Я только сегодня зарегистрировалась, потому что нужен совет. Муж 2 недели на фронте получил тяжелое минно-взрывное ранение. Ему ампутировали ногу. Обещают бесплатное протезирование и реабилитацию. Он начал сильно рефлексировать по поводу ампутации ноги, типа, "мне стыдно теперь будет выйти на улицу и даже с ребёнком не смогу выйти погулять без костылей . Волны депрессий, как с этим справится?
показать весь текст
1
226
0
Добре, що живий і руки цілі, без рук набагато гірше.
Дитині пояснити, що тато герой, він воював і рятував людей, діти все розуміють.
Дитині пояснити, що тато герой, він воював і рятував людей, діти все розуміють.
5
Я в тик-токе этого парня вижу. И понимаю на сколько наше общество еще дикое, включая меня. Тоже задавалась вопросом, а нафига он так демонстративно в протезах, можно ж штанами прикрыть. И вот на днях он выложил ролик, где пояснил про теплообмен, про то, что есть клапан, к которому нужен быстрый и удобный доступ, чтоб культе сменить давление, дать воздух. Мы постепенно поймем, привыкнем и как раз благодаря открытости этих ребят к вопросам. Жаль, что нам придется столкнуться с таким количеством покалеченных парней, но общество точно в плане принятия инвалидов поумнеет, подобреет и начнёт заботится, создавая условия для жизни в социуме.
6
Мила автор, ми всі щиро вклоняємось нашим захисникам.
Ми вже з сином розмовляли, що наші воїни віддали своє життя, руки, ноги, щоб ми жили.
І, якщо бачимо на вулиці людину без кінцівок, то не розглядаємо, а можемо просто подякувати.
Такі люди викликають повагу, почуття вдячності.
Тим паче, якщо буде протез, то хай чоловік не соромиться, а дякує Богу, що живий залишився.
Ми вже з сином розмовляли, що наші воїни віддали своє життя, руки, ноги, щоб ми жили.
І, якщо бачимо на вулиці людину без кінцівок, то не розглядаємо, а можемо просто подякувати.
Такі люди викликають повагу, почуття вдячності.
Тим паче, якщо буде протез, то хай чоловік не соромиться, а дякує Богу, що живий залишився.
6
У друга оторвало стопу еще в апреле.уже с протезом. Остался в армии. Не комплексует совершенно. Посмотрите вокруг, война оставила без и рук и ног десятки тысяч молодих парней, все они будут жить среди нас и поверьте вызывают только уважение
6
Ответ дляАмазонка-3bef
Не знаю...Мій чоловік минулого літа відрізав бензопилкою палець на нозі. Я не знаю, як це прийняти, просто не можу дивитися на той обрубок, в мене ноги мліють і мороз по шкірі,хоч і зажило давно. Завжди відвертаю очі. Чоловік це бачить, постійно тепер ходить в шкарпетках, навіть якщо дуже жарко. Важко мені уявити, як зараз тим, хто втрачає руки, ноги,очі
Як з цим змиритися???? Хай Бог поможе....
Як з цим змиритися???? Хай Бог поможе....
Ви серьйозно? У однокласника мого сина майже немає пальців на обох руках,просто такі обрубочки стирчать.Так сталось,подробиць розписувати не буду.Це найкращий друг мого сина,всі діти сприймають спокійно,ніхто в обморок не падає,всі товаришують.Більш того,хлопчик тими залишками пальчиків тримає ручку і пише краще ніж півкласу дітей.А ви прямо така ніжна,що чоловіку доводиться ховати від вас палець?
9
Що за маячня? Знаю людину, у неї брата вбило на третій! день на передовій, при чому тут 2 тижні? І Ви не знаєте, куди везуть важкопоранених? Так, Дніпро одне з найближчих міст! Це Ви тут троляка, яка далека від війни і не знає, про що пише, аби лише обгадити людину
8
Вище правильно написали, йому терміново потрібна кваліфікована психологічна допомога, щоб стан не усугубився. Але якщо чесно, то дивна причина... встидно костилів.. я би ще зрозуміла боязнь залежати від когось..
Хай подивиться на нашу параолімпійську збірну або Ігри нескорених
Хай подивиться на нашу параолімпійську збірну або Ігри нескорених
Моя сусідка в 20 років втратила стопи обох ніг. Ходить, танцює, народила двоє дітей. Хто не знає, дивлячись як вона літає, в житті не здогадується, що вона на протезах
2
Ответ дляАмазонка-3bef
Не знаю...Мій чоловік минулого літа відрізав бензопилкою палець на нозі. Я не знаю, як це прийняти, просто не можу дивитися на той обрубок, в мене ноги мліють і мороз по шкірі,хоч і зажило давно. Завжди відвертаю очі. Чоловік це бачить, постійно тепер ходить в шкарпетках, навіть якщо дуже жарко. Важко мені уявити, як зараз тим, хто втрачає руки, ноги,очі Як з цим змиритися???? Хай Бог поможе....
Як з цим змиритися???? Хай Бог поможе....
автор, только не ведите себя как єта советчица, и все будет ок
4
У меня одноклассник, с протезом, у него болезнь была и каждый год отрезали кусок ноги, на протезе, ездит на машине, работает, все норм. А летом я была в больнице и парень в шортах и протез видно, носки и кроссовки. Красивый парень, он даже не переживал, не скрывал. И это нормально, что тут такого, пусть не комплексует.
1
Я не лікар, але моєму родичу ампутували ногу. Дивно, що через два тижні дружину хвилює питання протезування. До цього ще треба вирішити ряд більш важливих питань, тому що післяопераційний період, який триває більше місяця, потребує уваги. Пацієнта і того, хто буде з ним поруч, вчать догляду, певним вправам. Якщо це не робити, то до протезу справа може не дійти.
6
я понимаю автора этого поста. Возможно в психологии есть название подобной фобии, не знаю. Но на меня тоже всю жизнь вид культей наводит панику. Если бы меня трогали такой рукой, ну просто бы сработал рвотный рефлекс, и это была бы физиология. Возможно если бы изначально очень любимый человек получил увечие, то я бы смогла принять таким. потому что уже любимый и все в нем красиво, но вот с незнакомым бы ближе не знакомилась. Понимаю что после войны будет очень много таких мужчин, и у меня от этих мыслей волосы дыбом. Ну так же я понимаю, что это сугубо моя психологическая проблема, очень надеюсь что она не распространена среди женщин и у ребят которых искалечила война будет полноценная личная жизнь.
2
Так это время нужно, не за несколько дней человек таое может принять, что у него нет ноги. Я с гораздо менее серьезной проблемой три года психотерапию проходила, чтобв эту проблему и сопутствующие решить. Вам терпения, поддерживайте мужа, это даже представить страшно без конечности остаться, а ему нужен психолог и не на пару сеансов
1
При чем здесь постоянно? Какое-то первое время, пока муж примет себя.
Во времена Вашего прадеда и протезов как таковых не было, и психологов.
Во времена Вашего прадеда и протезов как таковых не было, и психологов.
Бажаю вашому чоловікові швидшого і легшого відновлення, а вам сил і мужності. Також хочу поділитися інформацією, можливо, вам знадобиться після протезування. В Ірпені є реабілітаційний центр для відновлення військовослужбовців і громадянських людей, постраждалих від наслідків війни. Називається Next step. Реабілітація для цих категорій громадян там безкоштовна. Ось посилання на них в інстаграм: .
Можливо, комусь буде корисною ця інформація
Можливо, комусь буде корисною ця інформація
3
Это зря. Мало времени прошло, он еще не привык к ампутации. Поддерживайте мужа, стеснение в такой ситуации не чему. Ребенка надо заранее подготовить, чтобы нормально восприняла.
2
Какие все злые тут,3 дня назад у нас пришли и сообщили,держитесь,плохие новости,пропал безвисти… Мы готовы были кричать на улице ,чтобы узнать как действовать,искать группы И так далее.От командира,лишь сухое будет информация сообщим. Автор, ищите тех кто тоже в такой ситуации,они подскажут
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу