Ситуація така: з чоловіком прожили два роки в шлюбі, в мене є син від попереднього шлюбу 15 років, все було добре, ми жили в квартирі, яку нам лишив свекор. Коли почалась війна, ми на два тижні поїхали до свекрухи. Там все і перемінилось.В той момент я була ще вагітна, зараз уже народила донечку. Що я пережила, знаходячись у свекрухи, описувати не буду, пішло багато нервів. Причина в тому, що свекор, нікому нічого не кажучи, зайняв кімнату, де жив мій син, знайшов роботу тут і живе з нами. Чоловік мій зараз без роботи. Моєму синові місця немає. Чоловіка мого як перемінили, постійно "мама, мама", я з ним намагаюсь поговорити, пояснити ситуацію, що я хочу щоб моя дитина жила зі мною, а не окремо, на відповідь, "ви мене за... ли, що ви від мене хочете," абсолютно все розказує мамі, бігає по квартирі, щоб я не чула, з нею совітується, обговорює все, жаліється на мене, що я така погана, сказав, якщо твій син буде жити з нами, то я їду до мами. А те, що в мене маленька дитина і нервувати не можна, йому байдуже. В мене вже був нервовий зрив, викликали швидку, сказали нервувати не можна. Чоловіку байдуже. Я вже не можу, не знаю, що робити, розлучатись теж не хочу, так як люблю свого чоловіка, і душа болить за свого старшого сина. Не знаю як боротись зі свекрухою, зі свекром, щоб він вийшов із квартири, щоб син жив зі мною, а чоловік наче мене не чує... (
показать весь текст
180
2
100%
І всі кругом винні. Свекр, бо приїхав в свою квартиру, чоловік, бо слухає свою маму, свекруха, бо чоловіка автора накручує. Тільки не автор, яка дитину віддала бабусі
І всі кругом винні. Свекр, бо приїхав в свою квартиру, чоловік, бо слухає свою маму, свекруха, бо чоловіка автора накручує. Тільки не автор, яка дитину віддала бабусі
Забираєте дитину і йдете до своєї мами. Подаєте на аліменти на себе та на спільну дитину. Коли спільній дитині виповнюється рік, подаєте на розлучення і водночас на визначення місця проживання дитини з вами. Це важливо, якщо татусь стане в позу і почне шкодити дитині, щоб вам завдати болю.
Тоді забирайте старшого і йдіть з немовлям до бабусі або до своєї кімнати.
Бо син Вам це не пробачить.
А чоловік може одумається і прийде. А потім може роботу знайти і знімати
Бо син Вам це не пробачить.
А чоловік може одумається і прийде. А потім може роботу знайти і знімати
Ну давайте чесно. Подарував - це коли документи переоформив. А «живіть,діти» - то дозволив пожити. І доросла людина це розуміє.
Подарунки оформлюють договором дарування, і тут ще важливо, кому дарують. Бо дароване не ділиться. А на словах, то пустили пожити
Жінка, що сама виховує дитину, має бути досить розумною та розсудливою, щоб усвідомлювати відповідальність за дитину.
Вважайте, що гроші, витрачені за ремонт, то була Ваша орендна плата за житло з окремою кімнатою чину, так морально легше
А далі... У Вас болючий урок, але головне - що Ви з нього винесете
Відмовитеся де-факто від сина чи ні?
Жінка, що сама виховує дитину, має бути досить розумною та розсудливою, щоб усвідомлювати відповідальність за дитину.
Вважайте, що гроші, витрачені за ремонт, то була Ваша орендна плата за житло з окремою кімнатою чину, так морально легше
А далі... У Вас болючий урок, але головне - що Ви з нього винесете
Відмовитеся де-факто від сина чи ні?
Так. Але хто знав,що він вирішить забрати,коли вона народить,коли буде війна,коли син втратить роботу.
Чужі люди приймають когось,а тут рідня
Чужі люди приймають когось,а тут рідня
І чужі теж можуть сказати «виїжджайте через тиждень». Так, приймають. Але треба розуміти, що то не назавжди і житло не стає автоматично власністю тих, хто там живе.
Ну така рідня.
Воно якомь легше жити, коли тобі ніхто не винен і не зобов‘язаний допомогати. Тоді і допомога по-іншому сприймається, коли на себе розраховуєш
Ну така рідня.
Воно якомь легше жити, коли тобі ніхто не винен і не зобов‘язаний допомогати. Тоді і допомога по-іншому сприймається, коли на себе розраховуєш
Ну,у автора не безвихідна ситуація. Є кімната в гуртожитку. Є мама.
Я би пішла. І жила би з 2 дітками. А чоловік,якщо любить,то зробить щось,щоб були разом.
Я би пішла. І жила би з 2 дітками. А чоловік,якщо любить,то зробить щось,щоб були разом.
Я би теж пішла. Подала на аліменти - і нехай вони там всі самі розбираються хто, де, з ким і як буде жити.
Прийде чоловік - добре. Ні - то хєр з ним. Нехай в тому кублі живе
Прийде чоловік - добре. Ні - то хєр з ним. Нехай в тому кублі живе
Дарницький район. Я здавала до війни, потім квартирантка поїхала, з мамою не можу, так як там живе мій брат, ми всі не помістимось)
От цікаво , автор свого сина не забезпечила… а свекруха у якоі «так болить» свого забезпечила?!? Три квартири і хата, а син сім‘ю не має куди привести. І не треба казати, що старший йому не рідний, він коли женився, то про його існування точно знав і прийняв це для себе. То чому ж зараз якийсь компроміс має жінка шукатт??? Вона що старшого в живіт собі має заховати, замість новонародженого?
Як Вам варіант піти з дітьми туди?
А чоловік може підтягнеться. Якщо любить,то буде з Вами. І щось придумає,а зразу і прийде до Вас туди.
Які там умови?
Чи може сина до себе з чоловіком забрати в кімнату. Тісно,але разом.
А чоловік може підтягнеться. Якщо любить,то буде з Вами. І щось придумає,а зразу і прийде до Вас туди.
Які там умови?
Чи може сина до себе з чоловіком забрати в кімнату. Тісно,але разом.
Так чого свекруха повинна думати, куди сину сім‘ю приводити? Дитину робити навчився, а стати головою родини ні
Ох.., желаю вам наладить всю эту ситуацию. Но, на вашем месте не отселяла бы своего ребенка или сама бы ушла с обоими детьми. Проведите разъяснительные беседы с мужем где-то не дома, чтобы он себя под плотным вниманием своей матери не ощущал. Объясните ему весь реальный расклад. Вы семья, у вас двое детей. Точка. Он должен исходить из ваших интересов в первую очередь. Ему придется выбрать, семья у него с вами или с мамой. Если с вами - должен о вас заботиться во всех смыслах, тем более когда вы с грудничком на руках. Если с мамой, он потеряет семью и будет с ней сидеть куковать ей на радость. Обрисуйте ему спокойно все перспективы и пусть определяется.
У меня с моим недавно были похожие процессы. Он все понял.
У меня с моим недавно были похожие процессы. Он все понял.
То одвічна битва дурних свекрух з невістками.
Ми жили окремо, в моїй квартирі. А коли дитина народилася, то це с... накручувала свого сина, що б він до неї переїхав, бо із-за дитини він, мабуть, не висипається, я винна, допомагати мені не треба і т.д. Це вона спочатку йому вносила, а потім вже й мені. Є такі люди злі та неадекватні, які хочуть, що б все по їхньому було, і користуючись чужою безпорадністю, починають ’викручувать руки’. Щось по типу рашистів, тільки наші.
Ми жили окремо, в моїй квартирі. А коли дитина народилася, то це с... накручувала свого сина, що б він до неї переїхав, бо із-за дитини він, мабуть, не висипається, я винна, допомагати мені не треба і т.д. Це вона спочатку йому вносила, а потім вже й мені. Є такі люди злі та неадекватні, які хочуть, що б все по їхньому було, і користуючись чужою безпорадністю, починають ’викручувать руки’. Щось по типу рашистів, тільки наші.
Автор, а що каже ваша старша дитина? Це він 9й клас закінчив, які у нього плани? Може йому у батька пожити поки що.
Я й не кажу , що свекруха має про це думати.
Я вважаю, недоцільним виправдовувати свекруху «якій незрозуміло що там болить за сина», який нічого не має в своі , припускаю, рочків 40, і при цьому цькувати невістку, котра 15 літнього сина не забезпечила житлом , хоча, знову ж таки , в автора хоч кімната в гуртожитку власна, а в іі чоловіка схоже власного нічого- не розумію, як люди, що змогли за життя заробити на 3 квартири в Києві, виростили такого тупака, що нічого не зміг заробити.
Я вважаю, недоцільним виправдовувати свекруху «якій незрозуміло що там болить за сина», який нічого не має в своі , припускаю, рочків 40, і при цьому цькувати невістку, котра 15 літнього сина не забезпечила житлом , хоча, знову ж таки , в автора хоч кімната в гуртожитку власна, а в іі чоловіка схоже власного нічого- не розумію, як люди, що змогли за життя заробити на 3 квартири в Києві, виростили такого тупака, що нічого не зміг заробити.
А він мусить розуміти? Це не його дитина, це дитина автора, про яку саме вона повинна дбати. Не чоловік, не свекор, не свекруха, а авторка
Ой,не починайте.
Свекор то таке. А чоловік.
Він знав,що одружується з жінкою з дитиною. І як нормальний чоловік повинен брати відповідальність за неї і дитину.
Тільки козел скаже,що це тільки твоя дитина і з нами буде жити тільки спільна.
Свекор то таке. А чоловік.
Він знав,що одружується з жінкою з дитиною. І як нормальний чоловік повинен брати відповідальність за неї і дитину.
Тільки козел скаже,що це тільки твоя дитина і з нами буде жити тільки спільна.
Нууууу, якщо відкрити Сімейний кодекс України, то і її чоловік теж, хоч він і не батько. Але авто як мама найперше
А автор не знала, що в неї дитина? Я чоловіка не виправдовую, бо то якась шмата. І мова в моєму пості про свекра була. Він точно не обирав невістку з дітьми і нічого їй не винен
Подобаюсь люди,коли ніхто никому нічого не винен.
Класний чоловік,класний свекор. Дитину вигнали. Супер!
Я би там не залишалася.
Класний чоловік,класний свекор. Дитину вигнали. Супер!
Я би там не залишалася.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу