Из Виа-гры• 14 декабря 2022
Що за дивні спогади зі мною? Були 3 міс за кордоном, тепер перед очима часто
Спогади, де ходили з дітьми, де їздили, по якій вулиці ходили і т.д
Прожили в Литві 3,5міс, приїхали в червні додому вже. Мені там не сказати що сподобалось, вдома є вдома )
І не хочу я туди знову)
Прожили в Литві 3,5міс, приїхали в червні додому вже. Мені там не сказати що сподобалось, вдома є вдома )
І не хочу я туди знову)
8
0
Ми не з Маріуполя наприклад тікали. З Вінниці, чоловік відправив з дітьми, бо гупало і страшно було, але все ж не так травматично як інші міста
Але всеодно мені щось так дало, стресом мабуть дає своє (
Але всеодно мені щось так дало, стресом мабуть дає своє (
Ми були в іншому місті, в Україні, 2 місяці. Майже все там було ок. І гуляли часто, ось це згадується. Але там постійно хотілось назад додому.
Згадується напевно, тому що там було все незвично, кожна вулиця - нова, зі знайомих тільки ті, що з вами їхали. Вдома все звичне, напевно, тому і згадується те нове побачене.
Згадується напевно, тому що там було все незвично, кожна вулиця - нова, зі знайомих тільки ті, що з вами їхали. Вдома все звичне, напевно, тому і згадується те нове побачене.
1
І я останнім часом бачу ту країну, де ми були 5 місяців. Як згадую, то сльози навертаються. Не знаю, чому. Там мені було не те, щоб спокійно. Фізично так, але морально важче. Але зараз із теплотою згадую, за людьми навіть сумую. Поїхала б у гості, але грошей немає зайвих
2
А мне понравилось село на ЗУ, где я была пол года, дома больше 2 мес, не то что мне дома плохо, привыкла уже, но была бы не против погулять там снова, потрепаться с соседями, я жила на окраине, там природа красивая, лес рядом, а дома в лес теперь не знаю через сколько лет можно будет пойти и топать пару км., даже если бы было можно.
Я хотіла переїхати зі свого міста в інше, вже планувала до війни переїзд, але коли на декілька місяців виїхала, то перший ранок виглянув у вікно просто почала ридати, не тому що було щось ні те, все добре було, просто зрозуміла на скільки мені дорого моє місто, кожна вуличка, кожне дерево, сусіди, як же я не помічала все це, з кожним днем з цими відчуттями ставало тяжче боротися. Повернулася, перші дні часами гуляла, не могла зупинитися, пам´ятаю, як зустрічала сусідів і обіймали один одного, хоча до війни не спілкувалися взагалі. Місто в якому я була, дуже гарне, але в пам´яті залишилось тільки те, як сумувала і порівнювала зі своїм.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу