Це насправді так?

🙎‍♀️Розказати їм, що, наприклад, престижна італійська приправа орегано - це лише материнка, яку її бабуся заварювала у дитинстві від кашлю - перехопить дихання від жаху буття та недосконалості світу...
🤷‍♀️А моцарелла - це якщо в молоко плеснути скислого вина (оцту, простіше кажучи), і відкинути на марлю. Непотріб загалом, що пити ніхто вже не може, утилізувати хоч якось...
🤦‍♀️Добити тим, що суші - це коли жебрак рибалка сидить у морі в човні і кваплячись, зрізає часточками м´ясо зі свіжо спійманої риби, бо розвести вогонь не має змоги.
Потім макає в оцет, бо в рибі живуть веселі черв´ячки, а потім лізе холодною рукою в мішок з рисом, скочує там грудочку вологого та солоного від морської води рису і живиться похапцем панічно оглядаючись, чи не бачить хтось...
🙆‍♀️Можна провести контрольний постріл, розповівши, що таке фондю.
Це коли швейцарський селянин (жебрак), обігріваючи взимку хату власним теплом, повзе у льох і збирає скам´янілі обрізки сиру, щоб розігріти їх і коли вони стануть м´якими – щоб туди макати сухарі. Просто тому, що їсти не було чого...
🙅‍♀️А престижний французький суп буйабес - це коли рибалка, який живе прямо у своєму човнику (бо навіть на солом´яну хатинку на березі грошей немає), продавши основний улов, заварює залишок улову - який не вдалося продати навіть за копійки...
💁‍♀️І на все це дивляться вони, що живуть у країні, де: наваристий борщ із скибкою Українського хліба і шматком сала в чотири пальці завтовшки, холодець, сирники, галушки, деруни та гречаники, печене порося та ковбаси. Де грає на сонці крапельками розсолу бринза, де неповторний банош, де ситний куліш зі шкварками, що мелодійно хрумтять у роті...
Дивляться і офігівають...
Тому що все вищезгадане раптово НЕ ПРЕСТИЖНО - БО НЕ ЗАКОРДОННО ....