Кто вернулся в Украину и сейчас жалеет?

Сьогодні третій день як ми повернулися з Київщини в Німеччину, живемо в селі біля Хайдельберга, окрему квартиру надали друзі. Роботи поки що не маю, в селі всюди лише німецька, проте моя вільна англійська і хороша спеціальність дають мені шанс на роботу, німецька зараз в мене на рівні А1-А2, потроху говорю. Дитину атестували в школі в кінці 3го класу з всіх предметів крім німецької і релігії. Ходжу в церкву - маю друзів пенсіонерів і кілька подруг німкень. Коло спілкування є, ми не самі в вакуумі.
Дома дім вцілів. Чоловік змінився, нерви, хоронять наших Героїв майже щотижня, а в місті стало повно руськогаварящих, які жлекчуть пиво і війни їм немає. Донька зустрілася з подругою пішли в парк на майданчик. Наші дівчатка гралися собі, тут їх запросили побігати інші діти. ВСІ інші російськомовні, хвилину пробігали а потім кажуть ’а пачєму ви па руські нє разгаваріваєте’?(!!!!) Тут похорон в той день був, хоронили нашого знайомого, програміст, чесний, порядний чоловік, УКРАЇНЕЦЬ. Ви не уявляєте мій стан. Наш квіт нації знищують для того щоб нашим українським дітям розказували пачєму не на рускам?!! Сирени кілька разів на день і ніч, щоразу така лють брала, нехай всі кацапи повиздихають і всі хто їх підтримує. Нас знищують щоб замінити руськагаварящими хахлами.
Мій син, найкращий студент універу по рейтингу, влітку пройшов европейське онлайн навчання по своїй спеціальності, написав ессе англійською і отримав запрошення на міжнародну конференцію у Відні. Все за рахунок організаторів. Збирає документи і не факт що йому дозволять відвідати захід (а в німецькому селі вже 4(!!!!) жінки перетягнули своїх чоловіків з Харькова сидіти на соц.виплатах, здорові бугаї, з 1-2 дітьми). При цьому влітку син важко працював все літо, фізично, на руках вени вилізли. Зп 230 євро на місяць. Розумному, мотивованому молодому чоловіку, це гроші??
Його товариші-побратими воюють, кілька разів і він хотів зірватися на війну, бо як так, побратимам важко. Ледь вмовила, що він має продовжувати вчитися, бо хто відновлюватиме країну після Перемоги?!
Моє сердце розірване, я бачу очевидне : українських українців з Центру і Заходу вбивають, а наші міста переповнені носіями російської культури і російського способу життя. Які нас ненавидять, і нізащо не стануть українцями. Раша їх зробила своїми за останні десятиліття, століття. А ми занадто терплячі і толерантні.
Англогаварящих німців немає, немає істапономних поляків, а в нас лихо. Немає ніяких руськогаварящих українців теж. Є росіяни. Коли були в Румунії, знайома щиро дивувалася що в Україні є своя мова, думала в нас лише російська, ’дякую’ руськагаварящі

Я ладна чути хоч китайську поруч, але не язик педофілів, вбивць і гвалтівників. Тому повернулася в Німеччину. Моє коло спілкування лише німці, принципово не відповідаю і не допомагаю язикатим.
Ось коротко чому я повернулася. Нехай в моєї доньки буде на очах приклад нормальних, дружніх відносин громадян. Німці бачать як я стараюся, як старається моя донька і тому дуже привітні і дружні до нас

Так потешно читать. Ну двайте честно, за границей сидят те, кто тоже чего-го то вижидает. Каких-то плюшек, халявы, возможность остаться , оставить детей, вывезти мужей и т д По сути такие же ждуны. Я конечно не говорю про людей из зоны боевых действий. Но Киевляне, Западная и т д. Тревог боятся? Я сама из Харькова, слышала и видела многое.Сейчас за границей, позавчера была гроза, а вчера салют. Все выбежали смотреть, никто не испугался. Все кто рядом живет из спокойных регионов, многие ездят домой, здесь в основном путешествуют, никто не работает. Мне, как человеку, которому некуда вернуться, видно, что мы все воспринимаем по разному, для ник это как приключение. Но на людях и волонторам конечно все рассказывают как в Киеве страшно и как бомбят.

за 0.5 кг
а кг 5 евро
зеленая 6.5 евро кг
помидоры 4 евро.в Украине в Киеве 25
голубика 6 евро.в Киеве от 80
кукуруза 2 качана 2.3 евро. в Киеве 12 гр/шт
перец 4 евро. Киев 50
мясо от 10 евро!

Не реагуйте, вони вже геть подуріли під анонімами.

Я ??? Не кацапи??? Українці їх бомблять ??
Що з головою...про це й пишу.
Бомблять кацапи, руйнують місто, а мешканцям какая разніца, і пачєму не на рускам??
В Харкові скільки чоловіків? Ж ж тисяч 300 напевно, свій дім не хочуть захищати а нелегально їдуть в цю ж Німеччину! Або на центральну/західну Україну

Вас так не приятно читать...
Особенно про то, как относитесь к восточным областям.

Лишь бы ляпнуть это про ваше учатся как то. И не оправдывайтесь,не все дети владеют английским по умолчанию

Что автору до вашей девочки?

Ну и не приезжайте сюда, раз вас так всё бесит
Но знайте, что в Германии очень очень много россиян. Просто пишу вам как факт, чтобы у вас не было шока.

Так а хто бомбардує? ’Жіночка’ чи кацапи? Щось ви якось маніпулюєте

В Киеве. Мы дома бойлер чинили, мастера нашли. Выехал с женой и детками из Мариуполя, квартира сгорела. Тут сняли квартиру и начинают жить дальше. Жена медсестра, детками 2 и 7 лет.

Сьогодні третій день як ми повернулися з Київщини в Німеччину, живемо в селі біля Хайдельберга, окрему квартиру надали друзі. Роботи поки що не маю, в селі всюди лише німецька, проте моя вільна англійська і хороша спеціальність дають мені шанс на роботу, німецька зараз в мене на рівні А1-А2, потроху говорю. Дитину атестували в школі в кінці 3го класу з всіх предметів крім німецької і релігії. Ходжу в церкву - маю друзів пенсіонерів і кілька подруг німкень. Коло спілкування є, ми не самі в вакуумі.
Дома дім вцілів. Чоловік змінився, нерви, хоронять наших Героїв майже щотижня, а в місті стало повно руськогаварящих, які жлекчуть пиво і війни їм немає. Донька зустрілася з подругою пішли в парк на майданчик. Наші дівчатка гралися собі, тут їх запросили побігати інші діти. ВСІ інші російськомовні, хвилину пробігали а потім кажуть ’а пачєму ви па руські нє разгаваріваєте’?(!!!!) Тут похорон в той день був, хоронили нашого знайомого, програміст, чесний, порядний чоловік, УКРАЇНЕЦЬ. Ви не уявляєте мій стан. Наш квіт нації знищують для того щоб нашим українським дітям розказували пачєму не на рускам?!! Сирени кілька разів на день і ніч, щоразу така лють брала, нехай всі кацапи повиздихають і всі хто їх підтримує. Нас знищують щоб замінити руськагаварящими хахлами.
Мій син, найкращий студент універу по рейтингу, влітку пройшов европейське онлайн навчання по своїй спеціальності, написав ессе англійською і отримав запрошення на міжнародну конференцію у Відні. Все за рахунок організаторів. Збирає документи і не факт що йому дозволять відвідати захід (а в німецькому селі вже 4(!!!!) жінки перетягнули своїх чоловіків з Харькова сидіти на соц.виплатах, здорові бугаї, з 1-2 дітьми). При цьому влітку син важко працював все літо, фізично, на руках вени вилізли. Зп 230 євро на місяць. Розумному, мотивованому молодому чоловіку, це гроші??
Його товариші-побратими воюють, кілька разів і він хотів зірватися на війну, бо як так, побратимам важко. Ледь вмовила, що він має продовжувати вчитися, бо хто відновлюватиме країну після Перемоги?!
Моє сердце розірване, я бачу очевидне : українських українців з Центру і Заходу вбивають, а наші міста переповнені носіями російської культури і російського способу життя. Які нас ненавидять, і нізащо не стануть українцями. Раша їх зробила своїми за останні десятиліття, століття. А ми занадто терплячі і толерантні.
Англогаварящих німців немає, немає істапономних поляків, а в нас лихо. Немає ніяких руськогаварящих українців теж. Є росіяни. Коли були в Румунії, знайома щиро дивувалася що в Україні є своя мова, думала в нас лише російська, ’дякую’ руськагаварящі

Я ладна чути хоч китайську поруч, але не язик педофілів, вбивць і гвалтівників. Тому повернулася в Німеччину. Моє коло спілкування лише німці, принципово не відповідаю і не допомагаю язикатим.
Ось коротко чому я повернулася. Нехай в моєї доньки буде на очах приклад нормальних, дружніх відносин громадян. Німці бачать як я стараюся, як старається моя донька і тому дуже привітні і дружні до нас

Сьогодні третій день як ми повернулися з Київщини в Німеччину, живемо в селі біля Хайдельберга, окрему квартиру надали друзі. Роботи поки що не маю, в селі всюди лише німецька, проте моя вільна англійська і хороша спеціальність дають мені шанс на роботу, німецька зараз в мене на рівні А1-А2, потроху говорю. Дитину атестували в школі в кінці 3го класу з всіх предметів крім німецької і релігії. Ходжу в церкву - маю друзів пенсіонерів і кілька подруг німкень. Коло спілкування є, ми не самі в вакуумі.
Дома дім вцілів. Чоловік змінився, нерви, хоронять наших Героїв майже щотижня, а в місті стало повно руськогаварящих, які жлекчуть пиво і війни їм немає. Донька зустрілася з подругою пішли в парк на майданчик. Наші дівчатка гралися собі, тут їх запросили побігати інші діти. ВСІ інші російськомовні, хвилину пробігали а потім кажуть ’а пачєму ви па руські нє разгаваріваєте’?(!!!!) Тут похорон в той день був, хоронили нашого знайомого, програміст, чесний, порядний чоловік, УКРАЇНЕЦЬ. Ви не уявляєте мій стан. Наш квіт нації знищують для того щоб нашим українським дітям розказували пачєму не на рускам?!! Сирени кілька разів на день і ніч, щоразу така лють брала, нехай всі кацапи повиздихають і всі хто їх підтримує. Нас знищують щоб замінити руськагаварящими хахлами.
Мій син, найкращий студент універу по рейтингу, влітку пройшов европейське онлайн навчання по своїй спеціальності, написав ессе англійською і отримав запрошення на міжнародну конференцію у Відні. Все за рахунок організаторів. Збирає документи і не факт що йому дозволять відвідати захід (а в німецькому селі вже 4(!!!!) жінки перетягнули своїх чоловіків з Харькова сидіти на соц.виплатах, здорові бугаї, з 1-2 дітьми). При цьому влітку син важко працював все літо, фізично, на руках вени вилізли. Зп 230 євро на місяць. Розумному, мотивованому молодому чоловіку, це гроші??
Його товариші-побратими воюють, кілька разів і він хотів зірватися на війну, бо як так, побратимам важко. Ледь вмовила, що він має продовжувати вчитися, бо хто відновлюватиме країну після Перемоги?!
Моє сердце розірване, я бачу очевидне : українських українців з Центру і Заходу вбивають, а наші міста переповнені носіями російської культури і російського способу життя. Які нас ненавидять, і нізащо не стануть українцями. Раша їх зробила своїми за останні десятиліття, століття. А ми занадто терплячі і толерантні.
Англогаварящих німців немає, немає істапономних поляків, а в нас лихо. Немає ніяких руськогаварящих українців теж. Є росіяни. Коли були в Румунії, знайома щиро дивувалася що в Україні є своя мова, думала в нас лише російська, ’дякую’ руськагаварящі

Я ладна чути хоч китайську поруч, але не язик педофілів, вбивць і гвалтівників. Тому повернулася в Німеччину. Моє коло спілкування лише німці, принципово не відповідаю і не допомагаю язикатим.
Ось коротко чому я повернулася. Нехай в моєї доньки буде на очах приклад нормальних, дружніх відносин громадян. Німці бачать як я стараюся, як старається моя донька і тому дуже привітні і дружні до нас

Того. Дети должны расти в нормальной полноценной обстановке, а не ныкаться по бункерам во время учебного процесса. И эти ла-ла про гулящих на площадках детей - для тех кому эти дети пофиг. Родил и пусть бегают, как-то вырастут. Я уже насмотрелась как наши мамки детей воспитывают. Ничего удивительного нет

Вы так осуждающе пишите... законом не запрещено, значит можно, те кто имел работу и зпл никуда не уезжали, а другие ищут лучшую жизнь, пробник этой жизни положен всем.

Сьогодні третій день як ми повернулися з Київщини в Німеччину, живемо в селі біля Хайдельберга, окрему квартиру надали друзі. Роботи поки що не маю, в селі всюди лише німецька, проте моя вільна англійська і хороша спеціальність дають мені шанс на роботу, німецька зараз в мене на рівні А1-А2, потроху говорю. Дитину атестували в школі в кінці 3го класу з всіх предметів крім німецької і релігії. Ходжу в церкву - маю друзів пенсіонерів і кілька подруг німкень. Коло спілкування є, ми не самі в вакуумі.
Дома дім вцілів. Чоловік змінився, нерви, хоронять наших Героїв майже щотижня, а в місті стало повно руськогаварящих, які жлекчуть пиво і війни їм немає. Донька зустрілася з подругою пішли в парк на майданчик. Наші дівчатка гралися собі, тут їх запросили побігати інші діти. ВСІ інші російськомовні, хвилину пробігали а потім кажуть ’а пачєму ви па руські нє разгаваріваєте’?(!!!!) Тут похорон в той день був, хоронили нашого знайомого, програміст, чесний, порядний чоловік, УКРАЇНЕЦЬ. Ви не уявляєте мій стан. Наш квіт нації знищують для того щоб нашим українським дітям розказували пачєму не на рускам?!! Сирени кілька разів на день і ніч, щоразу така лють брала, нехай всі кацапи повиздихають і всі хто їх підтримує. Нас знищують щоб замінити руськагаварящими хахлами.
Мій син, найкращий студент універу по рейтингу, влітку пройшов европейське онлайн навчання по своїй спеціальності, написав ессе англійською і отримав запрошення на міжнародну конференцію у Відні. Все за рахунок організаторів. Збирає документи і не факт що йому дозволять відвідати захід (а в німецькому селі вже 4(!!!!) жінки перетягнули своїх чоловіків з Харькова сидіти на соц.виплатах, здорові бугаї, з 1-2 дітьми). При цьому влітку син важко працював все літо, фізично, на руках вени вилізли. Зп 230 євро на місяць. Розумному, мотивованому молодому чоловіку, це гроші??
Його товариші-побратими воюють, кілька разів і він хотів зірватися на війну, бо як так, побратимам важко. Ледь вмовила, що він має продовжувати вчитися, бо хто відновлюватиме країну після Перемоги?!
Моє сердце розірване, я бачу очевидне : українських українців з Центру і Заходу вбивають, а наші міста переповнені носіями російської культури і російського способу життя. Які нас ненавидять, і нізащо не стануть українцями. Раша їх зробила своїми за останні десятиліття, століття. А ми занадто терплячі і толерантні.
Англогаварящих німців немає, немає істапономних поляків, а в нас лихо. Немає ніяких руськогаварящих українців теж. Є росіяни. Коли були в Румунії, знайома щиро дивувалася що в Україні є своя мова, думала в нас лише російська, ’дякую’ руськагаварящі

Я ладна чути хоч китайську поруч, але не язик педофілів, вбивць і гвалтівників. Тому повернулася в Німеччину. Моє коло спілкування лише німці, принципово не відповідаю і не допомагаю язикатим.
Ось коротко чому я повернулася. Нехай в моєї доньки буде на очах приклад нормальних, дружніх відносин громадян. Німці бачать як я стараюся, як старається моя донька і тому дуже привітні і дружні до нас

Вас так не приятно читать...
Особенно про то, как относитесь к восточным областям.

Нет, не вернулась и пока даже в гости не еду. Киев. Те кто вернулся, поехал уже обратно или вострит лыжи. Сидят только те кому мужей караулить и работа зовет. Ну или вообще никак не сложилось в другой стране.

Разочарую Вас. В Европе и в той же Германии - нет дискриминации по языкам, за такое там - уголовная ответственность, вплоть до депортации... И вполне вероятно, что в дальнейшем - Вам и Вашему ребёнку в школе, придётся пересекаться с русскоязычным контентом. И Вам придётся это понять и принять, ну или - вернуться назад, в Украину

Смішно читати, вчимося закордоном, щоб потім приїхати і відбудовувати Україну, бо ми патріоти. Ви не повернетесь. Ви важкою працею інтегруєтесь в німецьке суспільство, щоб бути там ‚своїми‘.

Цены на продукты дороже в Германии, но тут и минимальная зарплата в 9 раз больше.
Бытовая химия такие же цены, немецкого производства дешевле.

Я летом ездила с ребёнком домой на 12 дней. Вроде и рада была , что дома побывала и мужа увидела. Послушали сирены днём и ночью, посмотрели на цены в магазинах и аптеках и я с такой радостью поехала обратно в Европу. Ну его нафиг. Будем тут сидеть до конца войны. Если обстановка будет относительно нормальная ещё съездим к мужу , но оставаться сейчас в Украине точно не хочу.

Мы тоже здесь, наконец-то едем домой. Сирен боюсь, вернее переживаю из-за своей сильной тревожности, но здесь уже волком воем.

Я в айти сфере работаю и муж тоже.

Смішно читати, вчимося закордоном, щоб потім приїхати і відбудовувати Україну, бо ми патріоти. Ви не повернетесь. Ви важкою працею інтегруєтесь в німецьке суспільство, щоб бути там ‚своїми‘.

А Яйцеголовая це прізвіще ваше?

2,5 евро, я буквально в пятницу покупала в Нетто

Удалено администрацией...