Аль_де_Барановна• 03 января 2023
Чи є хтось, хто планує повертатись з Польші в лютому
Повертатись в Україну в лютому чи березні 2023 року. І хочу додому, і страшно. Розумію, всі плани то до дупи. Але ж . Всіх кого знаю залишаються по закордонах. Багато тем читаю тих хто хоче виїхати, а от про повернення не бачу.
Вишукую новини, які дають надію.
Не кажіть мені, про ниття тих хто виїхав.
Я звичайна людина і розумію що тут не дуже виходить в мене. Дорога оренда(живу за свої), здоров´я не дуже для фізичної праці і ще багато факторів, які штовхають мене звідси де я є сьогодні.
Чи є хтось , хто має плани на повернення? Чи я одна така?.
Вишукую новини, які дають надію.
Не кажіть мені, про ниття тих хто виїхав.
Я звичайна людина і розумію що тут не дуже виходить в мене. Дорога оренда(живу за свої), здоров´я не дуже для фізичної праці і ще багато факторів, які штовхають мене звідси де я є сьогодні.
Чи є хтось , хто має плани на повернення? Чи я одна така?.
24
0
Ну мне кажется или уже осваиваться и жить за границей, или возвращаться и как-то приспосабливаттся тут
1
Я навпаки, про ’хочу виїхати’ тільки в інтернеті зустрічаю.
В реалі або повертаються вже, або весни чекають.
В реалі або повертаються вже, або весни чекають.
3
Хто хоче повернутися насправді, то повертається. Ваша тема має тільки одну мету-щоб вас вмовили не повертатися.
Я повернулась у серпні, у сина в класі 37 дітей і всі тут, багато було за кордоном, всі повернулись. Останні приїхали перед Новим Роком, сюрприз татові зробили.
А там сидіти боятися можна ще років 3-4. Бо спочатку війна, а потім криза і бідність тотальна буде
Я повернулась у серпні, у сина в класі 37 дітей і всі тут, багато було за кордоном, всі повернулись. Останні приїхали перед Новим Роком, сюрприз татові зробили.
А там сидіти боятися можна ще років 3-4. Бо спочатку війна, а потім криза і бідність тотальна буде
3
Не планую, але хочеться. Виїхали всією родиною, розумію, що повертатися безглуздо. Але серце і душа завжди дома, в Україні. Дуже важко з дитиною, морально. Не хоче вчитися, не хоче мову опановувати, почав грубити. Що далі, як, куди, просто не знаю. Чоловіку все рівно, серце карається.
В мене зараз складний вибір, пропонують контракт на 5 роки, гарна зарплата, але чоловік в Україні, дочка зі мною. Якщо погоджуся, то родині кінець, незрозуміло коли і як будемо разом, дочці теж важко самій тут буде. Але дохід і стабільність. Якщо повернуся, всі разом, свій дім, дохід чоловіка впав, але для життя нормально, я без роботи, є маленький підробіток. Але війна відсутність безпеки. Таке. І що робити...
Нет, пока закрыта граница, я не вернусь в Украину . Тут муж , его жизнь и работа, а жить порознь ни за что.
Я більший оптиміст. Я вірю в перемогу України і вірю що Україна дуже швидко почне відновлюватись
1
Повернулась ще в травні, працювати фізично не можу, а жити за свої дорого. Тут у мене офісна робота.
Я в Польше с дочерью, снимаю в квартиру, работаю удаленно.Спасибо компании что разрешают.Настроила себя быть здесь пока есть возможность. Война идет. Как дальше - видно будет. Загадывать сейчас - дело неблагодарное. Муж в Украине.
Я выехала в марте,и вернулась в июле. Не жалела ни разу, даже , когда недалеко прилетело . Боюсь взрывов и ракет. Но даже в эти минуты не возникает желания вернуться в Польшу. Природа, поляки - все ок. А наши, выехавшие до войны, это жесть. Работала на заводе, тоже хорошего мало.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу