Ситуація така:маю сина 15 років, виїхала спочатку до Львова, думала через тиждень повернусь.Потім Польща, і ось 3 дні як в Німеччині.
Мені було соромно ще у Львові, що звалила, накрило так, що яка там їжа чи помити голову...
Але розуміла, що люди їдуть і їдуть, і я маю рухатись далі, щоб не займати житло, в якому могли когось поселити.Хотіла залишитись в Польщі, але виїхала мама, і домовились їхати сюди.Про дорогу і умови не хочу писати,все ок у порівнянні...
Але родичка ледь мене не проклинала, коли я виїжджала, подруга і зараз каже, що в Києві відносно тихо, і ті, хто виїхали, то чекали халяви...
Фб стрічка просто пестрить приниженням тих, хто виїхав з Києва, Дніпра, Вінниці...
Кусок в горло не лізе, хочеться повернутися додому не дивлячись ні на що...
Мені було соромно ще у Львові, що звалила, накрило так, що яка там їжа чи помити голову...
Але розуміла, що люди їдуть і їдуть, і я маю рухатись далі, щоб не займати житло, в якому могли когось поселити.Хотіла залишитись в Польщі, але виїхала мама, і домовились їхати сюди.Про дорогу і умови не хочу писати,все ок у порівнянні...
Але родичка ледь мене не проклинала, коли я виїжджала, подруга і зараз каже, що в Києві відносно тихо, і ті, хто виїхали, то чекали халяви...
Фб стрічка просто пестрить приниженням тих, хто виїхав з Києва, Дніпра, Вінниці...
Кусок в горло не лізе, хочеться повернутися додому не дивлячись ні на що...
показать весь текст
Результат:
вже голосів:
329
148 (44.98%)
Виїхали, все правильно зробили
134 (40.73%)
Тиц
30 (9.12%)
Зневажаю тих, хто виїхав
17 (5.17%)
Виїхали, жалкую
Rabbit2012• 16 марта 2022
Їх не гризе, бо тікали , що було сили. Скоро скінчиться активна фаза війни і весь той тимчасовий захист швиденько скасує ЄС. І полетять додому всі, не схочуть- депортація на допомогу прийде Як людині, яка в Європі прожила багато років, має постійне проживання ( але я тут а не там )робили всі ці роки все можливе для повернення поваги і довіри і доброго відношення до нас, українців, мені соромно сьогодні за те бидло, яке приїхало ( кажу зараз про Чехію) і крутить там носами, намагається свої правила людям нав´язувати, їжа хм не така, умови не такі. Після тої навали хоч би дітям нашим змога була там існувати і вчитись нормально, без почуття сорому й провини за наглість, невихованість, невдячного бидла.
Ответ дляRabbit2012
Їх не гризе, бо тікали , що було сили. Скоро скінчиться активна фаза війни і весь той тимчасовий захист швиденько скасує ЄС. І полетять додому всі, не схочуть- депортація на допомогу прийде Як людині, яка в Європі прожила багато років, має постійне проживання ( але я тут а не там )робили всі ці роки все можливе для повернення поваги і довіри і доброго відношення до нас, українців, мені соромно сьогодні за те бидло, яке приїхало ( кажу зараз про Чехію) і крутить там носами, намагається свої правила людям нав´язувати, їжа хм не така, умови не такі. Після тої навали хоч би дітям нашим змога була там існувати і вчитись нормально, без почуття сорому й провини за наглість, невихованість, невдячного бидла.
Є такий момент, на жаль...
Дуже багато поводить себе як бидло,
І це теж не додає оптимізму, живучи як біженець.Тобто кількох дівчат, які прибирають після всієї орави, допомогають волонтерам, повикидають чуже сміття просто зрівняють з саранчею, яка вмагає, плюється, ставить умови і таке інше
Дуже багато поводить себе як бидло,
І це теж не додає оптимізму, живучи як біженець.Тобто кількох дівчат, які прибирають після всієї орави, допомогають волонтерам, повикидають чуже сміття просто зрівняють з саранчею, яка вмагає, плюється, ставить умови і таке інше
lapushka25• 16 марта 2022
Автор, отвечаю. Выехала с ребёнком и считаю, что сделала благо своей стране.
1. Мой муж сосредоточен полностью на работе, а работа связана с защитой информ пространства, что сегодня не менее важно передовой. Плюс вместо помощи семье может посвятить себя помощью теробороне. Мы балласт сейчас дома и наш отъезд - это облегчение.
2. В моей квартире, которую мы освободили, живут люди из Харькова.
3. Я пытаюсь помочь с поселение заграницей нашим новым беженцам. Не много, но удалось устроить
4. Я помогаю деньгами
5. Я хожу на жд вокзал и помогаю там польским волонтёрам.
Писала, не ради белого пальто. Возможно, те, кто уехал и чувствует вину, смогут найти применение себе, будучи за границей. Здесь тоже нужна наша помощь. И чем больше женщин с детьми уедет на период активных боевых действий, тем легче будет нашим защитникам выбивать тех мразей
1. Мой муж сосредоточен полностью на работе, а работа связана с защитой информ пространства, что сегодня не менее важно передовой. Плюс вместо помощи семье может посвятить себя помощью теробороне. Мы балласт сейчас дома и наш отъезд - это облегчение.
2. В моей квартире, которую мы освободили, живут люди из Харькова.
3. Я пытаюсь помочь с поселение заграницей нашим новым беженцам. Не много, но удалось устроить
4. Я помогаю деньгами
5. Я хожу на жд вокзал и помогаю там польским волонтёрам.
Писала, не ради белого пальто. Возможно, те, кто уехал и чувствует вину, смогут найти применение себе, будучи за границей. Здесь тоже нужна наша помощь. И чем больше женщин с детьми уедет на период активных боевых действий, тем легче будет нашим защитникам выбивать тех мразей
lapushka25• 16 марта 2022
Ответ дляRabbit2012
Їх не гризе, бо тікали , що було сили. Скоро скінчиться активна фаза війни і весь той тимчасовий захист швиденько скасує ЄС. І полетять додому всі, не схочуть- депортація на допомогу прийде Як людині, яка в Європі прожила багато років, має постійне проживання ( але я тут а не там )робили всі ці роки все можливе для повернення поваги і довіри і доброго відношення до нас, українців, мені соромно сьогодні за те бидло, яке приїхало ( кажу зараз про Чехію) і крутить там носами, намагається свої правила людям нав´язувати, їжа хм не така, умови не такі. Після тої навали хоч би дітям нашим змога була там існувати і вчитись нормально, без почуття сорому й провини за наглість, невихованість, невдячного бидла.
После вашего дерьма хочется искупаться.
Автор, мы с сыном (тоже 15 лет) выехали к родственникам мужа в Польшу. Для сына это было плюсовое решение. Он может нормально уделять время учёбе. Сам зарегистрировался в оптиме и что-то там учит.
Пока мы сидели в Мукачево, кроме нас и хозяев, была ещё одна семья с младенцем в 2-к квартире. Тяжело было всем. Считаю, что после нашего отъезда, пространства стало больше и людям будет реально легче.
Пока мы сидели в Мукачево, кроме нас и хозяев, была ещё одна семья с младенцем в 2-к квартире. Тяжело было всем. Считаю, что после нашего отъезда, пространства стало больше и людям будет реально легче.
vita__lina• 16 марта 2022
Ответ длядивчинка
Я осталась одна, с двумя детьми, муж ушел на войну воевать, какие могут быть угрызения совести? Разве что по отношению к тем, кто остался, душило после пересечения границы ч Польшей. Был поздний вечер, у меня кошка разрывается в машине,я с огромным перерывом 2,5 г вождения в машине, никогда не ездила по трассе вообще, только по Киеву и то всего лишь год по заданному маршруту...это был серьезный нервный стресс для меня, один ребенок 2,5 года, ели 2 суток максимум банан и йогурт, я выдыхать начинаю только сейчас. И то вечером накрывает паника за мужа
Держитесь! Молюсь за всех
Ответ дляkotovod
Халявы???
1000 евро средненькая квартира в Варшаве и немецких городах.
Ну или в больших ангарах на раскладушках по тысяче людей.
Да, бутербод с супом дадут и пасту зубную.
А потом еще 300злотых(2000 грн) разово.
Вот именно то чего люди ждали годами, уехать из своей квартиры на такую халяву....И каждый день думать ангар или не ангар светит.
1000 евро средненькая квартира в Варшаве и немецких городах.
Ну или в больших ангарах на раскладушках по тысяче людей.
Да, бутербод с супом дадут и пасту зубную.
А потом еще 300злотых(2000 грн) разово.
Вот именно то чего люди ждали годами, уехать из своей квартиры на такую халяву....И каждый день думать ангар или не ангар светит.
А обязательно именно столицы выбирать?
Подруга сняла в Польше, в маленьком городе, квартиру 2к за 300 евро, мед.услуги - бесплатно, поляки ей помогают, ребенок сразу пошел в школу, их возят на экскурсии в крупные города, гуманитарки набрали...работа к подруги удаленная, зарплату платят.
За халявой она не гналась. И даже зная немецкий, выбрала - Польшу. Именно из-за цен.
Подруга сняла в Польше, в маленьком городе, квартиру 2к за 300 евро, мед.услуги - бесплатно, поляки ей помогают, ребенок сразу пошел в школу, их возят на экскурсии в крупные города, гуманитарки набрали...работа к подруги удаленная, зарплату платят.
За халявой она не гналась. И даже зная немецкий, выбрала - Польшу. Именно из-за цен.
Если вы не были активным волонтёрном, который под бомбежками доставлял людям необходимое, медиком, который лечил раненых или военной, которая с оружием защищала свой город, то вы наоборот сделали все правильно и только помогли всем вышеперечисленным людям тем, что уехали. Мирное население в зоне активных боевых действий только мешает. Поэтому нет абсолютно никакого смысла себя винить. А если чувство вины все-равно есть, можете заняться волонтерством там, где вы сейчас находитесь. Поверьте, так от вас будет в 1000% раз больше пользы, чем в подвале под обстрелам.
Автор, что за бредовая тема? Зачем делить и ссорить людей на тех, кто выехал и тех, кто остался? У людей развит инстинкт самосохранения и в этом нет ничего плохого! Каждый поступает так, как считает нужным. «Хорошо там, где нас нет»
Вы хотите вернуться? Возвращайтесь. Кто вам мешает?
Вы хотите вернуться? Возвращайтесь. Кто вам мешает?
Мене кидає з крайнощів у крайнощі. Думала, не поїду нікуди, ми в Києві. Але трапився Харків, Маріуполь, Буча - вони мені досі не вкладаються в голові і ніколи не вкладуться. А потім був Енергодар і АЕС - за вечір вирішили їхати з дитиною, чоловік лишився вдома. Про дорогу думаю ви в курсі, нічим не відрізняється від інших жахливих історій. Перші дні ридала мало не цілодобово: було соромно, шкода, сумувала (і зараз сумую) за чоловіком і батьками. Але не зважаючи на сором перед тими, хто лишився, не зважаючи на свій синдром того, хто врятувався, впевнена, що, головне завдання матері - забезпечити безпеку дітей. Собою ризикувати - можу, але маючи дитину ми в пешу чергу відповідаємо за неї.
НимогуПридуматьНик• 16 марта 2022
Ответ дляkamilla11
Что такое синдром беженца ?
bezdomnie.ua
В инсте почитайте
В инсте почитайте
Ответ дляVeroni44ka
Когла укладывала сына в подвале спать, и ночью будила бежать в сырой погреб, думала, какая я плохая мать ... Сейчас в безопасности, и я рада что хватило мозгов выехать. За своих обидно, кто остался..
Аналогично , думала , пронесёт и погреб спасет ,но когда дело коснулось и трое ночей подряд по тревоге сырой погреб в -10 это нечто, дети сонные,а их нужно спустить быстро + одеть теплее , а они засыпают на этих лавках в холоднючем погребе, и от каждого взрыва просыпаются . Старшему даже один раз давала таблетку валерьянки. Выехали , пока только сутки прошли , не жалею. Дети ожили , игры не сводятся к ожиданию тревоги и подвала , за 20 дней толком и на улицу не выходили, а вчера три часа гуляли. Все будет хорошо! Кто решил остаться - уважаю ваш выбор , вы герои . И у меня многие знакомые остались . Но у них детки постарше ,а с малышами очень и очень сложно среди ночи бежать в укрытие ( подвал )
Мелитрисса• 16 марта 2022
Логично, что сначала должны выезжать те кто едет из зоны боевых действий, а ринулись все, но бомбить и обстреливать ракетами можно всю страну, хватает мозгов не осуждать тех, кто уехал. Жалею что сама такая дура, но кто же думал, что будет настолько треш.
Ответ дляVishnya -63a7
Хочу кричать об этом!!!!Ну что в этом стыдного? Толку от людей,которые сидят в родной стране и ничего не делают? Прячутся в подвалах,сидят без работы по понятным причинам,ещё и детей подвергают большому риску! Патриоты…Это их выбор. Но я выбираю жизнь и спасти своего ребёнка. И нет, мне не стыдно!Другой жизни у меня больше не будет.
ну не могут все выехать, не хватает всем мест за границей.
0208mariia• 16 марта 2022
Я уехала на Западную. Окончательным пинком был пролетевшийинад крышей дома самолёт, который сбросил бомбу на частный сектор недалеко, и пустые полки в магазинах. Я отвечаю за жизнь ребёнка. По этому увезла его. Если бы отвечала только за свою жизнь - была бы в родном городе и принимала бы активное участие в этой войне всеми возможными для меня способами. За границу не хочу очень. Но буду смотреть, как развиваются события. Понимаю, что ’заграница’ не резиновая и наши беженцы там нафиг никому не нужны.
Ответ для0208mariia
Я уехала на Западную. Окончательным пинком был пролетевшийинад крышей дома самолёт, который сбросил бомбу на частный сектор недалеко, и пустые полки в магазинах. Я отвечаю за жизнь ребёнка. По этому увезла его. Если бы отвечала только за свою жизнь - была бы в родном городе и принимала бы активное участие в этой войне всеми возможными для меня способами. За границу не хочу очень. Но буду смотреть, как развиваются события. Понимаю, что ’заграница’ не резиновая и наши беженцы там нафиг никому не нужны.
Я так же. Пока увезла дочь на западну. Муж остался, и мама и брат. Буду думать что дальше.
Ирина Ткаченко• 16 марта 2022
До 5 березня сиділи в кладовці в своєму будинку, сама з двома дітьми. Регулярно бахкало. Так вийшло, що батьки і чоловік на початок війни були в інших різних містах. Теж вважала, краще вдома, ніж у чужих людей.
Але в один момент зрозуміла, що якщо нас тут привалить нашою ж стелею, моя родина цього не переживе. Після від´їзду вже двічі були авіабомбардування села і постійно чути сусідне ’гаряче місто’. Від зривних хвиль постраждали зовні будинки моїх сусідів з обох сторін. Я розумію, що просто від переляку отримала б інфаркт.
Виїхала на ЗУ. Дуже сумую за домом, за сім´єю. Раз вже збиралася додому, так вранці як завила сирена, серце так застукало, що думки про повернення відклала до Перемоги.
Але найбільше накриває, що так довго це триває. Що кожного дня, кожні додаткові 24 години, несуть ще смерті невинних дітей і людей, руйнування.
Але в один момент зрозуміла, що якщо нас тут привалить нашою ж стелею, моя родина цього не переживе. Після від´їзду вже двічі були авіабомбардування села і постійно чути сусідне ’гаряче місто’. Від зривних хвиль постраждали зовні будинки моїх сусідів з обох сторін. Я розумію, що просто від переляку отримала б інфаркт.
Виїхала на ЗУ. Дуже сумую за домом, за сім´єю. Раз вже збиралася додому, так вранці як завила сирена, серце так застукало, що думки про повернення відклала до Перемоги.
Але найбільше накриває, що так довго це триває. Що кожного дня, кожні додаткові 24 години, несуть ще смерті невинних дітей і людей, руйнування.
Выехали и хорошо, главное что в безопасности. И это главная и единственная причина. Не надо выдумывать других: типа не мешать, что я тут могу сделать и тд. Я думаю, для страны в целом это плохо-так бы вы тут деньги на продукты и тд тратили, экономика бы работала, волонтерили бы по возможности. Плюс демографические проблемы. Это сейчас все пишут, что как только все закончится-вернутся. А по факту привыкнут там, если работу найдут то половина или больше не вернется...
Space_girl• 16 марта 2022
Мы со своего города выехали, но даже не на западную. Я нормально отношусь к тем, кто выехал. Правда немного недоумеваю почему с зу столько выехало, но это их дело. Бесят меня только те, кто уехал и постоянно постят фотки еды, отдыха и тд. Я считаю это не этично в такое время. И бесят те, кто выехал и настойчиво агитируют всех уезжать. У меня одна знакомая многодетная уехала с мужем и постоянно агитирует всех уезжать, что заграницей спокойно, что только тут у неё получилось принять ситуацию и отпустить. Конечно легко отпустить, когда с тобой дети, муж, родители.
0208mariia• 16 марта 2022
Меня бесят мужики, которые ’вывезли семью’ и сидят тут на попе ровно. Дали бесплатно жилье, дрова, еду несут местные. И им комфортно. И никто ехать обратно уже и не хочет. Вот где должно быть стыдно
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу