ВСУ, вероятно, освободят Купянск в течение следующих 72 часов, - ISW
ПЯТНИЦА 09 СЕНТЯБРЯ 2022 07:57
8 сентября - день освобождения Балаклеи, стал переломным моментом, это победа военная, победа психологическая, а самое главное - победа, которую сама Россия вынуждена признать вопреки отчетам своего Минобороны.
8 сентября Россия осознала, что неспособна победить ни при каких обстоятельствах.
8 сентября весь мир увидел, что сценарий победы Украины в войне является единственно возможным результатом.
8 сентября война не закончилась. Война будет ещё долгой и тяжелой и кровавой. Диктатор Путин сделает все, чтобы удержать захваченное, чтобы не признавать, что его силовики оказались биты, что поставленные им цели захвата Украины недостижимы, что он втянул Россию в войну, в которой у нее нет ни единого шанса добиться каких-либо приобретений.
Бутусов
Также ньюнс
Казанский
«
Самый кайф сейчас - читать телеграмм каналы русских нацистов. Там корчи, причитания и судороги.
Но в одном Холмогоров все же прав. Россия в очередной раз предала и кинула тех, кто ей поверил. Бросила всех предателей и коллаборантов, успевших получить российские паспорта. Им до последнего напаривали, что «Россия в Балаклее навсегда». И нае… в лучших русских традициях.
И уже понятно, что вскоре точно так же кинут коллаборантов и в Херсоне, и ещё много где. Россия кинет всегда - это аксиома. Поэтому не будьте коллаборантами и никогда не сотрудничайте с российскими захватчиками. Это как минимум глупо и не выгодно.»
ПЯТНИЦА 09 СЕНТЯБРЯ 2022 07:57
8 сентября - день освобождения Балаклеи, стал переломным моментом, это победа военная, победа психологическая, а самое главное - победа, которую сама Россия вынуждена признать вопреки отчетам своего Минобороны.
8 сентября Россия осознала, что неспособна победить ни при каких обстоятельствах.
8 сентября весь мир увидел, что сценарий победы Украины в войне является единственно возможным результатом.
8 сентября война не закончилась. Война будет ещё долгой и тяжелой и кровавой. Диктатор Путин сделает все, чтобы удержать захваченное, чтобы не признавать, что его силовики оказались биты, что поставленные им цели захвата Украины недостижимы, что он втянул Россию в войну, в которой у нее нет ни единого шанса добиться каких-либо приобретений.
Бутусов
Также ньюнс
Казанский
«
Самый кайф сейчас - читать телеграмм каналы русских нацистов. Там корчи, причитания и судороги.
Но в одном Холмогоров все же прав. Россия в очередной раз предала и кинула тех, кто ей поверил. Бросила всех предателей и коллаборантов, успевших получить российские паспорта. Им до последнего напаривали, что «Россия в Балаклее навсегда». И нае… в лучших русских традициях.
И уже понятно, что вскоре точно так же кинут коллаборантов и в Херсоне, и ещё много где. Россия кинет всегда - это аксиома. Поэтому не будьте коллаборантами и никогда не сотрудничайте с российскими захватчиками. Это как минимум глупо и не выгодно.»
показать весь текст
147
2908
1
Я думала, то приколи.
І з цим вони воюють?
А ще каже (Сашко), що дійсно дуже багато техніки кинуто. Танки, БТР, просто автівки
І з цим вони воюють?
А ще каже (Сашко), що дійсно дуже багато техніки кинуто. Танки, БТР, просто автівки
8
и статья размещена этой иностранкой в ряде зарубежной. плюс, на дает свои данные международному суду, и запускает суды сами , они будут. и много
3
ну орлан новый в упаковке и вся секретная документация по нему, это вообще было!
это единственные что собирали данные, тих бпла .
теперь у нас все эти системные данные о них.
это единственные что собирали данные, тих бпла .
теперь у нас все эти системные данные о них.
6
Знайомий зараз в околицях Києва служить, перевіряє машини, то палатка трофей з Харківщини, отого собру, ще повно військогого начиння підігнали наші з фронту
, чи хлопці кофіскували, бо хтось тікав на цю сторону з «багажем», я не вникала, каже, що таки нормально орковський лендліз пішов.
, чи хлопці кофіскували, бо хтось тікав на цю сторону з «багажем», я не вникала, каже, що таки нормально орковський лендліз пішов.
3
Ердоган проукраїнський з 2014 року точно. Це не хитропопа меркель
До речі як меркель відвідала Штати літом(вихивали її та Обаму чи то в Конгес чи ще куди на розмову), може, я пропустила щось
До речі як меркель відвідала Штати літом(вихивали її та Обаму чи то в Конгес чи ще куди на розмову), може, я пропустила щось
3
Ответ дляok1904
Ердоган проукраїнський з 2014 року точно. Це не хитропопа меркель
До речі як меркель відвідала Штати літом(вихивали її та Обаму чи то в Конгес чи ще куди на розмову), може, я пропустила щось
До речі як меркель відвідала Штати літом(вихивали її та Обаму чи то в Конгес чи ще куди на розмову), може, я пропустила щось
пророссийский эрдоган не дал бы команду пульнуть по их истребителю.
но он осторожен, понятно
но он осторожен, понятно
2
Olexander Zhurakovskiy
Ранкова #зарісовка. #20.
Можливо занадто емоційна і пафосна вийде. Але, крім адреналіну і куражу самого нашого наступу, є важливий момент та враження і від зустрічей з місцевим населенням - котрі по кілька місяців були хто просто без звязку, хто без світла/газу/води. І з сотнями їх історій, частину з котрих навіть уявляти не хочеться. Кілька епізодів, з позитиву, і за котрі ФБ не забанить.
Епізод 1:
Колупаюсь в течику, вишукую спальник і якісь консерви на вечерю - плануємо ночувати. Звідкись поряд істошний крик, від котрого чуть не дістаю інфаркт і луплюсь головою об кришу:
- Галяяяяя!!!.. Галя! То наші! Наші прийшли! І у них інтернєт єсть! Із космосааа! Звоніть можна! По Вайберу! Як раньшеее!!.. Біжи сюдиии, дурааа.. Не брешуууу!
На крик з-за парканів починають висовуватись голови (от як в мультфільмах, чесне слово), і підтягуватись пів села. З обнімашками, сльозами, соплями, кавунами і динями.
- А шо, от так просто можна пазваніть? А ви от луччє паспорт у всіх спрашуйтє. І запісуйтє. А то вдруг ми маскалі чи лугандони.
Ну, якщо корисні поради дають одразу - то точно вже наші... ))
Епізод 2:
Курю зранку, підтупцем прибігає жіночка з відром та здоровою сумкою обох руках. Захекано:
- Добрий день! Хлопчики! А я вам борщику зварила і пиріжків з капустою. Беріть, поснідайте!
Придивляюсь, і розумію, що вона абсолютно серйозно і не жартує - відро повне справжнього борщу. Здорова тітонька, отак з повними відрами бігати.
- Та дякуємо, не потрібно, все маємо. Навіть з вами можемо поділитись.
- Та беріть, то ж свіже домашнє, в пять утра встала, щоб тепле вам сутра було.
Розумію, що відмазись не вийде. Та і не хочеться - свіжий гарячий борщ все ж, то вам не тушонка. Роблю останню спробу зберегти пристойність:
- Та і принесли вже нам. І хліб, і кавунів, і...
- От же каза драна!! А казала, що в магазін несе! От же я ій зараз! Ну, вже як в Люськи хліб взяли, то і борщик мій беріть, ну як же так... От же каза драна, апєрєділа..
Беру відро, відро!! борщу, обнімакаємось з жіночкою, дякую. Несу цінний хабар пацанам. Борщ - афігенський. Як дома. З свіжим, теплим ще хлібом і булочками з капустою. Всі щасливі.
Епізод 3:
Читаю новини. Помічаю, що до мене наближається жменя підлітків, дуже гопніковатого вигляду. Сутулі плечі, походка вразвалочку, бриті, в штанах абібасах - класичні такі. Спостерігаю. Підходять - один, самий високий:
- Добрий день!
- Добрий.
- А мені вже два місяці, як 18 год було!
Офігеваю, але ок, і не такі прелюдії чув:
- Ну, вітаю..
- Так я і паспорт магу паказать!
- А навіщо? Я ж не паспортний стіл, і не ЦНАП. Ти якусь печатку хочеш, чи що?
- Я в армію хочу! Мне уже 18 год єсть! Я два місяці ждал. Придумав, як до вас добратся вже. А тут от і ви самі прийшли. Кому докумєнти здавать?
Охрініваю. Звертаю увагу нарешті на те, що ’група підтримки’ тримає руках: рюкзак, спальник, якісь кульки. Доходить, що він на повному серйозі прийшов записуватись от прям тут в ЗСУ. А банда - на повному серйозі прийшла його проводжати. Розгублююсь трохи.. Корєша інакше розцінюють паузу:
- Беріть. Олєг крутий! У нього отчим в тюрмі дажє сідєл. І Наташку ці підари забрали, вони з Алєгом паженіцца мали, і до сіх пор не знаємо де вона.. Беріть, не апазоріт. І Таврію мою віджали, гандони!
Охрініваю повторно..
Епізод 4:
Вечір, стаємо, розгортаємо звязок. Майже одразу вхідний виклик на вайбер, котрим я практично не користуюсь. Дивлюсь на відверто симпатичну аватарку - білявка з гарною посмішкою. Ну ок, симпатичні білявки це ж дуже добре?) Беру трубку. Звідти несподівано злим жіночим голосом:
- Це хто???!!! Шо нада?
Дивуюсь, звісно, але і не таке чули:
- Ну, жіночко, це ж ви мені дзвоните. І ви ж мене питаєтесь куда ж ви дзвоните?)
- Яка я вам жіночка??!!! (а на аватарці справді дівчинка 20-25 років). То ви мені дзвоните!!
- Єммм.... (аж в ступор вігнала)
- В мене три пропущених від вас! Вчора! Що хотіли??
Панічно згадую, де і кому я міг дзвонити вчора. Ще і по вайберу. Блискає спогад в голові:
- Слухайте, а ви часом не Аліна?
- Аліна...
- О! Тоді згадав. Батько ваш вчора підходив, просив подзвонити, але ви не брали тру...
- СКАТІНА!!! Тварь!! Мудак!! Шо?? Дєнег апять за інформацію?? Шоб ти здох, зек херов!! І своїм скажи..
Охрініваю:
- СТОП! Аліна, стопе!! Ану заспокойся! Я - офіцер. Десантно-штурмових. Військ. Збройних. Сил. України!
... Тиша... Майже пошепки:
- Що, правда?...
- Угу. Він вчора піходив, попросив подзвонити, казав в тебе вчора день народження, привіта..
- Іііііііуууууу.... Моментально з трубки сльози, плач і істерика. Повірила..
Кілька хвилин пробую заспокоїти. Вдається.
- А де він?..
Згадую, що вчора ночував в Бугаївці.
- Бугаївка? А де це?... Це ж там, де тьотя Лена живе???!!! Да??..
- Ємм...
- ЮРААА!!! Вдівайся!!! Поїхали!! Папа!! ЗСУ папу нашлі! Їдемо до тьоті Лєни! Він там!
Ранкова #зарісовка. #20.
Можливо занадто емоційна і пафосна вийде. Але, крім адреналіну і куражу самого нашого наступу, є важливий момент та враження і від зустрічей з місцевим населенням - котрі по кілька місяців були хто просто без звязку, хто без світла/газу/води. І з сотнями їх історій, частину з котрих навіть уявляти не хочеться. Кілька епізодів, з позитиву, і за котрі ФБ не забанить.
Епізод 1:
Колупаюсь в течику, вишукую спальник і якісь консерви на вечерю - плануємо ночувати. Звідкись поряд істошний крик, від котрого чуть не дістаю інфаркт і луплюсь головою об кришу:
- Галяяяяя!!!.. Галя! То наші! Наші прийшли! І у них інтернєт єсть! Із космосааа! Звоніть можна! По Вайберу! Як раньшеее!!.. Біжи сюдиии, дурааа.. Не брешуууу!
На крик з-за парканів починають висовуватись голови (от як в мультфільмах, чесне слово), і підтягуватись пів села. З обнімашками, сльозами, соплями, кавунами і динями.
- А шо, от так просто можна пазваніть? А ви от луччє паспорт у всіх спрашуйтє. І запісуйтє. А то вдруг ми маскалі чи лугандони.
Ну, якщо корисні поради дають одразу - то точно вже наші... ))
Епізод 2:
Курю зранку, підтупцем прибігає жіночка з відром та здоровою сумкою обох руках. Захекано:
- Добрий день! Хлопчики! А я вам борщику зварила і пиріжків з капустою. Беріть, поснідайте!
Придивляюсь, і розумію, що вона абсолютно серйозно і не жартує - відро повне справжнього борщу. Здорова тітонька, отак з повними відрами бігати.
- Та дякуємо, не потрібно, все маємо. Навіть з вами можемо поділитись.
- Та беріть, то ж свіже домашнє, в пять утра встала, щоб тепле вам сутра було.
Розумію, що відмазись не вийде. Та і не хочеться - свіжий гарячий борщ все ж, то вам не тушонка. Роблю останню спробу зберегти пристойність:
- Та і принесли вже нам. І хліб, і кавунів, і...
- От же каза драна!! А казала, що в магазін несе! От же я ій зараз! Ну, вже як в Люськи хліб взяли, то і борщик мій беріть, ну як же так... От же каза драна, апєрєділа..
Беру відро, відро!! борщу, обнімакаємось з жіночкою, дякую. Несу цінний хабар пацанам. Борщ - афігенський. Як дома. З свіжим, теплим ще хлібом і булочками з капустою. Всі щасливі.
Епізод 3:
Читаю новини. Помічаю, що до мене наближається жменя підлітків, дуже гопніковатого вигляду. Сутулі плечі, походка вразвалочку, бриті, в штанах абібасах - класичні такі. Спостерігаю. Підходять - один, самий високий:
- Добрий день!
- Добрий.
- А мені вже два місяці, як 18 год було!
Офігеваю, але ок, і не такі прелюдії чув:
- Ну, вітаю..
- Так я і паспорт магу паказать!
- А навіщо? Я ж не паспортний стіл, і не ЦНАП. Ти якусь печатку хочеш, чи що?
- Я в армію хочу! Мне уже 18 год єсть! Я два місяці ждал. Придумав, як до вас добратся вже. А тут от і ви самі прийшли. Кому докумєнти здавать?
Охрініваю. Звертаю увагу нарешті на те, що ’група підтримки’ тримає руках: рюкзак, спальник, якісь кульки. Доходить, що він на повному серйозі прийшов записуватись от прям тут в ЗСУ. А банда - на повному серйозі прийшла його проводжати. Розгублююсь трохи.. Корєша інакше розцінюють паузу:
- Беріть. Олєг крутий! У нього отчим в тюрмі дажє сідєл. І Наташку ці підари забрали, вони з Алєгом паженіцца мали, і до сіх пор не знаємо де вона.. Беріть, не апазоріт. І Таврію мою віджали, гандони!
Охрініваю повторно..
Епізод 4:
Вечір, стаємо, розгортаємо звязок. Майже одразу вхідний виклик на вайбер, котрим я практично не користуюсь. Дивлюсь на відверто симпатичну аватарку - білявка з гарною посмішкою. Ну ок, симпатичні білявки це ж дуже добре?) Беру трубку. Звідти несподівано злим жіночим голосом:
- Це хто???!!! Шо нада?
Дивуюсь, звісно, але і не таке чули:
- Ну, жіночко, це ж ви мені дзвоните. І ви ж мене питаєтесь куда ж ви дзвоните?)
- Яка я вам жіночка??!!! (а на аватарці справді дівчинка 20-25 років). То ви мені дзвоните!!
- Єммм.... (аж в ступор вігнала)
- В мене три пропущених від вас! Вчора! Що хотіли??
Панічно згадую, де і кому я міг дзвонити вчора. Ще і по вайберу. Блискає спогад в голові:
- Слухайте, а ви часом не Аліна?
- Аліна...
- О! Тоді згадав. Батько ваш вчора підходив, просив подзвонити, але ви не брали тру...
- СКАТІНА!!! Тварь!! Мудак!! Шо?? Дєнег апять за інформацію?? Шоб ти здох, зек херов!! І своїм скажи..
Охрініваю:
- СТОП! Аліна, стопе!! Ану заспокойся! Я - офіцер. Десантно-штурмових. Військ. Збройних. Сил. України!
... Тиша... Майже пошепки:
- Що, правда?...
- Угу. Він вчора піходив, попросив подзвонити, казав в тебе вчора день народження, привіта..
- Іііііііуууууу.... Моментально з трубки сльози, плач і істерика. Повірила..
Кілька хвилин пробую заспокоїти. Вдається.
- А де він?..
Згадую, що вчора ночував в Бугаївці.
- Бугаївка? А де це?... Це ж там, де тьотя Лена живе???!!! Да??..
- Ємм...
- ЮРААА!!! Вдівайся!!! Поїхали!! Папа!! ЗСУ папу нашлі! Їдемо до тьоті Лєни! Він там!
25
Приятное тоже
« Окупанти здійснюють термінову евакуацію своїх родин з Криму та Півдня України - ГУР
Успішні дії захисників України змушують так звану владу тимчасово окупованого Криму та півдня нашої держави терміново переселяти свої родини на територію рф.»
« Окупанти здійснюють термінову евакуацію своїх родин з Криму та Півдня України - ГУР
Успішні дії захисників України змушують так звану владу тимчасово окупованого Криму та півдня нашої держави терміново переселяти свої родини на територію рф.»
8
и комент супер. а то думаю правда ли
от женщины внизу поста
Ольга Ляшенко
Дякую Вам! І мені вчора довгоочікуваний привіт з Бугаївки через’ Інтернет із космосу’ прилетів!💙💛
от женщины внизу поста
Ольга Ляшенко
Дякую Вам! І мені вчора довгоочікуваний привіт з Бугаївки через’ Інтернет із космосу’ прилетів!💙💛
8
Ответ дляok1904
Дали лаврусі візи на засідання ООН, видно, дуже плакав
Треба було б не давати. Ну нічого, нехай особисто слухає, що думають про його уродіну.
3
Ответ дляАмарилис
Це неймовірний допис
Особенно ’ЗСУ папу нашлі !’ и про подростков - гопников ...
4
💪🏼 Українські військові у Харківській області вже звільнили від окупації більш як 150 тисяч людей та понад 300 населених пунктів. Втім, це лише попередні дані — насправді ця кількість ще більша. Про це заявила заступниця міністра оборони Ганна Маляр
5
Так, на діп стейт із запізненням великим показано
Я дуже сподіваюсь, що сірим кольором то також вже звільнене, але не афішують поки
Я дуже сподіваюсь, що сірим кольором то також вже звільнене, але не афішують поки
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Сейчас читают!
Комментарии к ответу