Ума Палата• 13 января 2023
Що зі мною?
Вчора в один момент усвідомила, що не контролюю свої дії і емоції. Вимкнули світло, наодинці зі своїми думками, думала, дах поїде. З’їдаю себе. Це все не дуже страшно? Як думаєте?
22
0
Почитайте літературу про контроль думок. Те що ви розумієте що зайві заважають і в хаосі це добре насправді, якщо почнете там робити прибирання зайвого
1
Так Вы вообще в темноте сидите? У меня бы тоже крыша поехала. Я включаю кучу света, на газ баллоне готовлю, на планшете кино смотрю.
Слухайте, ну посидіти в темноті наодинці - то можна й мізками поїхати. Я читаю книжки в телефоні, в гру граю, дивлюсь збережені на Ютубі відео, готую щось на газу, або просто сплю. А от так якби посиділа в темноті сама у тиші кілька годин - то мабуть теж би створювала тему, що зі мною.
Вот мне интересно, как наедине с собой при отсутствии света отвлечь себя позитивом?) потанцевать в тишине и темноте?)
2
Я вже писала, мені дуже допоміг роман Сяйва Кінга. Я знаю, що воно жахи, але він так детально розписує як їде дах! І я провела паралелі з тим, що відчуваю, з втратою контролю. І, знаєте, як відрізало. З того часу не дозволяю собі розпускатись.
Але, звісно, психіатр буде ефективніший в будь-якому випадку.
Але, звісно, психіатр буде ефективніший в будь-якому випадку.
Звичайно. Але Сяйво - це саме про те, як людина повільно їде дахом. І можна відслідкувати ті моменти.
Сяйво на мене саме психотерапевтичний вплив мало.
Сяйво на мене саме психотерапевтичний вплив мало.
Мені Стівен Кінг допоміг у двох випадках: ’Протистояння’ при ковіді і ’Під куполом’, коли я вимушено жила на малій території з людьми, де не було як розійтися. Дуже допоміжний автор.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу