Їдемо з котиками. Провідниця не хотіла нас пускати з котами без паспортів. Про те, що воєнний стан, ми фактично евакуюємося, нас чекає квартира, що ми вже на дорогу з двома пересадками витратили 4 тисячі не хотіла і слухати. Сжалілася після того як я почала плакати. В нас знайомі їздили з тваринами і ні в кого такого не було.
Думаємо заплатити їй в знак подяки що пустила. Але немає готівки, пропонуємо на карту. Каже оставити собі, бо нам ще знадобляться…
У вас було таке?
Думаємо заплатити їй в знак подяки що пустила. Але немає готівки, пропонуємо на карту. Каже оставити собі, бо нам ще знадобляться…
У вас було таке?
32
0
Щойно приїхали з ЗУ у Київ. Тільки білети спитали і то не дивились. У вагоні були пасажири з котиками, один весь час у переносці, а ще один навіть ходив по коридору. Провідник дуже лояльний був до всього.
Дякую вам за вашу позицію, що не лишили тварин! (Тут сердечко) Ви молодець, що прагните віддячити, але якщо людина сказала вже чітко ні - то ні. Краще після подорожі, знаючи її ім´я, прізвище, пам´ятаючи рейс та час - написати в прес-службу залізниці. І їм інфопривід, і їй буде приємно!
Завжди таке дивувало. Як бухло продавати і закривати очі на бухаючих, то нормально. А кіт в вагоні - найбільший дискомфорт...
В смысле? Она вас не пускала, заставила плакать, а вы ей денег? Капец. Я б ей вместо благодарности от души бы пожелала тоже когда-нибудь поплакать на перроне. Неоднократно. **ка.
Нас пустили спокойно. Я покупала даже билет отдельно на кошку ( 32 грн), но никто не спрашивал билеты
Когда мы эвакуировались, у нас даже проводника не было. Мужчина один простоял в тамбуре 10.5 часов с собакой возле туалета. Много людей было с животными, переноски через раз. А животных с собой брать можно. Если крупная собака, то нужно выкупать все купе (4 места), насколько помню по старым законам.
Ми викупили все купе і ще я доплатила одразу за тварин (ті 34 грн). Походу це нас просто «пощастило» так(
Я так перелякалася що не зможемо поїхати що вже на все була згодна. Розумію, що це по суті хабар, і це погано(
Було до війни: перевозили кицю. Сіамську. З темпераментом дівчинка, тому дали укол, як радив ветлікар, але він дозу, мабуть, не розрахував. Укол кішку тільки збентежив і роздратував, і вона почала волати, наче з преісподньої, знаєте, такий голосний звук з горлянки!((( хоч ми ви викупили усе купе, розуміючи, що можуть бути проблеми, вона до того не подорожувала... А купе посередні вагону. І чуйна добра тьотя-провідник сама запропонувала перейти до іншого вагону, де їхав начальник поїзду. Дякувати богу, місця були. Впевнена, що все тільки від людини залежить
Не з Дніпра. Судячи з відповідей в темі це реально рулетка. Яка людина попадеться вам. Краще мати готівку щоб одразу дати провіднику «за ризики» і вам не довелося плакати як мені.
Для себе вирішила на майбутнє краще мати ветпаспорт.
Для себе вирішила на майбутнє краще мати ветпаспорт.
Я два рази їхала з собакою, цвержик, то ніхто навіть не спитав за документи. Перший раз плацкарт до війни, другий раз купе в перший день війни, Київ-Запоріжжя.
Ви молодець! ))) Дуже вдячна кожному, хто бере з собою своїх тварин! Бо крається серце від новин, коли їх лишають...
Ну в деяких виходить, що можна. Ще і в квартирі на голодну смерть закрити і не дозволити волонтерам ті двері зламати, щоб тварину врятувати.
Я навіть не можу уявити, як в ту квартиру повернутися потім можна і трупи тварин знайти
Я навіть не можу уявити, як в ту квартиру повернутися потім можна і трупи тварин знайти
Это риторический вопрос, да?
Я писала здесь, как своего в руках несла, когда замок сумки сломался. Я рыдала всякий раз, когда волонтеры находили животных в квартирах и вырезали им ходы, а животное не хотело есть, хотело ласки. Это та жестокость, которую я никогда не смогу понять. Я создавала тему об этом в марте, меня заблокировали минут за пять. Почему? Здесь много таких.
Сегодня в телеграм-каналах было сообщение, что кошку открыли, хозяйка якобы связалась наконец-то с волонтёрами, и у нее достаточно воды, еды, а животное погибло... Хозяйка, мол, предположила, что животное умерло от тоски, поскольку была тревожной кошкой... Одни маты, простите, в голове. Я по-прежнему убеждена, что хуже человека живого существа нет!
Только человек может сознательно быть жестоким и не милосердным
Я писала здесь, как своего в руках несла, когда замок сумки сломался. Я рыдала всякий раз, когда волонтеры находили животных в квартирах и вырезали им ходы, а животное не хотело есть, хотело ласки. Это та жестокость, которую я никогда не смогу понять. Я создавала тему об этом в марте, меня заблокировали минут за пять. Почему? Здесь много таких.
Сегодня в телеграм-каналах было сообщение, что кошку открыли, хозяйка якобы связалась наконец-то с волонтёрами, и у нее достаточно воды, еды, а животное погибло... Хозяйка, мол, предположила, что животное умерло от тоски, поскольку была тревожной кошкой... Одни маты, простите, в голове. Я по-прежнему убеждена, что хуже человека живого существа нет!
Только человек может сознательно быть жестоким и не милосердным
До войны ещё было, году эдак в 2011-2012, появилось в сети видео, где дружат собака и дельфин. И дельфин катает собаку... Вдуматься: собака и дельфин! А люди вот такие...
Удивляют люди, которые оставляют животных, в потом просят волонтеров привезти им их животное. Получается волонтеры должны рисковать жизнью ради чужой кошки, когда хозяину все равно. Ладно, больная тема. Автор, извините, что не по теме
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу