Кюветчица• 10 января 2023
Девочки, кто то был у психолога, как в этим всем справляться?
Я про войну, про проблемы которые встали у семей. Быт, дети, деньги. Нервы сдают. Что говорят специалисты , может кто был на консультации. Я понимаю что нет универсального рецепта и ситуации разные. Благодарю за ответы
50
0
Я психолог, если нет конкретного запроса, тогда цель работы с психологом - развивать психологическую резильентность. То есть гибкость, адаптивность.
3
Я сейчас на терапии, но по другому вопросу.
Просто высказаться и услышать правильные вопросы, на которые ты сам находишь ответы, это очень помогает.
После терапии, понимаю какой было ошибкой писать сюда в надежде на помощь, меня в еще больший угол загнали.
Так что ищите психолога, особенно когда вопрос касается семьи и детей
Просто высказаться и услышать правильные вопросы, на которые ты сам находишь ответы, это очень помогает.
После терапии, понимаю какой было ошибкой писать сюда в надежде на помощь, меня в еще больший угол загнали.
Так что ищите психолога, особенно когда вопрос касается семьи и детей
4
А силы где брать ? Я уже как пружина . Вроде все делаю и хорошо получается. Но постоянно где то вылазят проблемы. Иногда кажется нет ни конца ни края . Хотя прогресс есть.
1
а чем вы себя поддерживаете? спорт, здоровое питание, нормальный сон, витамины? радости какие-то в жизни? проблемы будут вылазить всегда, вопрос только как вы с ними справляетесь
Нет, просто взяла один сеанс и посмотрела как она себя ведет, как я себя с ней чувствую. Это ж все индивидуально, один психолог может быть приятен одному и неприятен в работе другому.
Раз в неделю общаемся.
Я закончу с ней терапию через 1,5 месяца и буду искать психолога, который работает в когнитивно-поведенческой терапии. Сейчас у меня гештальт терапия.
Раз в неделю общаемся.
Я закончу с ней терапию через 1,5 месяца и буду искать психолога, который работает в когнитивно-поведенческой терапии. Сейчас у меня гештальт терапия.
1
ну так в этом же главный вопрос, где брать силы, на что опираться, когда внешние опоры неустойчивые.
Менять негативное мышление, опираться на свои ценности, делать то, что в ваших силах, использовать поддержку близких и давать ее.
Основное - работать со смыслами. То какой смысл вы придаете происходящему, как для себя интерпретируете, будет определять то, как вы будете себя чувствовать, в каком состоянии находиться.
Менять негативное мышление, опираться на свои ценности, делать то, что в ваших силах, использовать поддержку близких и давать ее.
Основное - работать со смыслами. То какой смысл вы придаете происходящему, как для себя интерпретируете, будет определять то, как вы будете себя чувствовать, в каком состоянии находиться.
Витамины, да. На этом все. Питание норм, сон как пролучится . Спорта ноль (прогулки и зарядку не считаю). У меня 3е детей, младшему 2 года, не особо со временем. Учусь на курсах той професси что давно хотела, учу язык - это меня держит. Муж в командировках, я одна все время с бытом, детьми и прочими проблемами. Радость когда ни кто не косячит и есть деньги))) на радости ))) подружки , кофе тоже есть)
А ви думаєте, що психологи - не люди? Чи вони якісь супер істоти і на цю ситуацію взагалі ніяк не реагують?
Я психолог. Зі стажем і з досвідом кризових станів. Але пишу зараз, як людина. В такій ср..ці я ніколи не була. Як і всі ми. І, як людина, я теж не знаю, що з цим робити. Як спеціаліст знаю, але в мене-людини немає жодних сил. В мене більше немає мого минулого життя, а майбутнього я зараз не розумію. Ось такі справи. Звісно, я абсолютно чітко знаю механізми, етапи, які зараз проходжу. Знаю, якою буде наступна реакція. Але від цього взагалі не легше. Бо не можна навіть горе повною мірою пережити, щоб перейти на наступний етап. Бо завжди є контроль знань, досвіду. А це тільки ускладнює ситуацію. Якось отак все поки.
Я психолог. Зі стажем і з досвідом кризових станів. Але пишу зараз, як людина. В такій ср..ці я ніколи не була. Як і всі ми. І, як людина, я теж не знаю, що з цим робити. Як спеціаліст знаю, але в мене-людини немає жодних сил. В мене більше немає мого минулого життя, а майбутнього я зараз не розумію. Ось такі справи. Звісно, я абсолютно чітко знаю механізми, етапи, які зараз проходжу. Знаю, якою буде наступна реакція. Але від цього взагалі не легше. Бо не можна навіть горе повною мірою пережити, щоб перейти на наступний етап. Бо завжди є контроль знань, досвіду. А це тільки ускладнює ситуацію. Якось отак все поки.
4
А какой смысл можно придать происходящему. Если это война и это факт 🤷🏻♀️ делю все на отдельные проблемы и решаю. Но сил нет на все. Вот в этом и вопрос
а у вас свій психолог?
мені ось дуже допомагає особиста терапія.
Мені здається, що зараз це взагалі всім не завадило б, але на жаль, не у всіх є фінансові можливості і ТЕХНІЧНІ
мені ось дуже допомагає особиста терапія.
Мені здається, що зараз це взагалі всім не завадило б, але на жаль, не у всіх є фінансові можливості і ТЕХНІЧНІ
4
О, это как раз про меня.
Запрос как стать адаптивнее ))
Искала психолога - все меня лечить пытаются. Тоже полезно, но, боюсь, поможет ровно до следующего стресса.
Запрос как стать адаптивнее ))
Искала психолога - все меня лечить пытаются. Тоже полезно, но, боюсь, поможет ровно до следующего стресса.
Понятно что мы все люди. Просто последнею неделю думаю обратиться к специалисту, и хотела узнать опыт советчиц. В целом вы описали то к чему я и склонялась . Спасибо
смысл можно придать разный: ’как раньше уже никогда не будет’, ’лучшие годы прошли’, ’победа весной’, ’победы не будет’ и тд)
Если вы умеете сосредоточить внимание на актуальном и на том, что можете делать, что в зоне вашего контроля - это самое правильное сейчас.
Но поисследуйте, как у вас с балансом, вы тратите энергию и силы, а что поучаете взамен? Откуда еще можете получать дополнительный ресурс.
Если вы умеете сосредоточить внимание на актуальном и на том, что можете делать, что в зоне вашего контроля - это самое правильное сейчас.
Но поисследуйте, как у вас с балансом, вы тратите энергию и силы, а что поучаете взамен? Откуда еще можете получать дополнительный ресурс.
1
Ответ дляХерсон це Україна
а у вас свій психолог?
мені ось дуже допомагає особиста терапія.
Мені здається, що зараз це взагалі всім не завадило б, але на жаль, не у всіх є фінансові можливості і ТЕХНІЧНІ
мені ось дуже допомагає особиста терапія.
Мені здається, що зараз це взагалі всім не завадило б, але на жаль, не у всіх є фінансові можливості і ТЕХНІЧНІ
Психологи объединяйтесь )))
ну насильно клиента вылечить невозможно)
Это можете только вы сами, если будет такой запрос у вас.
Это можете только вы сами, если будет такой запрос у вас.
Ответ дляХерсон це Україна
а у вас свій психолог?
мені ось дуже допомагає особиста терапія.
Мені здається, що зараз це взагалі всім не завадило б, але на жаль, не у всіх є фінансові можливості і ТЕХНІЧНІ
мені ось дуже допомагає особиста терапія.
Мені здається, що зараз це взагалі всім не завадило б, але на жаль, не у всіх є фінансові можливості і ТЕХНІЧНІ
Так, в мене є супервізор. Це обов´язково. Але я зараз на етапі заперечення, то ж в тому стані, коли намагаються уникати будь-яких контактів, допомог. Дала собі ще трошки часу, щоб пройти це природнім шляхом, а вже потім потягну себе за вуха до спеціаліста)
в первые дни войны мои коллеги в бомбоубежище в Киеве помогали людям справиться с шоком.
Потом польские супервизоры собирали в кучу психологов, а потом догнало и супервизоров
Это так типа смешно, но не очень.
Сейчас столько невыносимой боли у людей, что выгребать нам всем еще долго(
Потом польские супервизоры собирали в кучу психологов, а потом догнало и супервизоров
Это так типа смешно, но не очень.
Сейчас столько невыносимой боли у людей, что выгребать нам всем еще долго(
3
Не будет как раньше, надо жить в новой реальности , береч здоровье, дать детям стабильность и образование сейчас , зарабатывать как получается и учится новому что бы зарабатывать больше. Остальное от меня не зависит . Вот установки на сейчас.
1
у мене особистий психолог взагалі не супервізор, більш того, працює геть в іншому підході, і меня чудово заходить.
А супервізію я навпаки відклала.
Це я так, просто ділюсь власним досвідом)
А супервізію я навпаки відклала.
Це я так, просто ділюсь власним досвідом)
Я вам так скажу. В кожного різна сила травми і різний ступінь її переживання. Якщо ваш організм просить вас про допомогу, те треба шукати обов´язково. Бо конкретно мій зараз в глибокій комі і каже, щоб я від нього відкрилась і лишила в спокої десь під плінтусом. Цю стадію теж треба пережити.
Ну і друге питання, обов´язкова чітка мета. Що ви хочете від психолога? Якої допомоги? Що ви хочете отримати для себе на виході, з чим розібратись, що зрозуміти. Обов´язковий чіткий запит. Якщо він у вас уже є сформульований в голові, тоді буде користь. А якщо ви прийдете з питанням ’як жити далі’, то це золотий шлях для того, хто хоче довго і нудно водити вас за носа.
Ну і друге питання, обов´язкова чітка мета. Що ви хочете від психолога? Якої допомоги? Що ви хочете отримати для себе на виході, з чим розібратись, що зрозуміти. Обов´язковий чіткий запит. Якщо він у вас уже є сформульований в голові, тоді буде користь. А якщо ви прийдете з питанням ’як жити далі’, то це золотий шлях для того, хто хоче довго і нудно водити вас за носа.
1
Так не вийде. Всі прекрасно розуміють, що треба жити в новій реальності. Але це не працює. Точніше, це не так працює. У вас не вийде впевнити себе в тому, що все ок, просто треба і погнали далі. В тому і фішка, що всеодно доведеться розбиратися з отим невимовним болем, німим нерозумінням, страхом, руйнуванням всіх сталостей людського життя. Якщо ви зараз це запхаєте далеко, чіпляючись за ’треба жити’, якщо лише на цьому будете будувати оману ніби нового життя, то все це обернеться такою психосоматикою, якої ніхто й уявити не може. І це колективна проблема зараз, ось де біда.
Именно такая жизнь сейчас.
Одна за другой неприятности. Уже пора резистентность увеличить. А я все никак.
Одна за другой неприятности. Уже пора резистентность увеличить. А я все никак.
Да, просит, стадию когда ни с кем не общалась - прошла. А сейчас быт дается тяжело, а здесь дети. После обеда нет сил и разрадение. Помочь не кому, я одна. Это конкретный запрос ? Может если бы я была одна - лежала бы пластом или делала механическую работу. А так не получится. По этому встаю и делаю, и гребу. С другой стороны - это не дает окончательно впасть в депрессию. К тому же дети - это мой смысл и источник энергии (в нормальном состоянии, но где ж его взять)?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу