Шевченківському суді було проведено службове розслідування, яке підтвердило факт виготовлення вказаних копій з автоматизованої системи документообігу суду, однак встановити, хто ж саме з працівників суду, всупереч своїх посадових обов’язків, передав невідомим особам дані документи не змогли. Не змогли це встановити і працівники ДП ІСС України, що адмініструють АСДС Шевченківського районного суду м. Києва, які мають таку технічну можливість, але чомусь не змогли....
Що стосується самих скарг, які пани депутати спрямували до ВРП то всі вони були написані як під копірку і відрізнялись лише невеличкими косметичними правками, що не заважало ВРП побачити в них єдину природу походження. Іншими словами - вони були однаковими як за формою так і за змістом.
Ці скарги, враховуючи статус скаржників та кількість поданих ними 30 скарг у столь короткий час, розглядались ледь не усім складом ВРП, і абсолютна більшість з них не знайшла підстав для притягнення судді Є. Сидорова до відповідальності і було відмовилено скаржникам у відкритті провадженнь по 29 (!) скаргам - у зв´язку із тим, що їх визнали явно безпідставними та політично мотивованими.
Сидоров Евген.
Влітку 2020 року саме Євген Сидоров скасував рішення слідчих і не дав їм закритти кримінальну справу проти...... колишнього голови Адміністрації президента України часів В.Ф. Януковича – Портнова А.В.!
Так-так, вам не здалося - суддя українського суду о 2020 році не побоявся й не дав слідчим зробити те, що вони майже завжди роблять, коли треба зам´яти якусь справу - вони її просто закривають.
Але, цього разу, вони не вгадали. Євген Сидоров виявився принциповою людиною та суддею але це й не дивно для мене, бо він колишній офіцер, суддя військового суду!
Коротенько про суть справи: один з прокурорів Генпрокуратури звернувся до правоохоронних органів через те, що людина схожа на А. Портнова відкрито йому погрожувала за виконання ним службових обов´язків.
Таке зухвале рішення судді обурило пана Портнова і він вирішив покарати Євгена за його принциповість та непокору, використовуючи для цього відомих нам одіозних осіб.
Так, протягом короткого проміжку часу, на Євгена Сидорова у Вищу Раду Правосуддя було направлено близько 30 скарг, увага, від М.Бужанського та С.Демченко - депутатів Верховної Ради яких ЗМІ тісно пов´язує дружбою із паном Портновим!
Но й це ще не все!
Як виявилось, вказані депутати, які жодного разу не були присутніми у судових засіданнях у справах, що розглядав суддя Сидоров Є.В. та не були у них стороною, ’невідомими шляхами’ отримали у своє розпорядження матеріали судових справ які можна було отримати лише від працівників аппарату суду, що є протизаконним!
За цим фактом, за ініціативою Євгена Сидорова, у Шевченківському суді було проведено службове розслідування, яке підтвердило факт виготовлення вказаних копій з автоматизованої системи документообігу суду, однак встановити, хто ж саме з працівників суду, всупереч своїх посадових обов’язків, передав невідомим особам дані документи не змогли. Не змогли це встановити і працівники ДП ІСС України, що адмініструють АСДС Шевченківського районного суду м. Києва, які мають таку технічну можливість, але чомусь не змогли....
Що стосується самих скарг, які пани депутати спрямували до ВРП то всі вони були написані як під копірку і відрізнялись лише невеличкими косметичними правками, що не заважало ВРП побачити в них єдину природу походження. Іншими словами - вони були однаковими як за формою так і за змістом.
Ці скарги, враховуючи статус скаржників та кількість поданих ними 30 скарг у столь короткий час, розглядались ледь не усім складом ВРП, і абсолютна більшість з них не знайшла підстав для притягнення судді Є. Сидорова до відповідальності і було відмовилено скаржникам у відкритті провадженнь по 29 (!) скаргам - у зв´язку із тим, що їх визнали явно безпідставними та політично мотивованими.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу