Девушки, тему специально назвала так же как удалённую. С целью привлечь внимание всех кто может поделится своими мыслями. Снова прошу сверить информацию. Помните мой сон про бетонный потолок, закрытый 3й этаж, распахнутые окна, соседа восточной национальности, который пытался помочь. Всё сбылось. Ещё есть 2 сна.
Запрос про Украину 20.02. Видела суматоху, столпотворение на вокзалах, люди теряли в толпе детей, но их тут же подхватывали другие и и жестами показывали, что все ок, встретимся у входа. Видела большие помещения типа ангаров с кучей разбросаных вещей. Вещи чистые, новые и одежда и обувь и посуда. Но многие искали медикаменты и их не было. Это огорчало, неприятно, но не катастрофа. Ощущение хаоса, но сон светлый. Не поняла его.
Запрос 22.02 - я Украина. Стою в окном проёме разрушенного здания. На третьем этаже. Весна, зелень цветут деревья. Здание пошатывается, вот- вот рухнет. Понимаю, что мне только вниз прыгать. Внизу ровная асфальтная полщадка. На площадке разяреннный белый алабай. Рычит, хрипит, злой как демон, кровь из глаз, ждёт чтобы я прыгнула и рвать. Ощущение тупика, безысходности, панический ужас. Но кирпич уже сыпется и я делаю прыжок в пустоту. Вдруг этот прыжок превращается в полет, лечу над бешеным псом, который буквально в судоргах от ярости, не понимаю КАК могло такое чудо произойти, плачу и от счастья и от ужаса одновременно. Руками цепляюсь в ветки тополя. Обнимаю ствол, нахожусь почти на верхушке. Алабай все ещё лает, но теряет ко мне интерес, я слишком высоко. Ощущение, что случилось чудо и беда обошла стороной. Этот сон мне дарит надежду. Хочу верить, что он сбудется как и все мои сны. Молюсь. И надеюсь что кого нибудь поддержит эта информация.
Всех, кто не верит в это вот все, прошу отнестись с пониманием. Сейчас мне кажется каждая капля надежды на вес золота.
Запрос про Украину 20.02. Видела суматоху, столпотворение на вокзалах, люди теряли в толпе детей, но их тут же подхватывали другие и и жестами показывали, что все ок, встретимся у входа. Видела большие помещения типа ангаров с кучей разбросаных вещей. Вещи чистые, новые и одежда и обувь и посуда. Но многие искали медикаменты и их не было. Это огорчало, неприятно, но не катастрофа. Ощущение хаоса, но сон светлый. Не поняла его.
Запрос 22.02 - я Украина. Стою в окном проёме разрушенного здания. На третьем этаже. Весна, зелень цветут деревья. Здание пошатывается, вот- вот рухнет. Понимаю, что мне только вниз прыгать. Внизу ровная асфальтная полщадка. На площадке разяреннный белый алабай. Рычит, хрипит, злой как демон, кровь из глаз, ждёт чтобы я прыгнула и рвать. Ощущение тупика, безысходности, панический ужас. Но кирпич уже сыпется и я делаю прыжок в пустоту. Вдруг этот прыжок превращается в полет, лечу над бешеным псом, который буквально в судоргах от ярости, не понимаю КАК могло такое чудо произойти, плачу и от счастья и от ужаса одновременно. Руками цепляюсь в ветки тополя. Обнимаю ствол, нахожусь почти на верхушке. Алабай все ещё лает, но теряет ко мне интерес, я слишком высоко. Ощущение, что случилось чудо и беда обошла стороной. Этот сон мне дарит надежду. Хочу верить, что он сбудется как и все мои сны. Молюсь. И надеюсь что кого нибудь поддержит эта информация.
Всех, кто не верит в это вот все, прошу отнестись с пониманием. Сейчас мне кажется каждая капля надежды на вес золота.
показать весь текст
297
0
На думку приходить лишень, що можливо, буде якесь розмежування, тобто терiторiальне обмеження для рашистiв. У снi вони зробили декiлька крокiв, а далi все йти не можна, зубами скрегочуть i все, зробити нiчого не можуть. Може якесь ПВО нове чи щось таке.
Знову вода у вашому снi, точно не просто так.
А щодо снiв iз студенткою, то якось вийшло так, що ви цi сни описали, а тут вже i в новинах пишуть про приiзд нiмцiв i iнших...нiби все добре, але я чомусь цi сни саме з ними пов´язую. Хто зна, час покаже.
Знову вода у вашому снi, точно не просто так.
А щодо снiв iз студенткою, то якось вийшло так, що ви цi сни описали, а тут вже i в новинах пишуть про приiзд нiмцiв i iнших...нiби все добре, але я чомусь цi сни саме з ними пов´язую. Хто зна, час покаже.
Ось що прочитала, згадався сон про дівчину в парку
СБУ разоблачила агентуру рф, в которую входили чиновники Кабмина и Торгово-промышленной палаты Украины.
Чтобы обезвредить ее, контрразведка СБУ провела многоэтапную спецоперацию.
В результате: в Киеве был задержан заведующий отделом Секретариата Кабмина и руководитель одной из дирекций ТПП.
СБУ разоблачила агентуру рф, в которую входили чиновники Кабмина и Торгово-промышленной палаты Украины.
Чтобы обезвредить ее, контрразведка СБУ провела многоэтапную спецоперацию.
В результате: в Киеве был задержан заведующий отделом Секретариата Кабмина и руководитель одной из дирекций ТПП.
Автор, може наснилося вам щось. Сьогднi так тяжко на душi, тривога якась, мабуть новин перечитала. Вже звикла, якось на вашi сни орiэнтуватися.
Читали тему в топі ?
Про те що війна в серпні має закінчитися
Кажуть що то липова інформація, бо не міг статися такий витік секретних даних, а я думаю що так і буде, як в тому пості.
Восени, в один день припинять мучити всю територію, буде ще щось на сході, а потім будуть довгі переговори аж до Різдва, після МИР!
Про те що війна в серпні має закінчитися
Кажуть що то липова інформація, бо не міг статися такий витік секретних даних, а я думаю що так і буде, як в тому пості.
Восени, в один день припинять мучити всю територію, буде ще щось на сході, а потім будуть довгі переговори аж до Різдва, після МИР!
Я теж дуже чекаю осенi. Автор писала про купель з чистою водою, а ще про те що осiнью можна буде повертатися додому...швидше б вже та осiнь.
Декiлька днiв, в iнших темах, писали про загрозу для Киэва от я й занепала духом.
Декiлька днiв, в iнших темах, писали про загрозу для Киэва от я й занепала духом.
Дякую
Тяжко морально, оцей тиск і невідомість, вдячна автору за підтримку, легше терпіти оте все знаючи хоч приблизно скільки ще чекати
Тяжко морально, оцей тиск і невідомість, вдячна автору за підтримку, легше терпіти оте все знаючи хоч приблизно скільки ще чекати
Ох, дівчатка нічого. Без снів взагалі. Тримаюсь за те що є. Ну тримаюсь голосно сказано, бо в основному також накриває. Особливо коли фейсбук показує спогади. Минулого року дуже багато часу в червні було з родиною. Бродили містом, спокійним і затишним, чілили, об´їдались морозивом. Такі щасливі були. Так те все шкода ((, шкода безмежно людей, що більше ніколи не гулятимуть парками з дітками. За що?? Це все вбиває просто (
Але вранці новий день - нова надія. Не читаю новини, одягаю навушники коли на роботі починають щрсь говорити, відгородилась, бо не хочу тратити ні секунди на прокляту війну. Так і живу. І чекаю липня. Нехай нарешті стане зрозуміло чи має сенс усе те, що писала раніше.
Якщо матиму нове - напишу негайно.
Але вранці новий день - нова надія. Не читаю новини, одягаю навушники коли на роботі починають щрсь говорити, відгородилась, бо не хочу тратити ні секунди на прокляту війну. Так і живу. І чекаю липня. Нехай нарешті стане зрозуміло чи має сенс усе те, що писала раніше.
Якщо матиму нове - напишу негайно.
Шось загубилась, а що в липні має бути? Пам´ятаю, що писали восени почнуть виходити з наших земель, а за липень щось нічого не бачила
А в самому сні Ви не бачили з якого поверху?
Чогось меня здається що та вулиця в Мар, багато фото з калюжами звідти(((
Чогось меня здається що та вулиця в Мар, багато фото з калюжами звідти(((
З 7го. Це 100%. Там мінялись ракурси. То знизу бачила. То зсередини з квартири, спинами. Вони бігли реально як ошпарені з бані десь з коридору через кімнату з блакитними шторами і в блакитних тонах стінами. Двері на балкон розчинені навстіж, а зовнішня стіна балкона відсутня. От щось навіть подібне як люди вистрибують з вікон у відчаї під час пожежі.
Чітко пам´ятаю момент як мене пробрало, що чоловіки стрибають з 7го поверху. Я вві сні це знала і розуміла. Наступна картинка - вони винурюють з тих калюж живі здорові. Здивувалась дуже, що вони такі глибокі і чоловіки не постраждали падати з такої висоти.
Потім цілий день мучилась згадувала звідки я знаю ту кімнату. Тому поверх дійсно 7й. Ну і все наче.
Чітко пам´ятаю момент як мене пробрало, що чоловіки стрибають з 7го поверху. Я вві сні це знала і розуміла. Наступна картинка - вони винурюють з тих калюж живі здорові. Здивувалась дуже, що вони такі глибокі і чоловіки не постраждали падати з такої висоти.
Потім цілий день мучилась згадувала звідки я знаю ту кімнату. Тому поверх дійсно 7й. Ну і все наче.
Згадала про полиці з того посту. Може це про те, що літературу російську заборонили в школах. І бачила сюжет сьогодні як бібліотекарі в якомусь місті вибирають всі книги російською і носять в підвал. Лайт варіант інтерпретації. Але хотілось би звісно щоб рухнуло те пекло.
Дякую.
Після Вашого першого посту, до поверхів в Ваших снах дуже дуже уважно ставлюся, тому так допитуюся
То добре що так, бо до цього не дуже надавала значення, думала що у Вас просто асоціації з 7, бо тусили в схожому будинкові.
Тепер вже теж з нетерпінням чекаю на 7й місяць, а думала що не раніше осені будуть покращення в ситуації
А Ви бачили графіки в одній з тем?
Ось для прикладу, теж досить інформативно
Після Вашого першого посту, до поверхів в Ваших снах дуже дуже уважно ставлюся, тому так допитуюся
То добре що так, бо до цього не дуже надавала значення, думала що у Вас просто асоціації з 7, бо тусили в схожому будинкові.
Тепер вже теж з нетерпінням чекаю на 7й місяць, а думала що не раніше осені будуть покращення в ситуації
А Ви бачили графіки в одній з тем?
Ось для прикладу, теж досить інформативно
Мы потеряли свои города, земли. Это как вещи во сне. Наше личное имущество. Вокруг все безразличны. Да, мир обеспокоен, но толку от этого мало. Я думаю, что мы ещё дадим русне звездюлей конкретных. Будем все крушить и ломать, но свое отвоюем.
Дівчата, хто в Києві, щось знаєте нове?
Не знаю навіть що робити, начиталася жахів в топі, та й сам ранок налякав(
Не знаю навіть що робити, начиталася жахів в топі, та й сам ранок налякав(
Блин такая тема интересная, а я и не знала о ней. Подпишусь, завтра тоже свой сон напишу, если можно)
26.06 без запиту
Жінка в світлих штанах, кросовках, толстовці, куртці йде тротуаром до приміщення як на фото. Вдягнута в світле, на вулиці пізня осінь. Дуже холодно. На тротуарі не прибрана жижа з болота, снігу, бруду що летить з під коліс. Спочатку вона намагається акуратно наступати щоб не забруднити взуття і одяг, але збоку йде мужик, його це бісить. Він такий - що ти там топчешся, вирядилась.. Йде і бикує до неї, вони не знайомі, бо дівчині страшно.
Вона вимушена прискорити крок, при цьому бачить як бруд летить на одяг. Оглядається в пошуках перхожих - поряд нікого, лише машини летять повз. Бруд летить на тротуар і його стає все більше. В якись момент кросівки починають в´язнути як в цементі. Бидло збоку переходить на крик ’ти куди зібралась, ти дура, ти тварь..’ штовхає. Вона наче не відчуває болю, просто з усіх сил намагається далі рухатись до того будинку. Врешті падає на коліна і повзе на четвереньках. Це вибішує мужика до сказу, б´є її ногами, шарпає, вона все одно рухається.
Зіштовхує її на проїжджу частину, машини пролітають повз. Б´є так, що вона перекочується на іншу полосу. Там раптом зупиняється автобус і стає трохи по діагоналі, так що обидві полоси не можуть продовжити рух. Вибігає водій чоловік близько 50-60 років, худий, трохи сутулиться. Не спортивної статури, схожий більше на інтелігента і одразу хапає починає трясти того ублюдка, що жінку бив. Інші автомобілі також стають - хтось чути як викликає швидку і поліцію. Жінка лежить, не рухається, не встає, шепоче ’жива, жива..’. Плаче і одночасно рада, що врятована.
Жінка в світлих штанах, кросовках, толстовці, куртці йде тротуаром до приміщення як на фото. Вдягнута в світле, на вулиці пізня осінь. Дуже холодно. На тротуарі не прибрана жижа з болота, снігу, бруду що летить з під коліс. Спочатку вона намагається акуратно наступати щоб не забруднити взуття і одяг, але збоку йде мужик, його це бісить. Він такий - що ти там топчешся, вирядилась.. Йде і бикує до неї, вони не знайомі, бо дівчині страшно.
Вона вимушена прискорити крок, при цьому бачить як бруд летить на одяг. Оглядається в пошуках перхожих - поряд нікого, лише машини летять повз. Бруд летить на тротуар і його стає все більше. В якись момент кросівки починають в´язнути як в цементі. Бидло збоку переходить на крик ’ти куди зібралась, ти дура, ти тварь..’ штовхає. Вона наче не відчуває болю, просто з усіх сил намагається далі рухатись до того будинку. Врешті падає на коліна і повзе на четвереньках. Це вибішує мужика до сказу, б´є її ногами, шарпає, вона все одно рухається.
Зіштовхує її на проїжджу частину, машини пролітають повз. Б´є так, що вона перекочується на іншу полосу. Там раптом зупиняється автобус і стає трохи по діагоналі, так що обидві полоси не можуть продовжити рух. Вибігає водій чоловік близько 50-60 років, худий, трохи сутулиться. Не спортивної статури, схожий більше на інтелігента і одразу хапає починає трясти того ублюдка, що жінку бив. Інші автомобілі також стають - хтось чути як викликає швидку і поліцію. Жінка лежить, не рухається, не встає, шепоче ’жива, жива..’. Плаче і одночасно рада, що врятована.
Ощущение будто сейчас ещё нет, столько горя кругом, наша земля ещё столетие будет лить слезы за погибшими детками и прекрасными людьми
Жінка - це наша Україна, мабуть… Світла, біла, чепурна, а той чоловік- це расея, яка напала та нещадно б‘є по всім сферам нашої неньки. Але маємо вистояти, хтось з країн допоможе. Не хочеться, щоб як у Вашому сні- на останніх хвилинах… поміч потрібна суттєва вже зараз.
Яка гарна новина, дякую!!!
А пам´ятаєте якого кольору автобус?
Так хочеться щоб швидше вже він приїхав до нас
Начиталася сьогодні в топі, що 28 в Києві буде щось погане, але вирішальне, не знаю що робити(
А пам´ятаєте якого кольору автобус?
Так хочеться щоб швидше вже він приїхав до нас
Начиталася сьогодні в топі, що 28 в Києві буде щось погане, але вирішальне, не знаю що робити(
Так, схоже на те. Про приміщення додам. Воно має якесь значення видно. Мржливо поряд з ним чи в тому місті буде вирішальний чи переломний бій.
Торговий чи офісний центр. Багатоповерхівка, 10 поверхів чи вище. Сірого кольору, будівля трохи старомодна наче ще з радянських часів. Верх чи дах неправильної форми. Ближче до даху вивіска. Слово 7-9 букв окремими крупними червоними літерами. Схожі варіанти на фото.
Торговий чи офісний центр. Багатоповерхівка, 10 поверхів чи вище. Сірого кольору, будівля трохи старомодна наче ще з радянських часів. Верх чи дах неправильної форми. Ближче до даху вивіска. Слово 7-9 букв окремими крупними червоними літерами. Схожі варіанти на фото.
Ответ дляМатусік
Яка гарна новина, дякую!!!
А пам´ятаєте якого кольору автобус?
Так хочеться щоб швидше вже він приїхав до нас
Начиталася сьогодні в топі, що 28 в Києві буде щось погане, але вирішальне, не знаю що робити(
А пам´ятаєте якого кольору автобус?
Так хочеться щоб швидше вже він приїхав до нас
Начиталася сьогодні в топі, що 28 в Києві буде щось погане, але вирішальне, не знаю що робити(
не пам´ятаю (
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу