Сфера влияния• 26 октября 2021
Как проживаете день?
Я может одна такая? Не нахожу поводов для радости, не могу найти хобби. С утра ели встаёшь от будильника, летишь готовить завтрак себе и мужу, завтракаешь, летишь на работу, отбываешь там,летишь домой, готовишь ужин, стирку кинуть успеваешь иногда, в душ, 20 мин телефон и спишь. На выходных Уборка, приготовить поесть на пару дней. И все заново. Как найти хобби? Что делать интересного? Может я не развита на столько, чтоб жить интересно?
23
0
Пробуйте, що вам цікаво . Я люблю різні подорожі , походи і взагалі активний відпочинок на вихідних. А а будні планую, куди ще б поїхати
В мене гірше, авторко. Встаю раніше чоловіка, готую сніданок, їмо. Він на роботу, а я лежу. Лежу і не хочу вставати. Дивлюсь в стелю . Перед його поверненням трошки прибираюсь і роблю вигляд, що цілий день були справи, і взагалі все ок. Для нього я гарна господарка, тільки з роботою не щастить. А я ж і резюме більше року не оновлювала...
Вам бажаю найти справу до душі. Хай краще меньше часу йде на прибирання, проте буде час для справи, яка надихає
Вам бажаю найти справу до душі. Хай краще меньше часу йде на прибирання, проте буде час для справи, яка надихає
Конечно, но он работает долго, разные графики у нас, так что только успевает помочь, на другие вещи времени нет
Я Вас очень понимаю!!!!! Когда мы в Киев перелезали, у меня был такой стресс, так как Вы я жила 2 года. Погибала. А потом поняла что все, жизнь идёт мимо меня, и нашла работу максимально быстро и просто. Ожила в тот момент. Но уже 2 года почти работаю, немного поднадоело.
А Вы почему не работает, лень или какие-то другие причины? Кем муж работает Ваш?
А Вы почему не работает, лень или какие-то другие причины? Кем муж работает Ваш?
Чоловік працює. Ми теж переїхали під саму корону та локдауни. Був для мене дуже сильний стрес. Я не хотіла їхати, хоча і те місто не було рідним. Мені там подобалося все - дім, робота, друзі, сусіди, все одним словом. Чоловік їхав вже на нове місце роботи , а я - у свинячий голос. Коли переїжджали, все було на мені, бо чоловікові ніколи. Я звільнилася, бо ніякого переводу у нове місце не мала. Коли переїхали, то шукала роботу віддалено, яка хоча б трішки була як за попереднім напрямком. Але це не реально, бо я на виробництві була.
Потім втратила якусь надію і мотивацію. Зараз живу, наче по течії пливу. Не бачу сенсу. Друзів тут знайшли, наче все добре. Але я щось втратила в собі і не можу відновити.
Потім втратила якусь надію і мотивацію. Зараз живу, наче по течії пливу. Не бачу сенсу. Друзів тут знайшли, наче все добре. Але я щось втратила в собі і не можу відновити.
Ооо, как вытянула? Ну во первых все говорили «когда на работу, когда на работу, что там с работой?» второе это стало жалко мужа, он тянул все, нас, аренду, коммуналку, а я так не могу, я его люблю и уважаю, это стало стимулом. Третье это я поняла что я не развиваюсь, мне 22 было, а я просто трутень, кусок говна который просто плывет, все вокруг живут, крутятся, радуются, грустят а я сижу дома и выдумываю болячки, страдаю что ускорял умру и прочее 😂
Короче стало жалко и себя и мужа)
Короче стало жалко и себя и мужа)
Треба започатковувати гурток дівчат у стрессі, які втратили внутрішню опору.
Жарти жартами, та я б не була проти підтримки
Жарти жартами, та я б не була проти підтримки
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу