Я не такая• 03 августа 2022
Расскажите про свой опыт материнства в первые месяцы жизни малыша
Интересно, как у кого было. Было ли сложно, или наоборот легко, понимали интуитивно как действовать, или все приходилось спрашивать? Помогал кто-то или весь день были сами с ребёнком. Сколько спали в день и вообще как вспоминаете те времена, с улыбкой или как каторга? Когда стало легче, или легче не ставало?) Если помните, в какой период жизни малыша было сложнее всего и с чем это было связано (зубы, колики…)
23
0
Я счастлива была и сейчас тоже. Никто не помогал. Были колики хотелось спать но в основном все было отлично. А скоро в школу. Ещё круче время. Если бы не война только...
1
Честно? Первые месяца три я вообще смутно помню) А если посмотреть на мои фото того периода - краше в гроб кладут. Но у меня ребёнок был первый и очень беспокойный. Неприятный диагноз был под вопросом до года, потом сняли, остался только темперамент и шило в попе.
Аатор, извините) вспомнилось вот это)
Народила. Сіськи болять і підпирають бороду. Вагіна схожа на воронку від вибуху. Дитя постійно кричить, їсть, і сере. Ти - та що спала сумарно дві години за останню добу, запитуєш у подруги:- Коли буде легше?- Скоро буде легше - багатообіцяюче відповідає вона.Коліки. Дитина віщить, як корінь Мандрагори, зригує аж на стелю і пердить, як твій дядько Борис, якого через це всі родичі цураються. Ти - та, що приймала душ, кажись, позавчора, запитуєш подругу:- Коли буде легше?- Скоро буде легше. - переконує вона.Лізуть зуби. Мале марудить, поносить і температурить, чухаючи десна твоїми стражденними сосками, які, доречі, розтягнулись так, що їх можна зав’язати за шиєю. Ти - та, що навчилась закручувать гулю на голові взглядом, запитуєш подругу:- Коли буде легше?- Скоро буде легше. - бадьоро відповідає вона.Поповзли. Мале з дивана вниз головою, а ти - та, що ледь притомна, по стінці кімнати, побачивши це феєричне падіння свого пуп’янка, якого, доречі, лишила на чоловіка. Перша гуля на лобі. Перше «Йобтвоюмать, Сірожа! Як ти так за ним дивився?». Перший махєровий халат, подарований чоловіком, щоб іскупить провину. - Коли там, кажеш, легше буде? - знову запитуєш ти подругу.- Скоро! - відрізала та.Перші кроки. За останній тиждень мале розбило губу, забило сраку, здерло носа, облизало батарею, витерло кози об кота і нажерлось землі з вазона. Ти - та, що не розгинає спину, бо страхує спиногриза на поворотах, питаєш подругу:- Легше то буде? Коли?- Скоро буде. Скоро. - запевнила вона.Садочок. Адаптація. Два дні ходите, тиждень вдома. Твоє дитя вкусило Міланку. Її мама прийшла сваритись. Твоє дитя вкусило і її. Соплі, воші, загублені рукавиці, подєлкі з гімна і палок. Ти - та, що послала маму Міланки нахєр, запитуєш подругу:- Ну коли?- Скоро буде легше! - обіцяє та.Школа, початкові класи. Дитина принесла додому першу двійку, синяка під оком і слово «бл@дь». Виясняєш, хто ж навчив твого ангелика такому неподобству. Розумієш, що ти і навчила, коли, не зумівши розв’язать задачку для 2-го класу, носилась по кухні, патрошачи ту книжку, з дикими криками «Оце то, блядь, шкільна програма! Бідні діти!». Ти - та, що розмальовує контурні карти замість дитини о 23:00, запитуєш подругу:- Скажи, ну коли ж те «легше»?- Скоро. Скоро буде легше - підбадьорила вона. Старші класи. Перехідний вік. Дитя огризається, бахкає дверима, давить прищі, завело стрьомну чолку… Її цей бравий тінейджер не забуває помазати гелем, а от мазнуть дезодорантом під руками забуває , тому пахне козлом і жувачкою. А ще жере, як три комбайнера, слухає музику, від якої, ти переконана,здох ваш попугай і називає тебе «бро». Ти - та, що знайшла в його кишені папіроси, дала за це рясних пиздяк, а потім сама ж одненьку на балкончику і викурила, щоб успокоїть нєрви, питаєш подругу:- Легше буде? Нє? Коли?- Скоро, скоро. Точно тобі кажу. - щиро обіцяє та.Інститут. Дитя веде активне сексуальне життя, в перервах між цим, дуже посередньо, здаючи/перездаючи сесію. Ти - та, що найбільше переживає за дві речі: щоб воно не забувало презерватива напруть і щоб воно, паразіт, всі лоточки з гуртожитку попривозило, запитуєш подругу:- Ой, ну коли вже легше? Сил нема…- Скоро буде легше. - вкотре обіцяє та. Весілля. Дитя надумало женитись. Краще б у нього знов зуби різались. Невістка мало того, що з татуіровкой, то ще й медитаціями займається. Ти попросила, щоб вона почистила картоплі в суп, а вона почистила тобі чакри, розважила віртуозним биттям в бубна і порадила вам з чоловіком спробувать тантричних секс. Ти - та, що забула поставити суп в холодильник, бо пів ночі гуглила, шо воно таке той «тантричний секс», питаєш у подруги:- Коли вже легше то буде, га?- Скоро буде. Вже 100 раз тобі казала. - відрізала вона.Внуки. Ти бабуся. Знову коліки, зуби, перші кроки… Садочок, школа, інститут… Ти закатуєш помідорки, гурочки, компоти і очі щоразу, коли невістка не слухає твоїх порад. Садиш 20 сот картоплі. Пів року жалієшся, що її ніхто не хоче сапать, пів року - що її ніхто не хоче їсти. Страшно болять ноги. Варикоз. Втомлено питаєш подругу:- Коли буде легше?- На! - говорить та, простягаючи тобі тюбик «Троксевазіну».Береш. Мажеш ноги.- Ну шо? Легше? - цікавиться вона.- Так, легше - фаталічно стверджуєш ти.- От бачиш? А я ж казала…
Народила. Сіськи болять і підпирають бороду. Вагіна схожа на воронку від вибуху. Дитя постійно кричить, їсть, і сере. Ти - та що спала сумарно дві години за останню добу, запитуєш у подруги:- Коли буде легше?- Скоро буде легше - багатообіцяюче відповідає вона.Коліки. Дитина віщить, як корінь Мандрагори, зригує аж на стелю і пердить, як твій дядько Борис, якого через це всі родичі цураються. Ти - та, що приймала душ, кажись, позавчора, запитуєш подругу:- Коли буде легше?- Скоро буде легше. - переконує вона.Лізуть зуби. Мале марудить, поносить і температурить, чухаючи десна твоїми стражденними сосками, які, доречі, розтягнулись так, що їх можна зав’язати за шиєю. Ти - та, що навчилась закручувать гулю на голові взглядом, запитуєш подругу:- Коли буде легше?- Скоро буде легше. - бадьоро відповідає вона.Поповзли. Мале з дивана вниз головою, а ти - та, що ледь притомна, по стінці кімнати, побачивши це феєричне падіння свого пуп’янка, якого, доречі, лишила на чоловіка. Перша гуля на лобі. Перше «Йобтвоюмать, Сірожа! Як ти так за ним дивився?». Перший махєровий халат, подарований чоловіком, щоб іскупить провину. - Коли там, кажеш, легше буде? - знову запитуєш ти подругу.- Скоро! - відрізала та.Перші кроки. За останній тиждень мале розбило губу, забило сраку, здерло носа, облизало батарею, витерло кози об кота і нажерлось землі з вазона. Ти - та, що не розгинає спину, бо страхує спиногриза на поворотах, питаєш подругу:- Легше то буде? Коли?- Скоро буде. Скоро. - запевнила вона.Садочок. Адаптація. Два дні ходите, тиждень вдома. Твоє дитя вкусило Міланку. Її мама прийшла сваритись. Твоє дитя вкусило і її. Соплі, воші, загублені рукавиці, подєлкі з гімна і палок. Ти - та, що послала маму Міланки нахєр, запитуєш подругу:- Ну коли?- Скоро буде легше! - обіцяє та.Школа, початкові класи. Дитина принесла додому першу двійку, синяка під оком і слово «бл@дь». Виясняєш, хто ж навчив твого ангелика такому неподобству. Розумієш, що ти і навчила, коли, не зумівши розв’язать задачку для 2-го класу, носилась по кухні, патрошачи ту книжку, з дикими криками «Оце то, блядь, шкільна програма! Бідні діти!». Ти - та, що розмальовує контурні карти замість дитини о 23:00, запитуєш подругу:- Скажи, ну коли ж те «легше»?- Скоро. Скоро буде легше - підбадьорила вона. Старші класи. Перехідний вік. Дитя огризається, бахкає дверима, давить прищі, завело стрьомну чолку… Її цей бравий тінейджер не забуває помазати гелем, а от мазнуть дезодорантом під руками забуває , тому пахне козлом і жувачкою. А ще жере, як три комбайнера, слухає музику, від якої, ти переконана,здох ваш попугай і називає тебе «бро». Ти - та, що знайшла в його кишені папіроси, дала за це рясних пиздяк, а потім сама ж одненьку на балкончику і викурила, щоб успокоїть нєрви, питаєш подругу:- Легше буде? Нє? Коли?- Скоро, скоро. Точно тобі кажу. - щиро обіцяє та.Інститут. Дитя веде активне сексуальне життя, в перервах між цим, дуже посередньо, здаючи/перездаючи сесію. Ти - та, що найбільше переживає за дві речі: щоб воно не забувало презерватива напруть і щоб воно, паразіт, всі лоточки з гуртожитку попривозило, запитуєш подругу:- Ой, ну коли вже легше? Сил нема…- Скоро буде легше. - вкотре обіцяє та. Весілля. Дитя надумало женитись. Краще б у нього знов зуби різались. Невістка мало того, що з татуіровкой, то ще й медитаціями займається. Ти попросила, щоб вона почистила картоплі в суп, а вона почистила тобі чакри, розважила віртуозним биттям в бубна і порадила вам з чоловіком спробувать тантричних секс. Ти - та, що забула поставити суп в холодильник, бо пів ночі гуглила, шо воно таке той «тантричний секс», питаєш у подруги:- Коли вже легше то буде, га?- Скоро буде. Вже 100 раз тобі казала. - відрізала вона.Внуки. Ти бабуся. Знову коліки, зуби, перші кроки… Садочок, школа, інститут… Ти закатуєш помідорки, гурочки, компоти і очі щоразу, коли невістка не слухає твоїх порад. Садиш 20 сот картоплі. Пів року жалієшся, що її ніхто не хоче сапать, пів року - що її ніхто не хоче їсти. Страшно болять ноги. Варикоз. Втомлено питаєш подругу:- Коли буде легше?- На! - говорить та, простягаючи тобі тюбик «Троксевазіну».Береш. Мажеш ноги.- Ну шо? Легше? - цікавиться вона.- Так, легше - фаталічно стверджуєш ти.- От бачиш? А я ж казала…
6
З першою дитиною навіть на руки не вміла взяти, все робила по картинках в книжці
, але з чоловіком справлялися. А з другою дитиною вже взагалі лафа
, але з чоловіком справлялися. А з другою дитиною вже взагалі лафа
Могу поделится опытом первых недель, ребенку третья неделя. Мне помогает мама, я занимаюсь только ребенком, она всеми бытовыми вопросами и с ребенком помогает. Я после кесарева и с анемией, это основная сложность. А так мне все нравится не смотря на колики. Чем больше узнаю и понимаю ребенка тем легче. Поняла что она обязательно должна спать каждые два-три часа, иначе буреет. Если по другому не получается - спит на мне. Поняла что после прогулки нужно докармливать сцеженным молоком.
Но у меня два жирных плюса - с самого начала все получилось само собой с ГВ и она спит ночами
Но у меня два жирных плюса - с самого начала все получилось само собой с ГВ и она спит ночами
2
А вообще мне кажется родительство это не про легче, это про наслаждаться каждым моментом. Но у меня первый поздний и очень желанный ребенок, мозги взрослые и я знала на что иду
Было легко, хотя я все время ждала, что вот - вот начнется то,чем пугали. Но мне повезло, все мои дети были сплюшками, спали, ели и все.
2
Перший досвід материнства з близнюками був для мене найщасливішим і зрозумілим для мене. На той момент у мене не було чоловіка, жила окремо і бабуся у той час працювала, то ж допомога була дуже разова, тільки коли було потрібно мені сходити до лікарні, наприклад. Але тоді я знала, що мені не на кого розраховувати, разом з тим я розуміла, що мені ніхто і не заважає і я можу влаштовувати свій побут тільки під себе. Я була щаслива.
Тому я дуже легко згодилася на третю і четверту дитину, вже маючи партнера. Але я дуже помилилася. Цей період я навіть згадувати не хочу, це була не депресія, просто розчарування. Я, маючи чоловіка, стала просто багатодітною матір´ю-одиначкою з фінансуванням.
Тому я дуже легко згодилася на третю і четверту дитину, вже маючи партнера. Але я дуже помилилася. Цей період я навіть згадувати не хочу, це була не депресія, просто розчарування. Я, маючи чоловіка, стала просто багатодітною матір´ю-одиначкою з фінансуванням.
1
Я багато читала перед родами про природну гігієну, фізіологію, усвідомлене батьківство, теорію прив´язаності ітп. Тому знала, що саме відбувається з дитиною, чому вона кричить, що робити в тому або іншому випадку.
Поради від приятельок допомогли теж - про сон з дитиною, а не намагання зробити стопіцот відкладених справ, про слінги, про вільне сповивання.
Поради від приятельок допомогли теж - про сон з дитиною, а не намагання зробити стопіцот відкладених справ, про слінги, про вільне сповивання.
Было сложно.
С ребенком мне помогали мои родные, а также бывший муж. Первые 4 мес. ребенком в основном занимался мой бывший муж, т. к. не мог найти работу. Те времена вспоминаю с ностальгией. Такого, чтобы после какого - то возраста ребенка стало легче, не было
С ребенком мне помогали мои родные, а также бывший муж. Первые 4 мес. ребенком в основном занимался мой бывший муж, т. к. не мог найти работу. Те времена вспоминаю с ностальгией. Такого, чтобы после какого - то возраста ребенка стало легче, не было
Первые две недели муж был дома, пото сама (мууж уходит в 8, прищодит поздно ночью).
Сложно было физически (прсле эпизио очень тяжело восстанавливалась)
Сна не хватало ,но не критично - спала как только дочь засыпала. Часто просто давала ей грудь лёжа и так спали)
Не сразу поняла, что мало молока. Она плакала, а я тревожилась и не знала, что делать. Когда перешли на смесь явно полегчало . Вот голодный период самый сложный был
Сейчас жалею, что переживала, время в целом было чудесное. Сейчас малышке 1.4, стараюсь максимально получать удовольствие, потому что знаю, как бысто время проходит
Сложно было физически (прсле эпизио очень тяжело восстанавливалась)
Сна не хватало ,но не критично - спала как только дочь засыпала. Часто просто давала ей грудь лёжа и так спали)
Не сразу поняла, что мало молока. Она плакала, а я тревожилась и не знала, что делать. Когда перешли на смесь явно полегчало . Вот голодный период самый сложный был
Сейчас жалею, что переживала, время в целом было чудесное. Сейчас малышке 1.4, стараюсь максимально получать удовольствие, потому что знаю, как бысто время проходит
1
Каторга. Усталость. Постоянно хочеться спать. Появился диабет. Знала бы - никогда не решилась бы на эту авантюру. У меня день сурка уже 3 год. Хочу остаться одной и надолго.
Это было радостное и необычное время)
Днем с ребенком сама была, после 16-18 приходил муж и помогал во всем.
Основная проблема была с кормлением, грудь просил каждые полтора часа. Практически висел на груди целые сутки, а я с ним в кровати постоянно, смотрела ютуб, читала книжки. Сейчас понимаю, что он не наедался, то ли молока мало, то ли туго шло. Вечером немного подкармливала смесью и иногда перед прогулкой. Но гв сохранила, уже 10 мес.
Ночью спал всегда, с 22 до 8, посыпался каждые два часа на кормление, сон совместный, тыкнула цицьку и сплю дальше, всегда высыпалась и иногда с ним днем спала.
Коликов и зубов особо не было, была проблема вечером на сон уложить. Муж на руках носил.
Стало легче в 3 мес, а потом намного легче в 7 мес, когда стал есть во всю прикорм и моя жизнь вообще превратилась в рай) спит ночью с 1-2 просыпаниями, днем между едой перерывы 4 часа, с едой проблем нет, любит все. На сны уже сам засыпает рядом с грудью, носить качать возить не надо.
Днем с ребенком сама была, после 16-18 приходил муж и помогал во всем.
Основная проблема была с кормлением, грудь просил каждые полтора часа. Практически висел на груди целые сутки, а я с ним в кровати постоянно, смотрела ютуб, читала книжки. Сейчас понимаю, что он не наедался, то ли молока мало, то ли туго шло. Вечером немного подкармливала смесью и иногда перед прогулкой. Но гв сохранила, уже 10 мес.
Ночью спал всегда, с 22 до 8, посыпался каждые два часа на кормление, сон совместный, тыкнула цицьку и сплю дальше, всегда высыпалась и иногда с ним днем спала.
Коликов и зубов особо не было, была проблема вечером на сон уложить. Муж на руках носил.
Стало легче в 3 мес, а потом намного легче в 7 мес, когда стал есть во всю прикорм и моя жизнь вообще превратилась в рай) спит ночью с 1-2 просыпаниями, днем между едой перерывы 4 часа, с едой проблем нет, любит все. На сны уже сам засыпает рядом с грудью, носить качать возить не надо.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу