Кучерявочка• 19 июля 2022
Бесконечные разговоры ни о чем
Как реагируете? Удается не беситься или пресекать их сразу?
27
0
В основному я не включаюсь в бесіду і не реагую, максимум ага і угу, тож, співрозмовник втрачає інтерес
2
Стараюсь избегать таких разговоров.
Если отпетлять не получается, то отвечаю односложно, не вникая.
Если отпетлять не получается, то отвечаю односложно, не вникая.
2
Для поддержания разговора постоянные вопросы ни о чем
И даже если нет реакции, монолог продолжается
И даже если нет реакции, монолог продолжается
Якщо настільки чарівні, то я просто вигадую привід і виходжу з приміщення. Я інтроверт, тож мене тупий пустий трьоп виснажує
3
Я после 3 минут такого выноса мозга отхожу 2 часа. Приготовить что-то нереально, пока кухня занята. А занята она по полдня. Результата может и не быть
Тоді навушники вас врятують. Заходьте туди вже в навушниках та на спроби родичів поговорити або привернути вашу увагу не реагуйте
Або в кінці кінців скажіть все, як є. Що вас напрягають пусті балачки
Або в кінці кінців скажіть все, як є. Що вас напрягають пусті балачки
4
У меня так сын со мной разговаривает(10 лет ему). Я скоро сойду с ума 
Но слушаю и даже учавствую
Но слушаю и даже учавствую
2
А мы вообще сейчас живём вдвоем в квартире студии, и когда дома, то это напряг конечно, есть люди которые просто так молчать не любят. А я люблю. И молчу. По соседке вижу что ей это странно, ну да что поделать.
Жду, когда разьедемся
Жду, когда разьедемся
1
ОО, терпеть не могу разговоры со всеми мелочами, кума моя, как начнет о том как она спать ложилась, сколько кусочков хлеба сьела в обед, все что снилось, как просыпалась, как умывалась,,,, как месячные идут...
2
А в мене мама любить поговорить теж про все, наприклад, що бачила сусідку з чоловіком, у якого було зле лице бо вони обговорювали грошове питання( вона не чула, це її догадки тільки), і все в такому роді. Я не люблю підтримувати такі фантазії і для чого мені чуже життя
1
Ответ дляМалая Налегке
У меня так сын со мной разговаривает(10 лет ему). Я скоро сойду с ума
Но слушаю и даже учавствую
Но слушаю и даже учавствую
Ой, мой малой такой же) Но ему уже 22. Мало того, что рот не закрывается, так у него еще и речь быстрая и голос громкий. Через минут 15 его монолога у меня начинает закипать мозг. О чем я ему прямо и сообщаю. Он понимает))
1
Ні о чем це можна терпіти, тим більше коли це родичі. А коли подруги несуть таку діч, шо на голову не одягнеш, по пів року, неможливо витримати. Всіх заблокувала, як на світ народилась. Під час війни чи то загострення, чи то стрес, але дуже великі очікування, ображаються і триндять огидні речі.
Це треш, ви праві. Монологи не зовсім здорових людей і не дай Боже видати якусь реакцію не ту шо вона чекала.
Я постоянно прошу ближе к делу, обижается, что я не выслушала сколько она за день сьела, какие колики у нее были, отрыжки, урчание, как текли, выходили сгустки, мля, у меня фантазия огромная, я сама все это дорисую, не нужно мне это, если я спрашиваю привезли ли в ее магазин рюкзаки.
1
Як я вас розумію. 
Абсолютна аналогія. В мене подруга глядить свою маму стареньку. Щодня слухала який в неї стул, якого кольору, як вона ходить під себе. Ну двічі це ще можа витримати, що разу, а далі історії яка вона ображена на своє дитинство і як 20 років тому мама взута ходила по хаті і які були ті шматки болота. Які всі навколо сволочі що не дають їй грошей, коли вона так їх потребує. Хочиться кричати.
Абсолютна аналогія. В мене подруга глядить свою маму стареньку. Щодня слухала який в неї стул, якого кольору, як вона ходить під себе. Ну двічі це ще можа витримати, що разу, а далі історії яка вона ображена на своє дитинство і як 20 років тому мама взута ходила по хаті і які були ті шматки болота. Які всі навколо сволочі що не дають їй грошей, коли вона так їх потребує. Хочиться кричати.
1
Ответ дляМенее Более
Як я вас розумію. Абсолютна аналогія. В мене подруга глядить свою маму стареньку. Щодня слухала який в неї стул, якого кольору, як вона ходить під себе. Ну двічі це ще можа витримати, що разу, а далі історії яка вона ображена на своє дитинство і як 20 років тому мама взута ходила по хаті і які були ті шматки болота. Які всі навколо сволочі що не дають їй грошей, коли вона так їх потребує. Хочиться кричати.
Абсолютна аналогія. В мене подруга глядить свою маму стареньку. Щодня слухала який в неї стул, якого кольору, як вона ходить під себе. Ну двічі це ще можа витримати, що разу, а далі історії яка вона ображена на своє дитинство і як 20 років тому мама взута ходила по хаті і які були ті шматки болота. Які всі навколо сволочі що не дають їй грошей, коли вона так їх потребує. Хочиться кричати.
Да да да
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу