Ситуація така:маю сина 15 років, виїхала спочатку до Львова, думала через тиждень повернусь.Потім Польща, і ось 3 дні як в Німеччині.
Мені було соромно ще у Львові, що звалила, накрило так, що яка там їжа чи помити голову...
Але розуміла, що люди їдуть і їдуть, і я маю рухатись далі, щоб не займати житло, в якому могли когось поселити.Хотіла залишитись в Польщі, але виїхала мама, і домовились їхати сюди.Про дорогу і умови не хочу писати,все ок у порівнянні...
Але родичка ледь мене не проклинала, коли я виїжджала, подруга і зараз каже, що в Києві відносно тихо, і ті, хто виїхали, то чекали халяви...
Фб стрічка просто пестрить приниженням тих, хто виїхав з Києва, Дніпра, Вінниці...
Кусок в горло не лізе, хочеться повернутися додому не дивлячись ні на що...
Мені було соромно ще у Львові, що звалила, накрило так, що яка там їжа чи помити голову...
Але розуміла, що люди їдуть і їдуть, і я маю рухатись далі, щоб не займати житло, в якому могли когось поселити.Хотіла залишитись в Польщі, але виїхала мама, і домовились їхати сюди.Про дорогу і умови не хочу писати,все ок у порівнянні...
Але родичка ледь мене не проклинала, коли я виїжджала, подруга і зараз каже, що в Києві відносно тихо, і ті, хто виїхали, то чекали халяви...
Фб стрічка просто пестрить приниженням тих, хто виїхав з Києва, Дніпра, Вінниці...
Кусок в горло не лізе, хочеться повернутися додому не дивлячись ні на що...
58
0
Знайомий військовий каже, що це правильно-виїжджати мирним.Їм легше працювати, менше навантаження магазини і працівників, які ризикують, до того ж чим більше в Європі двіж з біженців, тим швидше вони шуршатимуть, щоб це в нас закінчилось
Але мені від цього ніяк не легше
Але мені від цього ніяк не легше
Виїхала,просто дуже сумую,за чоловіком,мамою,домом,повітрям,своїм подвір‘ям
Совість ?
Ні не гризе,я з двома малими дітьми і це моя зона відповідальності
А якщо Вас гризе совість,автор,може у Вас вже синдром біженця,це дуже небезпечна штука (
Совість ?
Ні не гризе,я з двома малими дітьми і це моя зона відповідальності
А якщо Вас гризе совість,автор,може у Вас вже синдром біженця,це дуже небезпечна штука (
я вам так скажу. все зависит от нервной системы. мои друзья коллеги почти все выехали, так как у кого началась паническая атака, кто не мог кушать вообще.
я спокойная. по этому осталась здесь.
вот сегодня постелила в ванной, начитавшись страшилок за Киев, но потом прочитала тему за ковид и поняла, что буду спать на диване как всегда.
я спокойная. по этому осталась здесь.
вот сегодня постелила в ванной, начитавшись страшилок за Киев, но потом прочитала тему за ковид и поняла, что буду спать на диване как всегда.
Держитесь! Не слушайте никого. Ваша работа войне - выжить. И детей сохранить. Вы молодец, я даже не представляю как тяжело так вдалеке от дома.
А я в перший ж день з західної України виїхала. Ніхто ж не знав як події будуть розгортатися. Школи і так не було вже. Думала їдемо на кінікули на 2 тижні , тепер вже і роботу шукаю . А чого дитині бути в атмосфері війни. А в Києві так тим більше нема чого чекати. Якщо нічим не корисні то їдьте і не заважайте
То почитайте,чи нема у Вас і інших симптомів
Бо з нього без допомоги психолога можна й не вирулити
Бо з нього без допомоги психолога можна й не вирулити
Не гризе. Вважаю, що чим більше жінок і дітей виїде, тим легше захищатися чоловікам. Бо не потрібно буде враховувати, що у будинку,наприклад, мирні мешканці. Багато хто того не розуміє і вважає патріотизмом залишитися під обстрілом. А військові потім розриваються з отими зеленими коридорами і СОС з окупованих територій.
Багато хто засуджує тих,хто виїхав. Особисто я вважаю, що це швидше образа, що хтось зміг виїхати, а інший не зважився.
Багато хто засуджує тих,хто виїхав. Особисто я вважаю, що це швидше образа, що хтось зміг виїхати, а інший не зважився.
вы очень мнительная... мы выехали, так как планировали летом-но получилось вот так.. совесть не грызет
Мені чоловік так і сказав,самому захиститись мені буде куди легше ніж думати ще куди тебе і дітей подіти
Халявы???
1000 евро средненькая квартира в Варшаве и немецких городах.
Ну или в больших ангарах на раскладушках по тысяче людей.
Да, бутербод с супом дадут и пасту зубную.
А потом еще 300злотых(2000 грн) разово.
Вот именно то чего люди ждали годами, уехать из своей квартиры на такую халяву....И каждый день думать ангар или не ангар светит.
1000 евро средненькая квартира в Варшаве и немецких городах.
Ну или в больших ангарах на раскладушках по тысяче людей.
Да, бутербод с супом дадут и пасту зубную.
А потом еще 300злотых(2000 грн) разово.
Вот именно то чего люди ждали годами, уехать из своей квартиры на такую халяву....И каждый день думать ангар или не ангар светит.
бо це взагалі дуже складно морально
Як я люблю мандри, але взагалі не має ЖОДНОЇ спільної точки з ними.
Як я люблю мандри, але взагалі не має ЖОДНОЇ спільної точки з ними.
А як хлопчик на все реагує ? Не боїться ? Мій коли дізнався що відбувається (без подробиць) дуже злякався
Автор, я только из-за ребёнка уехала.Она у меня маленькая.
Сама бы не решилась на такое. Я тяжелая на подъем.
А свой дом это свой дом.
Совесть не грызёт. Но моральное состояние ужасное.
Несколько дней, после того, как приехали, я рыдала. Потому что в пути, а ехали мы 4 дня, наслушалась реальных историй и это ужас.
Сама бы не решилась на такое. Я тяжелая на подъем.
А свой дом это свой дом.
Совесть не грызёт. Но моральное состояние ужасное.
Несколько дней, после того, как приехали, я рыдала. Потому что в пути, а ехали мы 4 дня, наслушалась реальных историй и это ужас.
Я осталась одна, с двумя детьми, муж ушел на войну воевать, какие могут быть угрызения совести? Разве что по отношению к тем, кто остался, душило после пересечения границы ч Польшей. Был поздний вечер, у меня кошка разрывается в машине,я с огромным перерывом 2,5 г вождения в машине, никогда не ездила по трассе вообще, только по Киеву и то всего лишь год по заданному маршруту...это был серьезный нервный стресс для меня, один ребенок 2,5 года, ели 2 суток максимум банан и йогурт, я выдыхать начинаю только сейчас. И то вечером накрывает паника за мужа
спокойно. сидит днями в телефоне и даже радуется, что нет школы. сегодня ночью впервые проснулся от взрывов и разбудил нас. я сплю в берушах, а муж крепко спит.
Когла укладывала сына в подвале спать, и ночью будила бежать в сырой погреб, думала, какая я плохая мать ... Сейчас в безопасности, и я рада что хватило мозгов выехать. За своих обидно, кто остался..
Хочу кричать об этом!!!!Ну что в этом стыдного? Толку от людей,которые сидят в родной стране и ничего не делают? Прячутся в подвалах,сидят без работы по понятным причинам,ещё и детей подвергают большому риску! Патриоты…Это их выбор. Но я выбираю жизнь и спасти своего ребёнка. И нет, мне не стыдно!Другой жизни у меня больше не будет.
Да, и выехать могут только дети и женщины и мужчины многодетные, или 60+ Толку от нас не очень много, я только панику разводила дома
Автор, переживя такой стресс, как все мы сейчас, я очень берегу свое здоровье. И если мне хоть кто-то скажет что-то в плане упрека- сразу посылается! Причем я без сожаления таких людей вычеркиваю из жизни.
Запомните: нормальный человек вас не осудит, а наоборот поддержит! Так и должно быть.
А остальными и дорожить не стоит.
Запомните: нормальный человек вас не осудит, а наоборот поддержит! Так и должно быть.
А остальными и дорожить не стоит.
І совість мучить, і додому хочу. Виїхала з 2 дітьми, одне з яких немовля ((( чоловік на фронті, не бачила вже місяць ((( совість нехай гризе чоловіків, які втікають з України
Выехала. Совесть не мучает. Я помогаю удаленно. Плюс у меня дети, они насмотрелись, младшего ребенка не можем привести в чувство. Что будет дальше я не знаю, здесь тоже не рай небесный без языка, знакомых и денег, да ещё и в ’приймах’. Живу одним днём. Плачу бесконечно. Все это так больно прям физически. Мне вообще тяжело расставаться с людьми, вещами, местами. А вот так резко, как самоубийство. Надеюсь, что смогу ещё чем-то помогать, может лекарства или ещё что. Пока нет финансовой возможности.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу