у вас теж так, чи то мені лише таке щастя?

люди постійно чогось хочуть від мене, а самі щось давати не поспішають. або лише на словах пообіцяють, а на ділі нічогісінько не роблять і не витребуєш від них...і це я не лише про матеріальні речі говорю, а і про психологічні. власна мати доки не вижме все до останньої краплі не заспокоїться, поки не доведе мене до білого калєнія, коли вже псіхую і око сіпається і істерика..навіть тоді не злазить. кожнісінького разу коли приходить в гості починається концерт...і кожнісінького разу доводить мене до того аби я її вже силою виганяла, бо як насяде то і цілісінький день може виносити мозок...всю енергію вибере якою я цілий місяць наповнювалась. "друзі" - гроші позичали і йшли гуляти з іншими на ті гроші, а мені тут розповідали які бідненькі нещасні..тільки чогось у більш забезпечених своїх знайомих не просили грошей, а з ними лише по рестикам і клубам гуляли, а просили лише в мене. а потім ще і на віддачу тяжкі, що вже зі скандалом ледь повертати змушую, адже одні відмазки щоразу, для мене все у них нема...а для інших є...те що я дала і є. та що за хрінь...навіть потенційні коханці вже бігом список викочують як вони хочуть аби їх ублажали ..навіть не ухажуючи ще, навіть ні разу на побачення не сходивши, а список вже маю. ну п****ц якийсь ...