Книжка про пдинозаврів і доросла жінка

Моя мама принесла моїй дитині книжу про динозаврів. Але наперед типу (дитині три міс. поки), мамі просто дуже сподобалася.
Там классна книга, для дітей цікава тим, що там різні приколи (типу яйце, його відкриваєш, там динозаврик; тянеш за стрілочку, і тулуб динозавира зникає, а з‘являється будова внутрішніх органів його ітд. А дорослим (мені) цікаво ілюстраціями, дуже деталізовано все, ну і текстом, там доволі багато читать є.
Коротше кажучи, у нас є родичі. У них син 4-5 років (хай буде Іван). І вони вчора до нас мали прийти. Свекруха сразу каже, нада цю книжку дать «почитать» Іванку. Я кажу , що не нада давать (бо він ії розірве, облиє чимсь, як завжди у нього виходить). А так як дитина прийде в побачить, і скоріш за все таки захоче забрать із собою , і батьки його нічого вдіять не зможуть (такий характер у дитинки), я тих динозаврів зі столу переклала кудись подалі.
Значить сьогодні. Нема світла, інтернету, нічого нема. Думаю , о, настав час мені почитать тих динозаврів (динозаври то моє захоплення і моя любов). Кажу чоловіку, нема ж що робить, давай полистаєм. А він каже мені такий - а мама ж дала Іванкові. Коли наші гості уходили, я годувала дитину і не проводжала іх, то не знала, що динозаври були віддані.
От і скажіть, це нормально? Чи я дарма злюсь. Книжка не дитяча прям. Книжка для справжніх поціновувачів динозаврів! Ну і сміх, і гріх.